2024-й знову ставив суцільні температурні рекорди. За даними Центральної геофізичної обсерваторії Бориса Срезнєвського, сповнене ними метеорологічне літо тільки в Києві тривало 135 днів – від середини травня до 29 вересня. Осінь та початок зими також не дуже дошкуляли холодами. Остаточні підсумки ще не підбиті, але Всесвітня метеорологічна організація вже зробила заяву, що 2024-й може стати найтеплішим роком за всю історію спостережень. Метеорологи розповіли Коротко про, чого чекати від погоди у 2025 році і які загальні тенденції.
Якщо хочете знати, яким буде січень, то згадайте початок минулого року, радить доктор фізико-математичних наук в галузі метеорології, професор Віра Мартазинова:
- До середини січня температура має «крутитися» навколо нуля: плюс-мінус кілька градусів. Десь ближче до 20-х чисел місяця стовпчик термометра може різко впасти, але це буде короткострокове зниження. Довгострокових морозів наступного року ми не прогнозуємо, як і сталого снігового покриву. Сніг буде падати в межах місячної норми, але з потеплінням танутиме, - каже науковиця.
Щодо лютого, то прогнозів ще немає, синоптики воліють далі ніж на місяць не заглядати. Але орієнтовні розрахунки такі, що і цього року третій місяць зими не виправдає свого «злого» імені. Середня температура також триматиметься близько нуля з тенденцією у невеликий «плюс» за заході та півдні країни і «мінус» на півночі, але більших морозів за -10 градусів не передбачається.
- Ми продовжуємо жити в умовах глобальних змін клімату, а саме – в епоху глобального потепління, - нагадує доктор географічних наук, експерт з кліматології Світлана Бойченко. – Для кожного регіону це диктує свої особливості. Якщо брати Україну, то на нашій території за останні 100 років клімат потеплішав на 1,3 градуса – це навіть перевищує загальносвітові темпи. Тому є характерні зміни в сезонному перерозподілі температури і атмосферних опадів. Це явища і процеси, які заздалегідь не можна передбачити, але треба розуміти як певні тенденції.
Щодо сезонних змін, каже експертка, то вони ведуть до того, що зими продовжують теплішати, а літо стає більш спекотливим.
- Але на фоні теплої зими можуть бути доволі прохолодні періоди. Раніше такий прорив холодних мас ми спостерігали у лютому, тепер вони змістилися на січень. Спрогнозувати такі явища, коли звечора «нуль», а на ранок мінус 10 °С, можна не раніше ніж за тиждень. Особливо виразними вони є у північно-східних регіонах України.
Глобальне потепління потроху забирає у нас… весну. Оту, що починається з потічків талого снігу, зимових приморозків і виразно теплого сонця вдень. Коли ми стежимо, як повільно наливаються соком бруньки, і чекаємо на перше зелене листячко, перевзуваємо чобітки на черевички, черевички на туфлі… Минулого року все вибухнуло ніби в один день. Абрикоси, вишні, бузок майже одночасно вкрилися цвітом.
- Так, короткі весни – це теж те, до чого будемо звикати. Якщо раніше температура поступово піднімалася, ми плавно входили у весну, і жінки це добре помічали по одягу, то зараз тенденція така, що за один день стовпчик термометра може підскочити вгору на +10° і навіть +15°С. І на тому вже стояти, - каже Світлана Бойченко. - Так само скоротилася метеорологічна осінь – довго тримається тепло, вересень сприймається як літо, а потім вже холодає.
Хто з нас в зимові холоди чи осінню мряку не мріяв повернутися у літо? Та тільки не в такі температури, що допікали нам у 2024-му.
- Ми були в полоні "дихання" азіатських пустель – блокуючих антициклонів, які поширилися на Східну Європу. Вони приходять кожного літа, але зазвичай у другій половині липня чи в серпні. А цього року була справді унікальна ситуація – антициклони стояли з червня по кінець серпня, я навіть не пригадую, щоб колись це тривало так довго, - продовжує кліматолог.
Експертка відзначає, що декілька років тому картина була дещо інша – повітря з пустель заходило в травні, різко скорочуючи кількість опадів, що було шкідливо для народного господарства.
- Тепер травень має бути таким, який був завжди – помірно теплий з дощами та грозами. Прорив гарячого повітря змістився на червень. А у 80– 90-х роках, хто пам’ятає, перший місяць літа був прохолодний і дощовий. З цього маємо зробити висновок, що клімат не дає нам звикати до чогось сталого.
…то Єгипет йде до тебе. Цей жарт також народився минулого літа, коли у нашому повітрі зависли піщинки з найбільшої пустелі в світі.
- Це вже «дихання Сахари» на країни Південної Європи, теж дуже рідкісне явище, - каже кліматолог. – Ми не можемо спрогнозувати, чи повториться воно у 2025-му, як і не можемо спрогнозувати, чи буде літо таким же спекотним, як 2024-го. Але все йде до того, що доведеться переживати тривалі посушливі періоди з аномально високими температурами. Їх перебиватимуть короткі і потужні зливи, які не встигатимуть добре наситити висохлу землю, бо вода швидко стікатиме у річки. Пилові бурі можуть утворюватися і на території України.
Світові кліматичні прогнози на 2025-й не дуже оптимістичні. Земна куля все більше кутається у парникові гази. Фахівці Європейського центру з питань зміни клімату Copernicus, як і раніше, пов’язують це з промисловими викидами. Вищі за середні температури у 2024-му були зафіксовані у Південній та Східній Європі, західній частині США, в Канаді, у більшості країн Африки, на Близькому Сході, в Азії та на сході Антарктиди. Людство поки не силах боротися з тим, що чинить погода.
Є маленька надія на «дівчинку» - так перекладається з іспанської Ла-Нінья, яка має змінити «хлопчика» - Ель-Ніньо. Ці два природні феномени досі залишаються загадкою і погано піддаються прогнозам. Ель-Ніньо, що панує зараз в екваторіальній зоні Тихого океану, різко нагріває його поверхневий шар води на сході, посилюючи парниковий ефект, Ла-Нінья має протилежний вплив – охолодження.
На те, що «дівчинка» прийде замість «хлопчика», вчені сподівалися у жовтні 2024 року, а тепер відкладають очікування на початок 2025-го. Однак підкреслюють, що короткочасний охолоджувальний ефект не змінить загальних тенденцій глобального потепління.
Ель-Ніньйо (ісп. El Niño — хлопчик) та Ла-Нінья (ісп. La Niñа — дівчинка) — характерні для екваторіальної зони Тихого океану протилежні екстремальні значення температури води й атмосферного тиску, що тривають близько шести місяців.
Феномен Ель-Ніньйо полягає в різкому підвищенні температури (на 5-9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану.
Ла-Нінья — протилежність Ель-Ніньйо, виявляється як зниження поверхневої температури води нижче кліматичної норми на сході тропічної зони Тихого океану. Разом вони утворюють так зване Південне коливання.
Ель-Ніньйо є явищем планетарного масштабу і прямо чи опосередковано впливає на погоду значної частини Землі.
Наслідки погодних аномалій 2024-го у світі
Флорида (США) у вересні і жовтні постраждала від двох сильних ураганів – «Хелен» та «Мілтон». Фото: facebook.com/newsmakermd