На календарі лише початок лютого, а в українському небі вже помітили ключі перелітних птахів. Про те, які пернаті повернулися в Україну, чому так рано і чи дійсно це погана прикмета, читайте у матеріалі Коротко про.
Новина-блискавка: до України повертаються перелітні птахи. Очевидці зафільмували на камери смартфонів ключі журавлів у небі. Також помітили і шпаків - ці пернаті з'являються в Україні одними з перших. Кажуть, птахів бачили на Житомирщині, Волині, Хмельниччині, Рівненщині.
Користувачі соцмереж жартують, що пернатим треба терміново придбати календар, щоб ті не плутали зиму з весною. Насправді ж птахи орієнтуються на погодні умови, довжину світлового дня тощо. Та й в один день усі не прилітають, процес міграції розтягується на тижні.
А може, такий ранній приліт журавлів віщує погодні катаклізми? Це вже страшилка від тих, хто вірить у всілякі прикмети. Нібито аномально раннє повернення перелітних натякає людству, що природа потроху божеволіє.
Тим часом орнітологи стримано просять не хвилюватися даремно і нагадують про те, що клімат дійсно змінюється, теплішає. Як приклад, пропонують поглянути у вікно: замість снігу і лютневих морозів у Києві квітне сакура, а на Львівщині буяють підсніжники.
- Журавлі раніше прилітали зазвичай у березні, інколи – в лютому, - каже орнітолог, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко. - Цього року їх міграція почалася вже в січні. З різних областей України надходять повідомлення про спостереження журавлиних зграй. Люди турбуються: чи не зарано? Колись було зарано, але все змінюється. Причому дуже швидко. Тільки встигай все відмічати. На Закарпатті журавлі навіть зимували, так що й летіти додому недалеко. Торік незвичайно рано почалася міграція білих лелек.
Вчені на пальцях пояснюють, що всі живі організми (в тому числі і люди) різних регіонів по-різному реагують на зміни клімату. Відповідно, змінюються строки настання певних сезонних явищ, поширення, чисельність різних видів. Науковці на всіх континентах відстежують ці трансформації.
- Зміни в поведінці й екології птахів полягають, зокрема, й у тому, що все більше їх не відлітають у далекі краї, а залишаються зимувати в середніх широтах, - пояснює орнітолог Віталій Грищенко. - Качки, лебеді, чаплі – до них ми вже звикли. Найраніше з усіх почали в нас зимувати так звані ближні мігранти, тобто види, що зимують недалеко в межах Європи. Але все частіше ми зустрічаємо взимку птахів, які зазвичай зимували аж у тропіках.
Ось декілька прикладів. Цього зимового сезону п’ятеро лелек зимують у місті Рівному. А на Хмельниччині в січні узагалі зафіксували одуда, комахоїдного птаха. До речі, одуд не буде їсти зерно чи якісь хлібні крихти, як ті ж голуби. Цій пташці смакують лише комахи. Відповідно, якщо одуд дожив до січня, значить, мав чим харчуватися.
Тим часом в подальші тижні синоптики прогнозують похолодання із заморозками. Очевидно, що перелітним буде сутужно з харчуванням. Але вчені впевнені, що птахи голодувати не будуть. Зрештою вони ж мають крила. І в разі похолодання зможуть відлетіти нехай не у тропіки, а всього за кілька сотень кілометрів, в більш теплі регіони. Наприклад, на Закарпаття. Перечекають негоду і повернуться. А журавлі узагалі досить стійко переносять передвесняний холод. Тому можуть залишитися вдома навіть при мінусовій температурі.
Наші предки вважали за велике щастя побачити лелеку в небі. Щоправда, не в січні чи лютому, а вже навесні. Це був добрий знак. В давні часи узагалі була така величезна кількість прикмет, що деякі аж суперечили одна одній. Наприклад, «якщо на Стрітення (2 лютого) холодно, то вже скоро весна». А інша прикмета каже: «якщо на Стрітення сонячно і погожо, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 11 лютого вдарять морози». І якій прикметі вірити?
А ще наші пращури казали: