Скорочення Верховної Ради до 300 депутатів: у чому каверза?
«Ініційований президентом України законопроект щодо зменшення кількості народних депутатів з 450 до 300 та запровадження пропорційної виборчої системи готовий до розгляду у залі Верховної Ради» - такий анонс у день відкриття сьомої сесії парламенту поточного скликання зробив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Коли ж конституційний склад українського парламенту скоротять на третину та які плюси від такого рішення отримають звичайні платники податків?
Прийняти до липня, але ніхто не поспішає
Епопеї зі скороченням чисельності народних депутатів із 450 до 300 уже понад 20 років. Ще 2000-го президент Леонід Кучма ініціював референдум, на якому запитав, чи українці підтримують ідею скорочення чисельності парламенту. Понад 90% громадян країни чітко відповіли: так. Але до реального скорочення врешті-решт справа так і не дійшла. Країна поринула у політичні скандали та кризи – було не до цього.
Потім ідея з «300 спартанцями» періодично виринала в політикумі, але успішно забалакувалася.
Коли президентом став Володимир Зеленський, а у новому парламенті «Слуги народу» взяли більшість депутатських крісел, ідею зі скороченням кількості депутатів реанімували. Першого ж дня роботи Верховної Ради 9-го скликання депутати проголосували за направлення президентського законопроекту про зменшення на третину чисельності парламентського корпусу до Конституційного суду. Вже у грудні 2019 року КСУ озвучив свій вердикт: законопроект не суперечить Основному закону країни, але потрібно виправити деякі положення (докладніше про це нижче). 4 лютого 2020 року депутати ухвалили цей документ у першому читанні без будь-яких коригувань. А у січні 2021 року профільний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту ухвалити цей законопроект у другому читанні.
Але як з'ясувала «КП" в Україні», депутати поки що не поспішатимуть із винесенням законопроекту на голосування. Причина банальна – потенційно немає 300 голосів «за».
– Ми на фракції не промовляли, коли цей законопроект буде винесено на голосування. Потрібна політична воля. Коли побачимо, що 300 голосів є, документ потрапить до зали, – сказав парламентарій Олександр Качура. – Зараз дуже багато депутатів хворіють. Важко іноді зібрати і 226 голосів.
Але нестача голосів - не єдина причина, через яку депутати зволікають із таким рішенням. У фракції «Слуга народу» чимало супротивників переходу на пропорційну систему виборів із відкритими списками. А президентський законопроект, окрім скорочення чисельності Верховної Ради до 300 депутатів, передбачає закріплення на конституційному рівні скасування мажоритарки.
- Якщо із законопроекту викреслити рядок про перехід на пропорційну систему голосування, то голоси буде найпростіше знайти. У нас у фракції близько 50 осіб категорично проти скасування мажоритарки. Спискове «рабство» не приваблює. Такі ж настрої панують і серед колег із депутатських груп «За майбутнє» та «Довіра», - каже один із «слуг народу», але при цьому уточнює, що раніше озвучувалися побажання від Банкової, що до липня (закінчення сьомої сесії парламенту) документ потрібно прийняти.
Дорогі та недоступні «300 спартанців»
У записці пояснення до законопроекту вже колишній глава Офісу президента Андрій Богдан писав, що метою даної законодавчої ініціативи є «оптимізація органу законодавчої влади». Але чому саме 300? Однозначної відповіді це питання немає. Раніше народний депутат Федір Вениславський казав, що на цій цифрі зупинилися, оскільки саме за 300 депутатів голосували на референдумі українці 2000-го. Його колега Микита Потураєв у свою чергу говорив, що необхідність скоротити чисельність Верховної Ради виникла через скорочення чисельності населення країни. Тобто для України з чисельністю населення 52 мільйони громадян Верховна Рада на 450 депутатів - норма, а ось для приблизно 40-мільйонної країни - перебір.
- Має бути чітка формула співвідношення кількості народних депутатів від чисельності населення країни. Наприклад, у Німеччині кількість депутатів у Бундестазі щоразу різна і залежить від чисельності громадян на день голосування. Після кожних виборів вона обчислюється індивідуально, – каже політолог Руслан Бортник. І справді, 1990 року в Бундестазі засідали 662 парламентарії, а нині - 709.
За словами експерта, враховуючи нинішні політичні реалії України, неважливо, скільки засідатиме у Верховній Раді парламентаріїв – 450, 300 або 180. Якість роботи навряд чи покращиться. Та й суттєво заощадити бюджетні кошти від такого «урізання» навряд чи вдасться.
- Порушуючи тему скорочення депутатського корпусу, можна досягти двох цілей. Перша – підвищити рейтинг, оскільки 70% населення країни підтримують ідею з Верховною Радою на 300 депутатів. Друга - зробити депутатів більш поступливими. Ризик не потрапити до наступної Ради, де кількість місць буде ще меншою, багатьох може зробити зговірливішими, - припускає Руслан Бортник.
