Слідами скандалу з підручником історії для 11-го класу: політична агітація чи демократична дискусія
Кілька днів у соцмережах вирували емоції з приводу підручника «Історія України. 11 клас», надрукованого у видавництві «Ранок». Дискусії, що місцями зривалися на обурення, викликав останній розділ про російсько-українську війну. Певне коло політиків, вчителів та батьків не задовольнило те, що події нібито викладені на користь діючої влади - згадуються лише перемоги, прорахунки і поразки залишаються за кадром. Так само і з державними, військовими та громадськими діячами – одним яскраві софіти, другим – тінь куліс.
До шкільних підручників завжди є претензії, які здебільшого стосуються нудного для дітей викладу предмету, слабкого оформлення, помилок чи неточностей. Підручники з історії потрапляють в особливі скандали з присмаком «зради» або політичних ревнощів. Чому це стається і наскільки вчителі вільні у викладенні учням тих чи інших подій - цікавилася журналістка Коротко про.
Ідеального просто не може бути
За підручниками учителів-методистів Олександра Гісема та Олександра Мартинюка діти вчать історію в школі багато років. Нинішній підручник є перевиданням редакції 2019 року з включенням у зміст подій 2022–2024 років. Співавтором істориків вказаний журналіст, автор документально-історичних проєктів Акім Галімов, що також не пройшло повз увагу критиків: непрофесіонал втрутився у "святая святих" – формування світогляду підростаючого покоління.
Втім, видавництво «Ранок» і сам Галімов вже пояснили, що він готував до підручника лише відеоматеріали, зокрема зі свого авторського проєкту «Реальна історія». Також у «Ранку» категорично відкинули версію про замовний характер розділу про війну з прицілом на майбутні вибори. А таких звинувачень було чимало.
- Не варто впарювати політику замість історії і гратися у вибори. Бо це тупа передвиборча агітація, листівка, а не книжка, - висловила своє обурення співголова фракції «Європейська Солідарність» у Верховній Раді Ірина Геращенко.
Поруч з подібними постами є дописи і на захист праці Гісема, Мартинюка та Галімова. Письменник і волонтер Кирило Талер (Вадим Народицький) звертає увагу, що «зрада» розганяється на підставі скріна з фотографією Зеленського, Єрмака і Подоляка на першій сторінці розділу про війну. В той час як у самому підручнику є також фотографії Залужного, Сирського, героїчних бійців, волонтерів та документальні свідоцтва. А в попередньому розділі подана інформація про президентство Порошенка як державника, є Яценюк, Гройсман, курс на НАТО та інша інформація, не пов’язана з нинішніми політичними протистояннями.
Чи означає така розбіжність оцінок, що підручник справді не ідеальний?
- Ідеального підручника взагалі не може бути. Тим паче з історії, яка не математика і не містить чітких формул, - каже доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький. - Історія - це наші уявлення про минувшину. Вони не можуть бути однаковими, вони диктуються політичною позицією авторів книги, їх професіоналізмом. «Ідеальні» підручники були в Радянському Союзі, вони залишаються у Росії, де все підпорядковується єдиній лінії, яку диктує Кремль. А у нас дискусії – нормальне явище, бо ми живемо в демократичному світі. Чи ще тільки пробуємо жити в світі, де багато різних думок, політичних течій. В західних країнах теж багато суперечностей щодо бачення історії і ролі в ній різних осіб.
Фото Зеленського, Єрмака та Подоляка на початку війни у деяких людей викликало невдоволення. Скрін з підручника
Не говорити про це неможливо
Одним із каталізаторів прискіпливого обговорення підручника став допис у фейсбуці вчительки історії з Києва Марії Воротило. Вона взагалі поставила під сумнів доцільність існування розділу, який завершується 2024 роком.
- Дивіться, у нас, насправді, між істориками є своєрідна домовленість - ми не обговорюємо професійно події, яким менше 5 років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об'єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними. А якщо говорити про Україну - так такі "молоді" події є ще неймовірно тригерними. А ще влада, яка керувала державою у 2020 році і далі - досі при владі. Отже, у 11-му класі ми тепер вчимо не тільки ковід, але й історію повномасштабної війни. І це дивна ситуація - обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти, - вважає історикиня.
