Музей концтабору Освенцим: історія найстрашнішого місця на Землі
На 80-ті роковини звільнення концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау) у Польщі приїдуть світові лідери – королі, президенти та прем'єр-міністри, щоб вшанувати пам'ять в'язнів нацистів. Захід відбудеться 27 січня і пройде під негласним гаслом «Без політики» - виступлять тільки колишні в'язні Аушвіц-Біркенау, який із концтабору перетворився на музей. Коротко про – про історію цього найсумнішого меморіалу в сучасній історії.
Табір для «Остаточного вирішення єврейського питання»
Нацистська Німеччина збудувала табір смерті Аушвіц-Біркенау після вторгнення до Польщі під час Другої світової війни – 1940 року. Розташування обрали у передмісті містечка Освенцим (німецькою мовою – Аушвіц). Після масових арештів у місцевих в'язницях вже не було куди саджати заарештованих поляків, тому концтабір звели швидко. Перші поляки прибули до табору з в'язниці Тарнув 14 червня 1940 року, а вже в 1942 році Освенцим став найбільшим із центрів знищення людей, де здійснювався Endlösung der Judenfrage («Остаточне вирішення єврейського питання» - нацистський план знищення європейських євреїв).
Німці ізолювали всі табори та оточили їх колючим дротом, заборонивши будь-який контакт із зовнішнім світом. Патрулювання солдатами СС виходило за 40 кв. км за межі табору (так звана Interessengebiet – зона інтересів).
Місцеве населення, поляки і євреї, що проживали біля табору, були виселені в 1940-1941 роках, їхні будинки були знесені, а найкращі будівлі, що залишилися, віддані офіцерам і унтер-офіцерам табірного гарнізону СС, які іноді приїжджали сюди сім'ями. Навколо табору німці організували зону для допоміжної технічної підтримки - майстерень, складів, офісів та казарм для СС.
Освенцим, який спочатку складався з одного табору, постійно розширювався, поки на піку свого розвитку влітку 1944 року не перетворився на комплекс із приблизно 40 таборів, в яких утримувалося 135 000 ув'язнених.
У 1942 році з'явився Аушвіц II-Біркенау, де були збудовані бараки для ув'язнених, газові камери, 4 крематорії з добовою пропускною здатністю (підрахованою нацистськими чиновниками) у 4416 трупів та комплекс із 30 складів для особистих речей, конфіскованих у жертв.
До речі, коли в 1945 році німці йшли з концтабору, вони знищили більшу частину табірних записів, підірвали газові камери та крематорії та підпалили склади з награбованим майном. Близько 58 тисяч в'язнів було евакуйовано до Німеччини, і коли війська союзників увійшли на територію табору, то виявили там близько 7 тисяч ув'язнених, більшість з яких були хворі та перебували на межі фізичного виснаження.
Музей Освенціму займає 191 га. Фото: wikipedia.org/wiki/KZ_Auschwitz_I_(Stammlager)
Жертви Аушвіц-Біркенау
У дослідницькому відділі меморіалу "Аушвіц-Біркенау" у 2005 році провели дослідження за категоріями жертв, які потрапляли до цього концтабору. Переважна більшість – 200 000 осіб – євреї, на другому місці (160 000) – політичні в'язні.
Смугастий одяг для в'язнів коцтабору – червоний трикутник означало «політичний». Фото: wikipedia.org/wiki/KZ_Auschwitz_I_(Stammlager)
Політичні – поляки, заарештовані в період репресій або за участь у Руху опору, – носили на одязі червоні трикутники. Євреї носили на одязі два трикутники, що утворюють шестикутну зірку: один жовтий трикутник і один кольору цієї категорії ув'язнених) - з 1943 року вони були найчисленнішою групою ув'язнених у таборі (200 000). Асоціальні в'язні (чорні трикутники) - до цієї категорії входило понад 20 000 зареєстрованих циган, а також кілька повій, ув'язнених у таборі.
Військовополонені маркувалися у таборі як SU – «Радянський Союз». До цієї категорії були включені лише зареєстровані радянські військовополонені, чисельністю близько 12 000 осіб.
Виправні ув'язнені (позначені як EH - Erziehungshäftling) потрапляли сюди за реальне або передбачуване порушення дисципліни на роботі. Їхня кількість оцінюється в 11 000.
