1 лютого держсекретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. У ході бесіди глава Держдепу заявив про готовність продовжити переговори щодо " гарантій безпеки ".
При цьому він закликав Росію до негайної деескалації та відведення військ і техніки від кордонів України. Держсекретар США особливо акцентував увагу російської сторони на тому, що подальше вторгнення в Україну матиме швидкі та серйозні наслідки, і закликав Росію йти дипломатичним шляхом.
США готові як до співпраці з Росією, так і до конфронтації з нею.
Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен розкрив зміст відповіді США щодо "гарантій безпеки" РФ. У письмовій відповіді США та союзники виклали свої думки. Також було дано оцінку вимогам Росії та вказано сфери, в яких Вашингтон і Кремль можуть порозумітися.
"Ми чітко прояснили, що є ключові принципи, яких ми дотримуватимемося і які захищатимемо. У тому числі суверенітет України та її територіальна цілісність, а також право країн обирати свої заходи безпеки та альянси", - наголосив Блінкен.
Паралельно із цим США розробили пакет санкцій, спрямованих проти представників російської еліти у разі вторгнення Росії на територію України.
"Я можу підтвердити, що ми розробили спеціальні пакети санкцій як для російських еліт, так і для членів їхніх сімей, якщо Росія продовжить вторгнення в Україну. Ці зусилля робляться в координації з союзниками та партнерами", - заявила прессекретар Білого дому Джен Псакі.
Вона ж розповіла, що зазначені особи входять до найближчого оточення Кремля або знаходяться поруч із ним і відіграють роль у прийнятті урядових рішень або, як мінімум, є учасниками дестабілізуючої поведінки Кремля.
"Багато з цих людей є особливо вразливими цілями через їхні глибокі та фінансові зв'язки із Заходом, а це означає, що вони постраждають від санкцій, які прив'язують їх до західних фінансових систем", - наголосила представник Білого дому.
Водночас у відповіді США Росії йдеться, що Білий дім готовий обговорити з нею взаємні зобов'язання щодо обмеження розгортання наступальних ракетних систем та сил в Україні, а також розпочати діалог з контролю за озброєннями у сфері ракет середньої та меншої дальності.
Президент Росії Володимир Путін, отримавши відповідь від США та НАТО, заявив, що не побачив у неї "врахування ключових вимог" РФ.
«Уважно аналізуємо отримані від США та НАТО письмові відповіді. Але вже сьогодні ясно, що важливі російські занепокоєння виявилися проігнорованими. Ми не побачили адекватного врахування трьох наших ключових вимог щодо недопущення розширення НАТО, відмови від розташування ударних систем озброєння поблизу кордонів РФ, а також повернення військової інфраструктури блоку до станом на 1997 рік, коли було підписано основний акт Росія - НАТО», - заявив президент Росії.
А міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що відповіді США та НАТО свідчать про суттєві розбіжності у розумінні фундаменту для всієї архітектури європейської безпеки. "Так справа не піде", - написав глава російського зовнішньополітичного відомства у своєму листі главам зовнішньополітичних відомств США, Канади та низки європейських країн.
Як видно, обидві сторони налаштовані дуже рішуче. Чи це означає, що вони не зможуть ні про що не домовитися? І хто кого зламає зрештою?
Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе вважає, що ці переговори будуть черговою проміжною зустріччю, і на конкретні результати розраховувати ще не доводиться. До цих переговорів сторони обопільно збільшують ставки, висуваючи дуже високі вимоги. Росіяни загрожують вторгненням в Україну, а англосакси – небаченими та вбивчими санкціями проти Москви. Британія взагалі хоче створити новий військово-політичний союз із Україною та Польщею.
«Але загалом зараз ситуація 1:0 на користь Заходу. Вони виставили більше вимог до Москви. А Росія зацікавлена відкотити ситуацію. До кінця року буде третій раунд переговорів, на яких вони можуть домовитись про стратегічну безпеку», - вважає експерт.
Політолог Тарас Загородній також погоджується з тим, що прямих результатів від цих переговорів очікувати не варто. Щодо Росії США вже чітко окреслили, на яких напрямах вони готові співпрацювати – нерозповсюдження ядерної зброї, узгодження військових навчань та інше. Україна для них тут – це камінь спотикання, і вони намагатимуться вирішити це питання.
«Але оскільки Росія завжди матиме для США стратегічне значення, то, швидше за все, посилиться тиск на Київ щодо виконання Мінських угод. Причому в такому вигляді, як це бачить Росія. Спочатку особливий статус та вибори, а лише потім безпека, як це йдеться у «формулі Штайнмаєра». Недарма Володимир Зеленський під час свого виступу в парламенті заявив про якісь зрушення у «нормандському форматі», - припускає експерт.
Політолог Руслан Бортник вважає, що переговори свідчать про те, що Росія, схоже, погоджується на вимоги Заходу щодо нових правил холодної війни. Сторони поступово втягуються в дипломатичне листування, і це схоже на перемогу Заходу. «Більш-менш все стане зрозуміло після візиту Володимира Путіна до Пекіна, де він зустрінеться з Сі Цзіньпіном», - вважає політолог.