Дискусії про те, як і чи варто говорити в школі з дітьми про війну, точаться з 2022-го. І якщо на першому році повномасштабного вторгнення більшість старалася уникати заглиблення в трагічні події, то на четвертому доводиться визнати, що це неможливо.
- Діти мають бути втягнені в тригерні ситуації, - впевнений Станіслав Кульчицький. - Зараз кожен може знайти в інтернеті відповіді на свої питання. Але інтернет - це не тільки об’єктивні новини, це і велика «помийка», де купа дезінформації, фейків та різних прийомів маніпулювання свідомістю. Тому на уроках історії не бажано уникати тем, які хвилюють дітей. Наша сучасність – це теж історія. За своє життя я написав багато підручників, і вони також були різними. В цьому році перевидається мій підручник для 11-го класу, він також буде доповнений розділами про російсько-українську війну і пов’язані з нею міжнародні події. Будуть матеріали і про Порошенка, і про сучасного президента, і про Залужного та інших. Я не знаю тепер, яка буде реакція. Але ми намагалися відсторонено подавати матеріал, щоб не викликати суперечностей по тих питаннях, які в ситуації війни мають об’єднувати українців.
Що б не казали критики, але в новому підручнику є згадка і про уряд Порошенка… Скрін з підручника
Вчителі вільні у виборі
Узагалі ж вихід у світ малопрофесійного чи не дуже коректного підручника не є катастрофою. Вчителів до нього ніхто прив’язати не може. Це підтверджує для Коротко про вчитель історії у Печерській гімназії № 75, автор курсів Всеукраїнської школи онлайн Артур Бабенко.
- Вчителі абсолютно вільні у своєму виборі підручника. Для 11-го класу сьогодні їх рекомендовано три, і будь-який ми можемо замовляти для дітей. У молодших класах вибір ще більший. Тобто тиску - беріть цей, бо там правильно написано, а в інших неправильно - немає. Правда, інколи я читав у педагогічних спільнотах, що в окремих місцевостях органи освіти можуть замовляти підручники конкретних авторів, не питаючи згоди вчителів. Якщо десь така практика досі діє, то вчителі мають подавати скарги до Міністерства освіти, механізм контролю є, - каже історик.
Артур Бабенко підкреслює ще один нюанс:
- Підручник - це лише додатковий інструмент під час уроку. Вчителі можуть його взагалі не використовувати. Є теми, які справді не дуже добре висвітлені у підручниках. Педагоги можуть послуговуватися матеріалами, знайденими як презентації на різних освітянських сайтах, можуть створювати власні презентації.
…І навіть фотографія Валерія Залужного. Скрін з підручника
Чому не написано про шашлики
Критики звинувачують авторів підручника в тому, що вони навмисне випустили з розділу теми, які виставляли чинну владу в негативному світлі. Марія Воротило згадує про те, як просили не розганяти паніку і як готувалися до шашликів та Великодня. Ірина Геращенко – про Стамбульскі домовленості, арешти бойових командирів, яйця по 17 гривень і «багато іншого».
Артур Бабенко звертає увагу на ще один важливий момент:
- Як автори підручників, так і вчителі під час викладення матеріалу керуються програмою, яка затверджується МОН. Якщо там є тема широкомасштабного вторгнення російських військ на терени України і перелік підтем, то всі повинні їх висвітлювати. Тобто, якщо я вирішив, що хочу розповісти про "шашлики Зеленського", я можу обговорити це з дітьми. Але не можу зробити це темою уроку, бо у мене є програма, і я мушу рухатися в контексті нормативів, які необхідно виконувати. Так само автори підручників не в силі включити у велику тему окремі підтеми, яких немає в програмі.
Що стосується тригерів, які можуть викликати у учнів повторні психологічні травми, то експерт зауважує, що ми інколи перебільшуємо слабкодухість дітей.
- Вони набагато стійкіші, ніж здається. В нашому ліцеї навчання відновилося на третій тиждень після початку великої війни. Я боявся, що дітям буде важко вчитися через стрес. Але на заняттях вони підбадьорювали одне одного і мене в тому числі. Не можна думати, що наші діти травмовані настільки, що з ними не можна говорити про цю війну. Навпаки, вони самі постійно задають питання, і не тільки в старших класах. Бо є купа історичних зв’язків із сучасністю – російська імперська політика триває ж століттями. Коли у 2014 році до нас почали приїздити багато учнів з Донеччини та Луганщини, ми вже тоді говорили про цю війну і дискутували про російську пропаганду. Аргументували, осмислювали, що кажуть та що відбувається. І діти розуміли, на чиєму боці правда, закони та міжнародне законодавство.