Явних вигод для простих громадян від скорочення кількості народних депутатів особливо не проглядається – навпаки: менше депутатів – нижчі шанси виборця потрапити на прийом до депутата зі своєю проблемою. Вартість мандату збільшиться вдвічі, якщо не втричі. Бажаючим потрапити до партійних виборчих списків на «прохідні» місця озвучуватимуть дуже нескромний цінник.
Люфт для онлайн-голосування на виборах
А тепер про «сюрприз» президентського законопроекту: під шумок викреслити з Конституції дуже важливу позицію про те, що вибори народних депутатів відбуваються на основі «загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування». І якщо це станеться, то на законодавчому рівні можна буде легко закріпити можливість голосувати на виборах Верховної Ради через пошту, інтернет та додаток «Дія».
За інформацією «КП" в Україні», у пропрезидентській фракції вже розробляється законопроект про електронне волевиявлення на виборах Верховної Ради та президента.
– Цей законопроект, як я розумію, і є причиною, через яку вже близько півроку не збирається Робоча група щодо вдосконалення Виборчого кодексу України, – каже один із членів Робочої групи.
У Комітеті виборців України припускають, що ініціатива Володимира Зеленського запровадити електронне голосування на виборах продиктована бажанням активізувати електорат.
– Є естонський досвід. На загальнонаціональних виборах понад 60% 16-17-річних виборців віддали перевагу голосуванню по інтернету. І якщо перенести цей досвід на українські реалії, то можна припустити, що завдяки запровадженню електронного голосування можливо додатково активізувати 40% електорату – громадян до 25 років, – розмірковує глава КВУ Олексій Кошель.
Ризик оскарження в КСУ
До президентського законопроекту Конституційний суд озвучив чотири зауваження.
- Законопроект суперечить 150-й та 151-й статтям Конституції України, де виписано алгоритм депутатського звернення до Конституційного суду. Сьогодні під таким зверненням мають стояти підписи не менше однієї десятої частини конституційного складу ВРУ, тобто щонайменше 45. Тому логічно внести зміни до Конституції, знизивши поріг підписів до 30. Але таких змін у президентському законопроекті немає!
- Друге зауваження суддів стосується відмови на рівні Конституції, що вибори народних депутатів відбуваються «на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування».
- Засумнівалися судді КСУ й у тому, щоб у Основному законі країни закріплювати виборчу систему. Якою їй бути – пропорційною з відкритими (закритими) списками, змішаною чи мажоритарною – політичне рішення, яке достатньо ухвалити у ВР та підписати президентом.
- Судді Конституційного суду озвучили зауваження щодо формулювань перехідних положень законопроекту, які де-факто створюють загрозу, що на якийсь час повноваження чинної Верховної Ради буде поставлено під сумнів. У президентському законопроекті сказано, що поточне скликання Верховної Ради продовжує працювати до «наступних» виборів Верховної Ради. Але у законодавчому полі країни немає розуміння, що є відправною точкою для відліку «наступних» виборів: до оголошення виборів, до голосування? Чи до підбиття підсумків парламентських виборів або складання присяги новообраними депутатами?
- Прийняття законопроекту №1017 у такій редакції, яку рекомендував комітет, не враховуючи зауваження Конституційного суду України, вочевидь,, призведе до правової невизначеності, зокрема щодо формування, функціонування та реалізації повноважень Верховної Ради України, порушення принципу верховенства права, що у подальшому може бути підставою для оскарження положення законопроекту №1017 у Конституційному суді, - зазначає народний депутат Сергій Власенко.
Парламентарій нагадує, що через поспіх і небажання прислухатися до експертів, КСУ, Венеціанської комісії парламентом поточного скликання прийнято чимало законопроектів, які потім успішно скасували КСУ: закон про відповідальність за недостовірне декларування; частина положень судової реформи; окремі положення закону про НАБУ тощо.
Але якби народні депутати врахували зауваження КСУ, то довелося б розпочинати процедуру внесення змін до Конституції з нуля: голосувати за направлення нового законопроекту на експертизу до КСУ, заручатися підтримкою 226 голосів під час розгляду законопроекту у першому читанні та 300 голосами – у другому читанні. Через це депутати втратили б мінімум півроку-рік.
В ТЕМУ
Двічі витратитися на ремонт
Вже цього літа під час депутатських канікул планується грандіозний ремонт у залі пленарних засідань Верховної Ради. За словами спікера парламенту Руслана Стефанчука, насамперед хочуть технічно оновити робочі місця народних депутатів, обладнати їх «комп'ютерами та розетками, wi-fi-модулями та електронними пристроями для голосування». У кошторисі ВРУ на 2022 рік на ці потреби заклали 106 мільйонів гривень. Ремонт виконуватимуть виходячи з чисельності депутатського корпусу 450 осіб.
Якщо ж парламентарям вдасться ухвалити законопроект Зеленського про скорочення чисельності Верховної Ради до 300 депутатів, то у залі пленарних засідань знову доведеться робити ремонт. А це додаткові витрати із держбюджету.
