Разом із війною Україна переживає найбільшу техногенну катастрофу після аварії 4-го енергоблоку на Чорнобильській атомній станції. Вода, що піднялася після вибуху на Каховській ГЕС, починає спадати, і це призводить до нових ризиків. Епідеміологи говорять про ймовірність спалахів серйозних інфекційних захворювань, які можуть стати масовими, якщо не дотримуватимуться санітарних правил.
У чотирьох областях – Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській - ось уже два дні спостерігається масовий мор риби. Водою підмиваються цвинтарі, скотомогильники, автобази та сховища пестицидів.
- Небезпек надзвичайно багато. І перша з них – це ботулізм, який може спричинити так звана снула, а точніше мертва риба. Ми й раніше фіксували спалахи цієї небезпечної хвороби, пов'язані із вживанням снулої риби в їжу, от і зараз є великий ризик, що вона з'явиться на стихійних торгових точках по всій Україні, – попереджає доктор медичних наук, професор, завкафедри епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяна Чумаченко. - Таку рибу ні за якої обробки не можна використовувати в їжу. Вона однаково небезпечна у вареному, смаженому, копченому чи в'яленому вигляді.
Професор також нагадує, що категорично не можна давати снулу рибу в корм тварин. Вони також, як і люди, схильні до ботулізму.
Це важке захворювання, спричинене потраплянням до організму ботулотоксину, що виробляється бактеріями. Ботулотоксин не можна визначити за кольором чи смаком. При попаданні в організм він вражає нервову систему, викликаючи слабкість м'язів аж до паралічу. Перші симптоми – нудота, блювання, шлункові розлади. Імовірність смерті 5 – 10%.
Найболючіше питання – це вода. За словами епідеміолога, забезпечення людей чистою питною водою має стати головним завданням на територіях, які постраждали внаслідок вибуху на Каховській ГЕС. Брудна вода може викликати ботулізм, а також низку інших кишкових інфекцій.
- Говорити про якість води потрібно не лише з інфекційної точки зору. Дуже важливо пам'ятати про її токсичність – забруднення технічними маслами, мінеральними добривами. Знезаражувальні таблетки, якими люди іноді користуються, вбивають лише мікроорганізми. Усі токсини залишаються і можуть викликати не лише отруєння, а й захворювання шкіри, якщо довго з нею стикатимуться, - нагадує Тетяна Чумаченко.
Поряд із ризиком зараження ботулізмом зростає небезпека лептоспірозу.
– Вода підмиває нори гризунів, які є переносниками цієї хвороби. Лептоспіри можуть проникати в організм не тільки при заковтуванні, але також через пошкоджену шкіру. Навіть коли ситуація стабілізується, про купання цього літа треба забути, а якщо ходити по воді, то у гумових чоботях.
Це інфекційне захворювання, яке викликають рухливі бактерії роду Leptospira. Вони вражають нервову систему, печінку та нирки. Хвороба небезпечна тим, що може викликати багато ускладнень – від токсичного шоку до міокардиту, менінгіту, легеневої кровотечі та ураження очей. При поодиноких випадках смертність становить 2%, при епідемічних спалахах – 15% і більше.
Підмивання скотомогильників змушує думати про можливість появи сибірки, але ймовірніше - спалахи різноманітних лихоманок.
- Коли відступає велика вода, територія залишається заболоченою, утворюються дрібні озерця та калюжі. Це ідеальні умови для виплоду комарів, які переносять віруси – збудники лихоманок. Якого роду лихоманка, медики можуть сказати лише за наявності тест-систем, тому в зоні лиха необхідно налагодити хорошу діагностику та пояснити людям, що при підвищенні температури та ознобі треба звернутися до лікаря. Потрібно бути обережними, бо не виключено поширення лихоманки Західного Нілу, - наголошує епідеміолог.
Викликається флавірусом, який є у багатьох видів птахів. Від птахів до людей його переносять комарі. Хвороба часто проходить безсимптомно, але для 1 із 150 осіб можуть настати тяжкі наслідки у вигляді енцефаліту, менінгіту або млявого паралічу. При розвитку тяжких наслідків одна людина з десяти помирає.
Одесою вже поповзли тривожні розмови, що прийшла холера. Тут добре пам'ятають епідемію 1970 року, коли місто закрили на карантин разом із курортниками, які приїхали на «оксамитовий сезон». У мерії Одеси заперечують наявність хворих, а джерелом чуток називають ворожу ІПСГ.
- Спалахи холери в Одесі викликали баластові води, які іноземні торгові судна забирали в Пакистані чи Індії та скидали у нашій акваторії, - роз'яснює Тетяна Чумаченко. – Я не можу говорити, що ми чекаємо на холеру. Це антропонозна інфекція, тобто передається від людини до людини, а там, звідки йде вода, джерел немає. До того ж, моніторинг циркуляції можливого збудника холери проводиться постійно.
Велику ймовірність, на думку експерта, становить спалах черевного тифу, оскільки вимиваються стічні ями та каналізації.
– Носії черевного тифу у нас проживають. Від цієї інфекції існує вакцина, але нині в Україні такої немає. Якщо з'являться осередки захворювань, постане питання закупівель, – констатує Тетяна Чумаченко.
Лікар медичних наук ще раз наголошує, що головний захист від усіх небезпек – це якісна вода. Ту, яка є в місцях підтоплень, у сирому вигляді не можна використовувати навіть для миття посуду, не кажучи про овочі та фрукти. У крайньому разі воду треба кип'ятити.
Це інфекція, що викликається бактерією Salmonella Typhi, яка розмножується у забрудненій воді чи харчових продуктах. Для тварин не є небезпечною, живе тільки в організмі людини. Інфекція викликає високу температуру, головний біль, нудоту, біль у животі, розлад травлення. Лікуватись антибіотиками. Перехворілий може залишатися носієм довгий час. У разі своєчасного лікування летальність становить 1%, при запущених випадках – 12%.