Щодо скандалів з підручниками історії, то експерт зауважує, що більшість з них спроєктована політикою.
- У наукових колах може бути різне бачення тих чи інших подій. У підручниках політизація неможлива, тому рукописи перевіряє спеціальна комісія, оцінюють, опробовують вчителі. Історія сама по собі - це наука, але є академічна, а є шкільна. Шкільна - це про сприйняття інформації з точки зору громадянської позиції. Події додаються як ілюстрація.
В тему
Які ще відомі скандали
Цензура Табачника
2010 рік. Перед початком нового навчального року з’ясувалося, що з підручника історії для 5-го класу зникла вся інформація про Помаранчеву революцію. Тодішній директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод пояснив це тим, що предмет "історія" треба категорично розвести з предметом "політологія".
У підручнику історії для 11-го класу замість розділу про Помаранчеву революцію тим подіям було відведено два абзаци. Натомість з’явилася біографія Віктора Януковича. Медіа писали, що переписати підручник вимагав Дмитро Табачник, який посідав крісло очільника МОН.
У тому ж році побачив світ методичний посібник для вчителів «Україна і Росія на перехрестях історії». Він був розроблений українськими та російськими вченими і надрукований у кількох видавництвах двома мовами. Книга складалася з чотирьох тематичних модулів, у ній повністю був опущений період історії з 1600 по 1946 рік, не було жодної згадки про Хмельницького, Мазепу, Голодомор, ОУН й УПА.
Про «шахтарів» та «хохлів»
2013 рік. У видавництві «Освіта» вийшов друком ще більш скоригований підручник для 5-го класу. Крім Помаранчевої революції, з нього вилучили факти про союзництво СССР з гітлерівською Німеччиною, боротьбу УПА з фашистами, Голодомор як геноцид нації, повоєнну русифікацію українських шкіл та масові репресії українців у 30-80-х роках.
Того ж року стало відомо, що дев’ятиклассники Донецької області послуговуються посібником «Історія рідного краю (Донеччина з кінця ХVIII до кінця ХIX століття)», де йдеться про протистояння «шахтарів» і «хохлів».
Одеса – не Новоросія
2016 рік. В Одесі батьки восьмикласників помітили, що їхні діти вже два роки вчаться за підручником історії, де їх місто біля моря називають столицею Новоросії. Щоправда, йшлося про період царської Росії, але частина одеситів дуже обурювалася.
Експерти з інституту післядипломної освіти визнали використання історичного терміну коректним, а дискусію назвали «політичними спекуляціями». Місцева влада пообіцяла вилучити з підручника спірний момент, але тільки у електронній версії.
Без політики, але конфузно
2020 рік. Лемент зчинився навколо підручника "Всесвітня історія. 10 клас" авторства Ігоря Щупака. Книга мала бути проілюстрована знаменитим фото «Обід на хмарочосі», зробленим у 1932 році під час будівництва RCA Buildings у Нью-Йорку. Однак в макет потрапив інтернет-мем, де до безстрашних будівельників, які обідають на рівні 69-го поверху, підсадили Кіану Рівза.
Автор книги виправдовувався, що не помітив одразу підміни, а потім вирішив перевірити пильність школярів. Однак тодішня міністерка освіти і науки Ганна Новосад була розлючена і мала намір перевірити якість усіх українських підручників.
Не така концепція і забагато Бога
2021 рік. Інститут модернізації змісту освіти наказав провести додаткову експертизу текстів підручників з історії України для 8-го класу, де знову спливла «Новоросія». Критиком виступила Вчена рада Інституту української археографії та джерелознавства. Фахівці побачили в двох підручниках російську концепцію історії освоєння Степової України, а в одному ще й порівняння українців XVII століття з первісною людиною.
У тому ж 2021-му учасники популярної групи "Батьки SOS" у фейсбуці обурювалися, що підручник «Всесвітня історія. Історія України» для 6-го класу за авторством Олександра Бандровського та Віталія Власова містить біблійні міфи замість наукових фактів. Зокрема, йшлося про те, що неандертальців не можна вважати первісними людьми, бо вони були бездуховні. Людина стала людиною, коли Бог вдихнув в неї душу.
