Словосполучення «кліматична криза» набило оскомину і не викликає такого живого інтересу у суспільства, як розлучення Джей Ло чи шорт-лист «Оскара». Але доведеться звикати до цієї фрази – вона буде однією з найголовніших цього року.
Доказ цього – різні природні аномалії, які трапляються у різних куточках світу. І стрімке потепління в Україні до +12...15 градусів - не найдивовижніше, що може статися. Коротко про - про те, що далі буде гірше.
Похмурі зведення про підвищення середньої глобальної температури на 1,5 градуса за Цельсієм не дають розуміння тієї трагедії, яку ці півтора градуса можуть принести жителям Землі – всім без винятку. Останні два роки і так були «найспекотнішими за всю історію спостережень», а 2025-й легко поб'є рекорди аномального спекотного 2024-го. Нікуди не подівся парниковий ефект, хвилі тепла і холоду змінюють одна одну все різкіше і непередбачувано, а про зникнення Гольфстріму вчені заговорили як про ймовірність майже стовідсоткову.
До речі, якщо він зникне, у Європі стане прохолодніше. Значно прохолодніше, ніж аномально спекотного літа 2024 року. Скажемо прямо: сильно прохолодніше, і спеку в +45 ми згадуватимемо як найкомфортніший час. І не виключено, що буде не вище +10. Північну Америку без Гольфстріму чекає підйом рівня океану з відповідними наслідками (і це не фільм «Післязавтра», а сувора реальність), а в Південній Америці, Африці та Індії картина буде зворотною: дощів не буде, посуха посилиться, хоча, здається, куди ж ще...
Отак виглядає парниковий ефект. І хто казав, що до глобальних змін ще далеко? Це нашим предкам було далеко, а ми ось біля дверей.
І ось фахівці Європейського центру середньострокових прогнозів погоди (ECMWF) таки прогнозують, що літо 2025 року може стати найспекотнішим за всю історію спостережень. У Глобальному прогнозі британського Метеобюро сумно констатують: незважаючи на те, що над Тихим океаном оселиться природний феномен Ла-Нінья – прохолодний аналог спекотного та сухого Ель-Ніньо, який злегка остудить воду океану, – все одно буде душно та спекотно, навіть узимку та восени. Втім, це ми й самі бачимо: +12 у січні в нашій частині континенту – дещо аномальне явище, чи не так?
У Світовій метеорологічній організації пророкують, що ми перевалимо за граничний показник у півтора градуса із ймовірністю 66%. А професор Адам Скейф із британського Метеобюро зазначив, що ця тенденція стає нормою.
- Ми бачимо, як мінливість клімату збільшується, і 2025-й може стати ще більш екстремальним порівняно з 2024-м, - говорить Скейф.
Погодні події минулого року, наприклад, аномальна спека в Європі та посуха в Африці, призвели до величезних втрат у сільському господарстві, економіці та людському житті. Прогнози на 2025 рік обіцяють ще масштабніші катастрофи: літо 2025 року в Європі може побити всі температурні рекорди, а повені в Азії обіцяють бути ще руйнівнішими.
У 2024 році Франція, Іспанія та Італія зіткнулися з температурними хвилями вище 45 °C, що викликало масову смертність та лісові пожежі. У 2025 році, за прогнозами Європейського центру середньострокових прогнозів погоди (ECMWF), очікується продовження цієї тенденції. Південні країни Європи зіштовхнуться зі збільшенням тривалості теплових хвиль, що негативно позначиться на сільському господарстві, особливо на вирощуванні оливок, винограду та цитрусових.
До речі, через глобальне потепління деякі сорти винограду почали із задоволенням рости в прохолодній Ірландії, а в Британії члени Королівського садівничого товариства спантеличено констатували, що через скорочення заморозків цвітуть інжирні та мигдальні дерева.
У Північній Америці та Канаді посиляться урагани, а екстремальні погодні явища перейдуть у звичайні. У той же час західні регіони США відчуватимуть посуху, аналогічну до минулорічної. Природно, економіці Штатів доведеться перерозподіляти ресурси сільського господарства та енергетики, думати, як полегшити долю регіонів, що страждають від спраги.
Бразилія та інші країни Південної Америки зіткнуться з посиленням посух у басейні Амазонки, що призведе до масових вирубок лісів та зниження біорізноманіття. 2024 року регіон вже постраждав від нестачі опадів, і 2025 рік обіцяє бути ще сухішим.
Африка традиційно страждатиме від посухи, поставляючи у світ дедалі більшу кількість «кліматичних мігрантів». Залежні від сільського господарства держави на кшталт Судану чи Нігерії зіштовхнуться із нестачею продовольства.
Натомість у Південно-Східній Азії очікується посилення мусонів, що може призвести до руйнівних повеней в Індії, Бангладеш та Пакистані. У 2024 році мусонні дощі спричинили загибель тисяч людей, і ця тенденція, за прогнозами, збережеться. У Китаї посилиться посуха в північних регіонах, що посилить проблеми із забезпеченням питної води.
Австралія та інші країни регіону Океанія продовжать боротися з лісовими пожежами та посухами. 2024 року пожежі вже знищили мільйони гектарів лісів, і 2025 рік, згідно з прогнозами, може бути ще більш руйнівним. Зросте загроза для невеликих острівних держав у Тихому океані, для яких підвищення рівня моря є критично небезпечним.
Як кажуть вчені, наслідки кліматичних змін у 2025 році торкнуться не лише окремих країн, а й глобальних екосистем. Зникнення льодовиків у Гренландії та Антарктиці прискориться – це призведе до підвищення рівня Світового океану, і для прибережних регіонів у всьому світі може дуже швидко настати день Х.
Глобальне потепління призводить до руйнування екосистем, міграції видів та зміни океанічних течій, що, у свою чергу, порушує баланс екосистем та посилює екстремальні погодні явища.
А танення вічної мерзлоти у Сибіру та Канаді звільнить значні обсяги метану – одного з найпотужніших парникових газів. Як він поведеться і як відреагує людство ще й на цю проблему - бозна.
Також зміни у природі вдарять і по культурній спадщині людства. Деяким народам доведеться переселятися в комфортніші місця проживання (про «кліматичних мігрантів» з Африки ми вже згадали, але справа явно не обмежиться лише Чорним континентом). І в Європу може ринути велика кількість африканців та азіатів, і нинішні проблеми з іммігрантами покажуться квіточками.
Так, а чи є якийсь вихід? Що робити? Та все те, про що говорять останні пів століття: скорочувати викиди парникових газів, переходити на «зелену енергетику», відновлювати вирубані ліси. Але вже до цих завдань додалися впровадження систем екстреного оповіщення про екстремальні природні явища, посилення та захист інфраструктури, створення запасів першої необхідності та інші дії, що супроводжують кризові явища. Кожна десята частка градуса коштуватиме світові все дорожче – і 2025 року ми дізнаємось наскільки.