Вареники замість млинців, жіноча влада та Прощена неділя: як українці Масницю святкували
Масниця - одне з найвеселіших та найсмачніших свят в українському календарі. Народні прикмети так і кажуть: на Масницю не можна нудьгувати та сидіти вдома, треба веселитися. А все тому, що з дня на день розпочнеться багатоденний суворий піст. Про те, чи є різниця між Колодієм та Масницею, чому на нашому столі мають бути вареники замість млинців, а також для чого холостякам дерев’яне поліно, читайте у матеріалі Коротко про.
Без фіксованої дати, зате весело
Дотепер мовознавці запекло сперечаються щодо правильної назви свята. Колодій чи Масниця?
- І Колодій, і Масниця, і Сиропуст, і Сиропусний тиждень, і Сирна неділя, або ж Бабин тиждень - називайте як хочете, тільки не Масляна, бо це калька з російської, - розповідає Коротко про історикиня Олена Святецька. - Масляна не має нічого спільного з українською культурою. Залежно від років та регіону України, свято називали по-різному, та й самі обряди дещо відрізнялися. Спільним було те, що зиму проводили гучно і весело, бо тоді, як вірили наші предки, буде врожайний рік.
Масниця не має фіксованої дати. Відзначають це свято за тиждень до Великого посту. Цього року будемо святкувати з 11 по 17 березня. Назва свята походить від слова «масний», або «жирний». Узагалі такий тиждень або хоча б один день є у багатьох країнах світу. У Польщі, наприклад, святкують «жирний четвер», у який об’їдаються пончиками. До війни українці також святкували Масницю гучно, весело та смачно. Зараз, на жаль, не до веселощів.
Якщо зазирнути до історії, то виявиться, що Масниця - узагалі язичницьке свято. Деякі етнографи пов’язують його навіть з Трипільською культурою. Уявіть, аж з тих пір на території нинішньої України святкують Масницю. Очевидно, що до наших часів свято дещо змінилося, набуло більш релігійного значення: цей тиждень (Сирна або Мясопусна седмиця) є у церковному календарі.
А в радянський час традиційна Масниця стала «штампованою», як і більшість свят в СРСР, Масляною. Експерти кажуть, що між українським та радянським святами велика різниця не лише у назві. Радянська чи російська Масляна – це гуляння з танцями-співами, млинцями, щедро здобрене алкоголем та спалюванням опудала, яке символізує зиму. Традиційний український Колодій, або Масниця, – також танці й «веснянки», але без опудала «зими», та й це, перш за все, свято, у яке люди тішаться приходу весни й відродженню всього живого.
Головна страва усього святкового тижня – вареники з солодким або ж соленим сиром, відварені, щедро змащені вершковим маслом, политі сметаною. facebook.com/mamajeva.sloboda ФБ Музей живої історії "Мамаєва Слобода"
«Не женився єси, то колодку носи!»
Якщо з Масницею все зрозуміло, то до чого тут Колодій? Це та ж Масниця, але з деякими особливими традиціями, які загубилися впродовж століть. Наші пращури вважали, що Колодій – це міфічна істота (або навіть бог), опікун шлюбу. І у святковий тиждень старші мужі прив’язували неодруженим парубкам до ноги або на пояс дерев’яне поліно (своєрідний символ чоловічого начала). Ще й примовляли: «Не женився єси, то колодку носи!». Тобто таким чином тодішні батьки вимагали внуків. Але холостяки мали змогу відкупитися від «колодки» грошима та частуванням. Під кінець тижня це поліно ще й проводили у засвіти. Розігрували сценку поховання і таким чином «ховали» зиму.
Є ще одна розповсюджена у народі назва Масниці - Бабин тиждень. Згідно з тодішніми традиціями, жінки мали своєрідну відпустку від домашньої роботи, навіть вишивати заборонялося. Тому ходили одна до одної у гості, влаштовували посиденьки та віддавали накази чоловікам, які у той час дітей бавили та за худобою приглядали. Це вам не єдиний у році Міжнародний день жіноцтва!
Останній день Масниці – це Прощена неділя. Традиційно українці просять один в одного вибачення за образи: кажуть «пробач мені!», а у відповідь належить відповісти «Бог пробачить». Ось ця традиція збереглася й дотепер.
У святковий тиждень неодруженим парубкам прив’язували до ноги або на пояс дерев’яне поліно, і примовляли: «Не женився єси, то колодку носи!». facebook.com/1CountryHouse ФБ Country House - Сільська Хатинка
Сир, масло та сметана на столі
Видовищ на Масницю вистачає, тому поговорімо про «хліб». Головна страва усього святкового тижня – вареники з солодким або ж соленим сиром, відварені, щедро змащені вершковим маслом, политі сметаною. До речі, на Вінничині їх ще й додатково запікали у печі. Смачно та калорійно! Вареники - півмісяці з тіста - вважали символом жіночої енергії.
Окрім них, готували й інші страви, і найчастіше на основі молочних продуктів: сирники, усілякі каші на молоці, налисники. А от м’яса вживали дуже мало, зате варили холодець. Готували і яєшню, також зі сметаною, смальцем. На десерт – сирні запіканки, пундики, печиво. А на Галичині, під впливом польських традицій, випікали ще пончики та хрусти, або вергуни. На Херсонщині до Масниці господині випікали солодощі зазвичай з родзинками.
А от великі круглі млинці без начинки на Масляну почали випікали вже у радянський час. Наші пращури зазвичай готували на Масницю налисники (млинці з сиром).
Які традиції Масниці «правильні»?
Впродовж тисячоліть правила святкування зустрічі весни змінювалися кардинально. Звісно, деякі з них, як от Прощена неділя, дійшли до наших часів. Дещо, як млинці, українцям нав’язала радянщина. Святкувати Колодія, відмічати з подругами Бабин тиждень чи об’їдатися варениками та млинцями – вибір за українцями. Та все ж треба шанувати традиції саме наших пращурів.
