Початок навчального року – це завжди стрес для школярів. А під час війни і поготів. Розмови дорослих про бойові дії, обстріли, завивання тривожних сирен – все це негативно впливає на психоемоційний стан дітей, навіть якщо школа знаходиться в умовно тиловому місті чи селі. І ось результат: школярі не хочуть йти до школи. Що робити в такому випадку, як допомогти своїй дитині призвичаїтися до навчального процесу в умовах війни, дізнавалася KP.UA.
Учениця 3-го класу восьмирічна Вікторія щоранку йде на навчання зі сльозами. Дитина замкнулася у собі і неохоче розмовляє про школу з батьками.
- На святі першого дзвоника Віка вже плакала, – розповідає нам мама дівчинки Єлизавета. – Сльози в нас тепер щодня зранку. Я розмовляла з дитиною, розпитувала її, спілкувалася з вчителькою. І зрозуміла, що причин для сліз немає. Я була розгублена. Аж раптом в якийсь момент дитина сказала мені, що боїться тривог, тому що треба спускатися у шкільне бомбосховище. І тоді у неї з’являється сильний страх, що втратить батьків. Довелося звернутися за допомогою до шкільного психолога.
Другий рік поспіль наші діти навчаються в умовах війни. І якщо старші школярі певною мірою адаптувалися до нових умов навчання, то учням молодших класів набагато складніше. Часто діти стають неспокійними, дратуються, у них загострюються неврози. І все частіше відмовляються йти до школи. А ще починають гризти нігті, виривати своє волосся, тощо. А такі повторювальні дії – ознака сильного стресу.
Поясніть дитині, що під час повітряної тривоги всі повинні йти до укриття, аби захистити своє здоров’я та життя. Фото: buchanews.com.ua
Аби допомогти своєму школяреві, психологи радять перш за все обговорити нові правила шкільного життя. Пояснити дитині, що під час повітряної тривоги всі повинні йти до укриття, аби захистити своє здоров’я та життя, що бомбосховище – це лише один із елементів навчання. Звісно, було б добре, якби в укритті було максимально комфортно для дитини. Але рівень благоустрою все ж таки в різних навчальних закладах відрізняється. В будь-якому випадку варто покласти у шкільний наплічник улюблену іграшку, смачний перекус, якусь особливу для дитини річ.
- Також дозуйте інформацію про війну і не обговорюйте при дитині свої страхи, - розповіла KP.UA дитячий психолог Анна Хоєвська. – Батьки мають бути опорою для дитини, таким собі «острівцем» сили та спокою.
А вчителі радять дотримуватися режиму дня. Юні школярики мають вчасно лягати спати, повноцінно харчуватися, дотримуватися водного балансу. І обов’язково змінювати види діяльності. Тому важливим для дитини є і "позашкілля".
- Хоче дитина на танці – запишіть її у танцювальний гурток, хоче малювати – нехай малює, - наголосила KP.UA вчителька молодших класів Оксана Голінка. - Не хоче взагалі нічого? Тоді залучіть своє чадо до якогось спільного заняття. Проводьте більше часу з дитиною, започатковуйте нові ритуали разом.
Ще важче адаптуватися до школи дітям-переселенцям, батьки яких зараз воюють. А як складно поринути у навчання дітям, які втратили своїх рідних…
- Все це дуже важкі життєві ситуації, - підкреслює Анна Хоєвська. – Втрату рідних людей нічим не компенсуєш. Тут важливо, щоб поряд з дитиною був сильний дорослий, який підтримає її. Лише так можливо хоча б трохи мінімізувати той стрес. Школярі, які покинули рідний дім, часто бояться змін. Адже дитині важлива стабільність. В таких випадках м’яко пояснюйте, що світ змінюється, і треба пристосовуватися до нових реалій, треба вчитися бути гнучким.
Насправді діти легше сприймають ті самі удари від життя, які можуть зламати дорослого. Але при цьому психологи наголошують: не відмахуйтеся від дитячих проблем, уважно слухайте свою дитину, щиро спілкуйтеся. Показуйте дитині, що її розуміють, люблять, підтримують.
Ще у мирний час психологи визначили чимало причин відмови дитини йти в школу. Найбільш розповсюджені з них:
Щоб подолати такі проблеми, батькам варто співпрацювати з вчителями. Дитині можна допомогти у навчанні - знайти репетитора або ж додатково самостійно займатися зі своїм школярем. Конфлікт з учителем? Перш за все дізнайтеся причину. А вже потім обговоріть усе з дитиною та самим викладачем.
Якщо стався конфлікт з іншими школярами або дитина боїться сильніших однокласників, які самостверджуються за рахунок слабших, то тут вихід один – звернутися до класного керівника або директора школи з проханням розібратися у ситуації. А своєму школяреві порадьте зберігати спокій, і спілкуватися з тими однокласниками, з якими йому легко та цікаво.