Поранений музикант-любитель із Бахмута щодня грає на піаніно в Національному реабілітаційному Центрі "Незламні" у Львові. А на завершення лікування організував мініконцерт. Про це повідомляє Перше медичне об'єднання Львова.
Юрію Гончаренку - 59. Все життя він провів у Бахмуті. Там працював у міжнародній охоронній агенції. А у вільний від основної роботи час грав на урочистих заходах та в місцевому товаристві сліпих. Любов до музики у Юрія з самого дитинства, грав завжди. Навіть під час строкової служби в армії.
Звичний для Юрія й усталений роками плин життя у місті Бахмут змінився, коли його прийшли “визволяти” росіяни. Чоловік пригадує: постійні вибухи та ракетні атаки стали буденністю. Більшість сусідів евакуювалися і… залишили своїх домашніх улюбленців. Аби вберегти їх від смерті, Юрій забрав 11 собак і котів до себе. Та одного дня дорогою до магазину потрапив під атаку ворожих дронів. Уламками йому пошматувало тазостегнову кістку, перебило ноги та сильно контузило, чоловік втратив свідомість. Отямився вже у Дніпрі. Згадав про зачинених в клітці тварин. Молив усіх, хто був поруч, зв’язатися з волонтерами, аби ті врятували його чотирилапих. І такі знайшлися й вивезли підопічних Юрія до Києва.
Пораненого у Дніпрі кілька разів прооперували та згодом відправили до Львова, в Центр "Незламні". Тут Юрій переніс ще п’ять операцій. А розрадою для нього стало піаніно в реабілітаційному корпусі центру. Відтоді грає щодня. Через травму, зізнається, багато композицій підзабув. Однак коли починає грати, то пальці самі знаходять потрібні клавіші - і звучить мелодія.
- Це терапія пам’яті. Це хобі. Це дух. А коли бачу, що люди звертають увагу, це ще краще, – каже Юрій.
На завершення реабілітації на знак подяки чоловік організував концерт для пацієнтів та медиків. На клавішних - нові друзі, на гітарі - лікар-психолог Центру ментального здоров’я Павло Дубровний. Тепер Юрій прагне й надалі допомагати чотирилапим. Та мріє знову мати своє власне піаніно. Старе залишилося у зруйнованій домівці в Бахмуті.