Поки в чатах “ Українці в Ізраїлі ” просять допомогти знайти родичів, шукають способи вилетіти з країни евакуаційним чи будь-яким іншим рейсом та запитують, як це зробити з тваринами – хтось із наших переселенців вирішує залишитися в країні.
Катерина переїхала до Ізраїлю з Києва після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ще раніше дівчина переїхала до столиці з Донецька. Тепер вона опинилася в одному із охоплених війною міст Ізраїлю і поки не планує виїжджати.
Ми розпитали Катерину, що відбувається у її місті та як місцеві жителі реагують на війну.
- Катю, як початок війни в Ізраїлі вплинув на ваше життя?
- Я не виходжу з квартири вже восьмий день, навіть у магазин. Віддалено працюю, продовжую вчитися по зуму. Сьогодні взагалі із квартири не виходила…
- Ви встигли запастись продуктами чи це не знадобилося?
- У цьому сенсі нам пощастило: магазин у нас просто у будинку. Закуповувалися ми, в принципі, як завжди. Єдине, що змінилося за останні дні, - полиці у магазинах стали порожнішими, хоча їжа поки що є.
Складніше із бутильованою водою. Ціну на неї підняли вдесятеро. Якщо 6 пляшок води до війни коштували 8-10 шекелів, то зараз – 84 шекелі. Однак критичної ситуації з водою наразі немає: вона йде з крана.
- А воду з-під крана можна пити?
– У принципі, можна. Вода в Ізраїлі вважається хорошою, але багато хто її купує.
- А як із чергами в магазинах?
- На касах побільшало людей, але такого ажіотажу, який був у перші дні війни у Києві, коли під магазинами стояли довгі черги, немає.
Останніми днями я сиджу в квартирі, працюю віддалено, навчаюсь, увечері можу зробити невелике коло біля будинку. Людей на вулицях майже немає, машин теж немає – усі сидять по домівках, без гострої потреби ніхто нікуди не виходить. У перші два після нападу ХАМАС на вулицях взагалі людей не було, машинами не їздив ніхто. Усі сиділи вдома і навіть не намагалися вийти.
- Була інформація, що ізраїльтян просили три дні перебувати в бомбосховищі. Вас це торкнулося?
– Все залежить від міста. У нас, у Бат-Ямі, ні (Тель-Авівський округ. - Ред.). І в Афулі – північ країни – це робити було не обов'язково. А ось в Ашкелоні, де мешкає моя молодша сестра, сказали не виходити з дому. Вони часто сидять у кімнаті-бомбосховищі – мамаді. Такі тут збудовані прямо у квартирах.
Також було попередження запастися на 72 години їжею, водою, щоб можна було не виходити з укриття по три доби. І вони сидять...
- На твоєму рахунку, це, умовно кажучи, вже третя війна. Перша – Донецьк, потім Київ, а тепер - Ізраїль.
- Сьомого жовтня я прокинулася від вибуху: збивали ракету рано вранці. Як і у Києві, включили сирену. У мене сталося дежавю, ніби знову 24 лютого, а я в Києві. Всі ці дні відчуття та обстановка такі самі, як і в перші дні війни в Україні. Начебто зараз кінець лютого 2022 року.
– Як відреагували місцеві мешканці на початок війни?
– Як і у нас. Ніхто поки що не розуміє, що буде, як буде, чи це надовго. У багатьох зупинилася робота. Поки що люди просто намагаються запастися їжею, сидять із сім'ями вдома, підтримують один одного.
– Чому так несподівано ХАМАС напав? Що про це думають в Ізраїлі?
- Ізраїльтяни не вважають, що це було несподівано… Знайомі, котрі живуть тут років 20 і в минулому служили в армії, казали нам, що скоро війна. Вони не знали, коли все почнеться, але достеменно знали, що війна буде.
Наприклад, у 2021 році був сильний обстріл із сектору Газа. Через якийсь певний період знову починалися обстріли. Це обговорювалося, і для багатьох не стало несподіванкою.