Кримінальні ув'язнені (зелений трикутник) були нечисленною категорією, кілька сотень людей. Спочатку табірне начальство обирало з них функціонерів-ув'язнених для допомоги СС.
Окремими категоріями ув'язнених були «Свідки Єгови», які мали носити на одязі фіолетовий трикутник, і геї (рожевий трикутник). Кількість представників цих категорій обчислюється десятками.
Банки з отруйним газом, які відкривали та кидали у газові камери. Фото: wikipedia.org/wiki/KZ_Auschwitz_I_(Stammlager)
Створення музею
Державний музей Аушвіц-Біркенау було засновано 2 липня 1947 року. Сьогодні він включає в себе територію двох частин концентраційних таборів Аушвіц I і Аушвіц II-Біркенау, що збереглися. Всього музей розташований на 191 гектарі, і на цій території розташовані кілька сотень табірних споруд та руїн, включаючи залишки газових камер і крематоріїв, понад десять кілометрів табірної огорожі, табірних доріг та залізничної гілки у Біркенау. У 1979 році місцезнаходження концентраційного табору Аушвіц-Біркенау було включено до міжнародного списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Тоді ж, 1947-го, у кількох таборових блоках на території концтабору Аушвіц I було відкрито першу виставку, яка розповідає історію знищення людей та умови, в яких жили ув'язнені. Оновили експозицію у 1955 році, і в такому вигляді вона діє до сьогодні. Додалися лише блоки «Національні виставки», створені з ініціативи колишніх ув'язнених із різних куточків світу. У цих блоках – експонати, які розповідають про долю громадян країн, депортованих нацистами до концентраційного табору.
Сьогодні музей проводить екскурсії, працюючи над збереженням історичних пам'яток, щоб розповісти історію Голокосту. Щорічно його відвідують понад 1,8 мільйона людей.
Експонати музею. Скрин auschwitz.org
Колекція, що рве душу
На порталі меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау можна побачити приголомшливу до глибини душі історичну колекцію концтабірних артефактів. Взагалі колекція табору Аушвіц-Біркенау унікальна і є найбільшою у світі.
Колекцію музею можна розділити на такі категорії:
- роботи, виконані таємно, що показують правду про життя у таборі;
- ескізи та невеликі предмети, зроблені для особистого користування ув'язненими, що ілюструють потребу в емоційних та естетичних переживаннях навіть у важких умовах табору;
- роботи, створені ув'язненими-художниками для «Лагермузею», створеного німцями;
- роботи, створені після війни.
Ув'язнені створювали витвори мистецтва в таборі практично від початку і нелегально, а потім зберігали їх або одразу ж вивозили на волю. У колекції музею дуже багато експонатів, створених таємно: вітальні листівки, предмети повсякденного побуту чи релігійного культу та малюнки зі спогадами про свободу. Особливу важливість мають роботи, що документують реальність табору: портрети інших ув'язнених та малюнки сцен з табірного життя.
За створення творів мистецтва без дозволу табірного начальства існувало суворе покарання. Але чим ще можна було налякати в'язнів Аушвіц?
На замовлення СС ув'язнені робили навчальні креслення, моделі та візуалізації планів розширення табору, наочні зображення для реєстрації хвороб та медичних експериментів. Також створювали роботи, які есесівці відправляли як сувеніри додому: портрети, пейзажі, листівки та предмети ручної роботи.
Експонати музею. Скрин сайту музею auschwitz.org
"Лагермузей" був особливим видом "музею", в якому збиралися предмети, награбовані у людей, депортованих до табору: монети, антикваріат, єврейські молитовники, молитовний одяг та філактерії, витвори мистецтва.
Також музей зібрав вироби, що документують події табору та створені після війни колишніми ув'язненими.
Всі ці експонати можна побачити наживо та онлайн – музей пропонує два типи відвідувань. Окрім традиційного туру автентичним посттаборним простором, можливе і відвідування онлайн. Унікальність онлайн-екскурсії на платформі « Аушвіц на ваших очах » – у прямому контакті з гідом, який однією з 20 мов покаже місце та розповість історію табору. Ця послуга є дуже популярною серед навчальних закладів – від шкіл до університетів.
