Антон Дробович: Демонтаж герба СРСР на щиті «Батьківщина-Мати» може зайняти роки
Вже рік пройшов, як закінчилось голосування у «Дії»: як бути з гербом СРСР, що знаходиться на щиті монумента «Батьківщина-Мати» у Києві. 85% опитаних громадян проголосували за зміну радянської символіки на тризуб.
Враховуючи, що в опитуванні взяло участь близько 780 тисяч громадян, відповідь очевидна – демонтажу радянської символіки бути! Але коли? А ось відповіді на це запитання, на жаль, немає і досі. Інформації про те, як втілюватимуть в життя результати того голосування, обмаль.
KP.UA поспілкувалась із головою Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем, щоб з’ясувати, коли ж почнуться роботи із заміни символіки і як довго вони триватимуть.
Змінити охоронний статус «Батьківщини-Матері» або погодити внесення змін
- Якоїсь офіційної інформації після проведення голосування я не маю, і мої колеги в інституті теж, – каже Антон Дробович. – Що стосується вартості, то я читав у ЗМІ, що хтось проводив оцінку того, скільки б це могло коштувати – демонтаж серпа і молота і монтаж тризуба – виходило десятки мільйонів гривень. Але я не бачив ні даних, ні офіційного джерела такої інформації.
Антон Дробович. Фото: facebook.com/AspenKyiv
Тим не менш, опитування відбулось, результати є, вони говорять про запит серед громадян на заміну радянської символіки на тризуб. Та втілити в життя цей проєкт дуже непросто. Особливо враховуючи, що в країні зараз йде війна.
- Якщо говорити про логіку дій, то після опитування в «Дії» з’ясувалось, що сотні тисяч громадян України підтримують заміну серпа і молота на тризуб. Тому зараз мала би готуватись проєктна документація, проводитись експертиза. Потім потрібно затвердити проєкт робіт, погодити його з музеєм і Міністерством культури, далі – змінити охоронний статус «Батьківщини-Матері» або погодити внесення змін у пам’ятку науки і техніки, якою вона є. І далі реалізовувати роботи. Така послідовність дій. Проте це вартісна процедура, тому я не знаю, наскільки це реалістично під час війни, – каже голова Українського інституту національної пам’яті.
Який саме тризуб монтувати?
Також важливо – а на що саме замінити серп і молот? Адже опитування не конкретизувало вигляд тризуба, який пропонується на заміну радянській символіці.
- Друга важлива теза: на стилістику самого герба потрібно теж провести якийсь публічний конкурс. Бо опитування передбачало тризуб, але не було конкретики – який саме тризуб. Чи це тризуб ЗСУ, чи це тризуб, який є офіційним гербом і чи в таких же пропорціях, і так далі. Відповідно, це питання відкрите, і теж було б непогано паралельно з державною експертизою проєкту демонтажу і монтажу провести обговорення, який би там підходив варіант тризуба, – відзначає Антон Дробович.
Крім того, якщо просто уявити, що процес заміни символіки на «Батьківщині – Матері» зрушив з місця, то скільки б часу такий процес міг би тривати? Чи реально було би впоратись хоча б за рік?
За словами голови Українського інституту національної пам’яті, є стандартна процедура підготовки проєктів. Відповідно до будівельних норм, категорію складності об’єктів будівництва необхідно перевіряти з урахуванням класу наслідків (відповідальності), тож такий обʼєкт, як «Батьківщина-Мати», ймовірно належить до класу СС-3, тобто відповідає найвищій категорії складності. Проєкт розроблятиметься 2-3 місяці. Потім має бути державна експертиза – на це потрібно ще декілька місяців. Бюджетні процедури з виділення коштів тривали б ще десь пів року. Також будівельні роботи зайняли б до пів року. Отже, менше року ніяк не вийшло б. Бо після виконання робіт ще треба проводити експертизу додаткову і вводити об’єкт в експлуатацію.
На думку нашого співрозмовника, на такий глобальний проєкт точно пішло б багато часу, і це зумовлено одразу кількома факторами. Монумент «Батьківщина-Мати» внесено до реєстру нерухомих пам’яток України, а це вже ускладнює процес внесення змін в його конструкцію.
- Зі свого досвіду роботи на державній службі я знаю, що такі проєкти менше ніж на роки не розтягуються. На жаль. Чи то мало людей, чи то мало ресурсів… За найоптимістичнішого варіанта це б зайняло не менше року. А з війною і з інертністю державної системи і взагалі системи охорони пам’яток – мінімум 2-3 роки, на жаль, – говорить Антон Дробович.
