Вибори в Німеччині: «зелені» як привід для оптимізму в Україні
У Німеччині дійшла кінця епоха Ангели Меркель. «Мама» всіх німців передає свій пост наступнику і надає новообраному парламенту право високо нести прапор одного з головних геополітичних гравців світу.
У неділю, 26 вересня, німці вибирали собі новий Бундестаг, а кандидатура нового канцлера проясниться трохи пізніше. Перемогли, як і передбачалося, соціал-демократи (25,7% голосів), на другому місці - Християнсько-демократичний союз (18,9 %%), «зелені» стали третіми з 14,8% голосами, а замикають п'ятірку переможців Вільна демократична партія (11,5%) і «Альтернатива для Німеччини» (10,3%).
Поки есдеки п'ють заздалегідь припасене шампанське, а «зелені» заливають горе (вони хоч і пройшли в Бундестаг, але ціною рейтингу, що грохнувся за кілька днів, тому розраховувати на головні міністерські портфелі їм не доводиться), німці роблять ставки на нового канцлера. Поки в пріоритеті потенційний ставленик партії-переможниці Олаф Шольц. В потилицю йому дихає Армін Лашет з ХДС, а шанси Анналени Бербок від «зелених» стати новою канцлеркою наблизилися до нуля після її невдалих дебатів.
Німці прокинулися в новій реальності, де немає Ангели Меркель, і спробують жити без неї, хоча поки не буде створена урядова коаліція і не оберуть нового канцлера, Меркель продовжить виконувати свої обов'язки. Оптимісти розраховують, що новий канцлер уже привітає їх з Різдвом, а реалісти згадують, як одного разу формування коаліції затягнулося на півроку.
Українці теж стурбовані: чи не позначиться нова німецька реальність на існуванні звичної української. І як поводитися з новим урядом?
«Німеччина буде займатися своїми внутрішніми проблемами»
Політолог Олександр Кочетков. Фото: Фейсбук
На думку політолога Олександра Кочеткова, програш на виборах партії Ангели Меркель і закінчення звичної коаліції ХДС/ХСС - це зміна ситуації і декорацій, а то і вектора життя.
- Німеччина - дуже прагматична країна, як і її керівництво. Зараз складна ситуація в світі, і, ймовірно, німці не будуть витрачати гроші даремно. Гроші будуть переважувати якісь політичні ідеали, устремління і демократичні цінності. Але партія Меркель перемогла в Північній Померанії, там, де будується приймальний термінал «Північного потоку-2», а губернатор тієї землі - палка прихильниця цього «потоку». І оскільки вона не остання людина в партії, то напевно буде підштовхувати запуск проекту. Тобто в стосунках Німеччини і Росії нічого не зміниться, - міркує Кочетков.
Що стосується України, то, на жаль, сьогодні наша країна не є якимось надцінним учасником європейської та світової політики. І то, як пані Меркель взаємодіяла з Україною, це її особиста позиція. А також - особиста позиція Росії і Путіна: впливати на ситуацію певним чином. І ми бачимо, що вона впливала, і цей вплив зазвичай був не на користь України. Швидше, на користь Росії.
Політолог наводить приклади: в 2008 році Меркель заблокувала надання Україні ПДЧ в НАТО в 2014-му - особисто вимагала не чинити збройний опір в Криму, і так далі.
- Я думаю, що Німеччина не продовжить грати занадто потужну роль у вирішенні проблеми між Росією і Україною на Донбасі і в Криму. Участь Німеччини в «нормандському форматі» буде мінімальною. І цей формат буде поступово згортатися, - каже Олександр Кочетков. - Німеччина займеться своїми внутрішніми проблемами, взаємодією з Росією і зароблянням грошей, а не рішенням загальнополітичних питань. І ми повинні використовувати цю зміну обставин на зовнішньополітичній сцені. Як? Це буде залежати від нашої влади.
«Хіба що вона стане трохи більш антиросійськи налаштованою»
Політолог, кандидат політичних наук Олексій Якубін. Фото: Фейсбук
Інші політологи вважають, що курс корабля під назвою «Німеччина і її уряд» збережеться ще надовго. Політолог, кандидат політичних наук Олексій Якубін каже: все залежить від формування коаліції в Бундестазі.
- Для нас краще велика коаліція. Ми бачили її курс в період Меркель: це «Мінськ», «Північний потік-2» і ідея про газовий компроміс (допомога Україні в підписанні нового газового контракту після 2024 року). Навряд чи позиція зміниться кардинально, хіба що вона стане трохи більш антиросійськи налаштованою. Єдина партія, яка відкрито критикувала «ПП-2» і налаштована, щоб не проводити компромісну політику щодо Росії, - це «зелені». Але вони не взяли так багато місць, як хотіли. І навіть якщо в парламенті складеться коаліція під умовною назвою «світлофор» (традиційно колір соціал-демократів - червоний, «вільних демократів» - жовтий, «зелених» - зелений) - не факт, що «зелена» Анналена Бербок отримає пост міністра закордонних справ. Хоча це дало б можливість формувати зовнішню позицію Німеччини з різних питань, у тому числі і українському, - припускає Якубін.
- У президента України були надії, що в разі яскравої перемоги німецьких «зелених» або приходу їх до влади позиція Берліна щодо України стане більш м'якою - і більш жорсткою по відношенню до РФ. Але за результатами цих виборів я не бачу такої тенденції. Схоже, в парламент пройшли сили, які не будуть особливо протистояти запуску «Північного потоку-2», а будуть орієнтуватися на те, що є, - вважає Олексій Якубін.
Привід для оптимізму
Політолог Олег Саакян. Фото: Фейсбук
- Це точно буде вже інша Німеччина! Новий уряд буде намагатися відновити і внутрішню, і зовнішню політику, що несе в собі як можливості, так і ризики. І Україні доведеться вибудовувати нові відносини з зовсім іншою Німеччиною, - підкреслив політолог Олег Саакян.
Політолог прогнозує, що в світлі домінуючих вимог німецького істеблішменту по «Північному потоку-2» новий уряд країни в першу чергу зосередиться на німецько-російському треку. І Україні головне - не стати заручником цього процесу. А ось якщо німецькі «зелені» увійдуть в коаліцію, то в України з'явиться привід для оптимізму. Особливо, якщо Анналена Бербок займе крісло міністра закордонних справ. Тоді можна буде говорити про форсування всіх українсько-німецьких процесів і, можливо, про нові шляхи їх вирішення.