- А що говорять про таке раптове проникнення ХАМАС через кордон, що добре охороняється?
- Так, вони прорвалися... У цьому ще треба розбиратися.
Кажуть (ми не стверджуємо, що сказане Катериною, правда, можливо, це поки що лише чутки. - Ред.), за цією стіною з супутника цілодобово дивилися дівчата, які служать в армії. Їх було 20. Потім сталася кібератака - на моніторах з'явилася статична картинка, начебто все добре. Картинку підмінили – ХАМАС прорвався – усіх цих 20 дівчат убили.
Військові кажуть, ХАМАС два роки готувалися до цієї атаки, їх навчали Ірак та “вагнерівці”. У 2021 році один із ватажків ХАМАС зустрічався з Путіним. Тож тут багато хто вважає, що все заздалегідь було сплановано. План продумували 2 роки.
Того дня на дельтаплані терористи перелетіли через стіну. Як у кіно… Спеціально підгадали час. Знали, що буде фестиваль, на якому зібралося 3000 людей - молодь із різних країн. Прилетіли на вечірку на дельтаплані, почали розстрілювати людей.
Адже там ще було укриття. Терористи розуміли, що люди туди побіжать. Розстрілювали людей просто там.
В ізраїльських пабликах кажуть, що деякі торговельні мережі підвищили ціни від 4,5 до 10,25%. Фото: t.me/zvizilber
- Які в тебе тепер плани, якщо війна триватиме?
- Щоразу виїжджала подалі від війни. Спочатку із Донецька, потім із Києва. Але тут ми поки що залишаємося.
Оскільки я переселенка з України, якщо поїду, не факт, що зможу повернутися назад, а тут мешкає мій хлопець, громадянин Ізраїлю.
В останні пів року Ізраїль уже не хотів приймати українців – усіх розвертав: дуже багатьом дав притулок. Тому, якби інша ситуація, може ми б і виїхали на якийсь час. До того ж, як то кажуть, на нас можуть напасти з усіх боків.
Я працюю на В'єтнам, і мені пропонували до В'єтнаму переїхати, але я поки не поспішаю.
Сьогодні наше завдання – менше пересуватися та рідше виходити на вулицю. Просто сиджу, віддалено працюю і навчаюсь - на цьому все. В принципі, я й до війни працювала вдома, тож у мене особливо нічого не змінилося, тільки тепер не ходжу до спортзалу та гуляти.
– А як настрій у місцевих мешканців? Люди бояться чи настроєні войовничо?
– Знайомі з мого оточення служили в армії – вони налаштовані воювати. Тих, кого поки що не призвали, самі йдуть на війну. Багатьох повертають назад додому. Кажуть: ми вас поки не потребуємо.
Мій викладач з івриту служив, його не призвали, тому він записався до тероборону. Сьогодні йде на перше чергування.
Ще один знайомий - у повній бойовій готовності, вже зібрана сумка. Йому сказали бути готовим упродовж години прибути туди, куди треба.
Друзі місцеві пишуть: спіть спокійно, ми в армії, зробимо все, перемога за нами.
Волонтери постійно привозять для солдатів багато продуктів - різні піци, енергетики…
Знайомого викликали, він кухар. З ним було ще вісім чоловік. Всім сказали йти додому, мовляв, ми вас не потребуємо, багато їжі привозять волонтери. Так що з цим поки що проблем немає.
Внаслідок нападу терористів ХАМАС на Ізраїль загинули вже 12 українців. Щонайменше дев'ятьох українців поранено. Ще вісім вважаються зниклими безвісти.
Після нападу ХАМАС понад тисячу українців звернулися по допомогу до українського посольства: через скасовані авіарейси виїхати з Ізраїлю стало складніше. Близько 200 українців зголосилися евакуюватися із сектору Газа. Однак звідти виїзд поки що неможливий.