Зі шкільної лави - у політику: з 16 років дозволять створювати партію та бути мером
Нещодавня ініціатива народних депутатів відкриває молоді нові горизонти. У законопроекті за номером 6402 пропонується допустити до політичного керування на місцевому рівні громадян України від 16-річного віку. За задумом, вони зможуть обиратися до місцевих рад і навіть на посаду міського голови.
Підліткам також хочуть дозволити бути членами та засновниками політичних партій, громадських організацій, підписувати петиції й висловлювати пропозиції щодо місцевого самоврядування.
«КП" в Україні» запитала: правильно це чи не зовсім?
«Я б узяв таких у депутати»
Сьогодні наймолодшому українському меру 27 років. На посаду міського голови Жовкви (Львівська область) Олега Вольського було обрано два роки тому, він мав вищу освіту та достатній досвід роботи у соціальних проектах.
- Олеже, а справилися б ви з тими завданнями, з якими працюєте наразі, якби вас обрали у 16-17 років? - поставили ми запитання,
- У 16-17 років, звичайно, жодним чином не зміг би вирішувати такий обсяг завдань. Але загалом до законопроекту ставлюся позитивно. Право балотуватися на посаду мера я б з нього прибрав, а ось за право 16-річних проявити себе у складі місцевих рад - двома руками «за».
У такому віці багато молодих людей уже сформувалися як особистості, мають свої політичні погляди і готові брати на себе ініціативу та відповідальність.
Олег Вольський зазначає, що у його Жовкві вже є досвід залучення підлітків до вирішення міських питань, і він позитивний.
– Цього року одними з перших в області ми створили при міськраді молодіжну раду, у її складі є діти 16-ти і навіть 15 років. Вони допомагають нам реалізовувати молодіжну політику, втілювати у життя креативні проекти. І я вам скажу, що вони можуть дати дуже слушну пораду й дорослим дядькам та тіткам, запропонувати цікаві ідеї, – запевняє Олег Вольський.
Розбиратися у бюджеті та земельних питаннях
Як порадники і консультанти підлітки, безумовно, можуть бути корисні, але як виконавців їх важко уявити.
каже депутат Дніпровської райради Херсона Олександр Власов.
Олександр проходить свою другу каденцію та ділиться особистими враженнями.
- Для роботи в місцевих радах потрібно мати як мінімум початкову вищу освіту, щоб знатися на серйозних речах. А в депутати наразі потрапляють випадкові люди, якісь колишні агітатори, що опинилися у списках, які нічого не тямлять ані в бюджеті, ані в земельних питаннях, ані в проблемах підприємців.
Я вам скажу: мені 31 рік, я магістр, депутат з досвідом, керівник приватного підприємства з персоналом у три десятки людей, але й мені з багатьох питань доводиться розбиратися чи не з чистого аркуша. Навіщо це потрібно 16-річній дитині, яка має будувати власне майбутнє, а не ламати голову над комунальними та економічними проблемами міста чи району?
«Піду спитаю у мами й у татка попрошусь»
Автори законопроекту надають підліткам право бути обраними, але не право обирати. У Конституції воно записано з 18 років, тож, по суті, залишиться, якщо не внести зміни до Основного закону. А таких пропозицій поки що немає, і прямої зацікавленості народних депутатів у розширенні свого електорату теж ніби немає.
Більше того, враховано, що малолітні кандидати у місцеві депутати все ж таки діти. І можуть бути зареєстровані за наявності письмової згоди на те батьків або опікунів. Тільки в цьому випадку вони набудуть повної громадянської дієздатності.
- Історія знає приклади, коли у 16 років ставали воєначальниками чи правителями. Але це було за часів, коли такий вік вважався віком змужніння. Нині до дорослості інший підхід, – каже експерт Українського інституту політики Микола Спиридонов. - Хоча теоретично можна бути зрілою людиною у 16 років. Я сам у цей час активно цікавився політикою та мав досвід підробітків.
Експерт зазначає, що пропозиція депутатів може дати небажаний ефект через такі не дуже добрі наші традиції, як корупція та кумівство.
- Розумний, мислячий підліток із простої сім'ї навряд чи потрапить у поле зору політиків. Можливість стати депутатами відкриється для дітей багатих батьків. Як ми їх називаємо, мажорів. А суспільство негативно реагує на такі факти. Якщо законопроект приймуть, нервозність та роздратування лише зростатимуть.
Ну і не слід забувати, що 16 років - це час панування гормонів, які можуть перетворити на кашу навіть найкращу ідею.
Старим в пику
Гаразд, не депутатами, але членами та засновниками політичних партій та громадських організацій підлітки можуть бути? Ймовірно, але політологи ставляться і до цієї ідеї скептично.
- Для повноцінного членства в партії, а тим більше її заснування треба бути обізнаним у суті політики, розумітися на статуті, внутрішніх, зовнішніх інтересах. Потрібне щонайменше базове знання політології, яка читається на першому курсі вишу. А ми наразі розмірковуємо про 11-класників – вихованців школи, в якій партійну діяльність заборонено, – каже політтехнолог Олег Постернак.
На його думку, законопроект не буде ухвалено, та й писався він не для цього.
- Надзавдання - викликати критику з боку людей старшого віку. Мовляв, не дають дороги молоді. Це консолідує людей віком від 18 років, які мають право голосу, і таким чином відбудеться сегментація електорату, – висловлює свою версію політтехнолог.
Тобто на наступних виборах не надто активна раніше молодь може прийти голосувати «старим у пику».
А ЯК У НИХ?
У пояснювальній записці автори законопроекту «16 років» спираються на європейський досвід. Ось у чому він полягає:
- У Німеччині в окремих землях громадяни мають право голосувати від 16 років. Нова парламентська коаліція у коаліційній угоді декларує надання права голосу всім молодим німцям від 16 років.
- У Франції депутати від партії влади «Вперед, Республіка» внесли законопроект, який має укласти пакт довіри з молоддю. Положення передбачають виборче право та можливість складати іспит на водійські права.
- У Великій Британії розвивається рух «Голосувати у 16». На виборах до парламенту Шотландії, локальних виборах та референдумах реалізувати право голосу можна від 16 років.
- Виборчі права від 16 років мають жителі Австрії.
