Під Дмитром Разумковим захиталося крісло спікера Верховної Ради. Відставка стала всього лише справою часу. Політологи стверджують: через те що Володимир Зеленський наближається до екватора президентського терміну, йому потрібно активно включатися в неформальну виборчу кампанію. Частково її успіх залежить від того, наскільки хороші відносини будуть між спікером і президентом, чи захоче глава Верховної Ради допомагати гаранту проводити потрібні закони.
«КП в Україні», озброївшись Конституцією і Регламентом Верховної Ради, а також проаналізувавши досвід минулих років, з'ясувала, з чого формуються політичні м'язи українських спікерів.
Спікер Верховної Ради - апріорі важкоатлет у вітчизняній політиці. За своїм статусом йому відкриті двері в усі держінституції. У кабінеті голови Верховної Ради є телефон з прямим виходом на президента і прем'єра країни. Саме в кабінеті спікера шукається політичний компроміс, коли Верховна Рада входить в клінч. Наприклад, спікерам Арсенію Яценюку, Володимиру Гройсману і Андрію Парубію частенько доводилося запрошувати лідерів депутатських фракцій і груп до себе, щоб знизити градус політичного напруження в сесійній залі. Іншими словами, спікер може виступати диригентом настроїв під куполом.
Посада спікера - голос на засіданні РНБО. Голова Верховної Ради входить до складу Радбезу і може «глушити» ініціативи, які там обговорюються. Так, Дмитро Разумков не голосував за санкції проти Віктора Медведчука і критично відгукувався про ініціативу РНБО ввести реєстр олігархів.
Посада спікера дозволяє маніпулювати законодавчим процесом. І способів таких маніпуляцій чимало. Саме глава Верховної Ради визначає, який комітет буде профільним з того чи іншого законопроекту. Чи варто пояснювати, що спірні законопроекти «заводяться» в ці комітети, члени яких не влаштують сюрприз при розгляді документа. Або, навпаки, спікер може розписати законопроект в той комітет, де він з високою часткою ймовірності ляже надовго під сукно.
Момент, коли законопроект потрапить до сесійної зали на розгляд - теж багато в чому залежить від спікера. Глава Верховної Ради підписує проект порядку пленарного тижня (дня). Тобто може не включати або, навпаки, ставити в якості першочергових певні законодавчі ініціативи.
А коли законопроект потрапляє до сесійної зали, то спікер може влаштувати гру з дотриманням регламенту: розглядати документ за повною процедурою, скороченою або за процедурою ad hoc. Або взагалі направити законопроект на експертизу в «Венеціанську комісію», як це було з законопроектом про олігархів.
Ніхто не забороняє спікерові вживати фрази-маркери, оголошуючи голосування. Той же Дмитро Разумков озвучував різні фрази перед голосуванням. Журналісти засікли, що коли спікер говорив: «прошу підтримати і голосувати» - законопроекти набирають 226 + голосів, а коли звучить фраза «прошу визначитися і голосувати» - документи провалюються. Хоча сам Разумков називає висновки журналістів викривленими, а свої фрази- «шифри» - збігом.
Жоден прийнятий законопроект не потрапляє на стіл до президента, якщо його ще не підписав спікер Верховної Ради. Теоретично в інтересах певних осіб спікер може штучно зволікати з підписанням документів.
Спікер має необмежений доступ до виступів і реплік з президії Верховної Ради. А ось народному депутату, щоб виступити з трибуни або взяти слово з місця, потрібно записатися на такий виступ через систему «Рада», а це ще та лотерея. Спікер може взяти слово в будь-який момент. І в будь-який момент він може вимкнути мікрофон будь-якому депутату, якщо почує, що «порушується Регламент». Швидкість проходження депутатських запитів спікер також може регулювати: прискорити або пригальмувати.
Будь-яке спірне рішення своїх заступників - першого віцеспікера і віцеспікера, а також глави Апарату Верховної Ради спікер може скасувати. А ось рішення самого спікера можна скасувати тільки після голосування в 226 голосів у залі Верховної Ради.
Глава Верховної Ради підписує «відрядження» народним депутатам. Може позбавити колег зарплати за пропуски пленарних засідань або засідань парламентських комітетів.
Саме від спікера Верховної Ради залежить, чи будуть кулуари Верховної Ради відкриті для журналістів і помічників народних депутатів.
Спікер може тимчасово стати навіть главою держави. Це можливо в трьох випадках: імпічмент президента, звільнення за власним бажанням, смерть.
В такому випадку до обрання нового президента виконувати обов'язки глави держави буде спікер. Але президентський функціонал буде істотно обмежений. Він не має права приймати кадрові рішення: призначати міністрів за своєю квотою (главу МЗС, Міноборони), призначати/звільняти за згодою з Верховною Радою генпрокурора, половину складу НБУ, половину Нацради з телерадіомовлення, третину складу КСУ. Спікер-президент не має права розпускати парламент і призначати дострокові парламентські вибори, оголошувати референдум. Роздача держнагород і присвоєння вищих військових або спеціальних звань - табу для «тимчасового» президента. Не повноважний і. о. президента проводити і помилування.