Війна диктує свої правила, свої втрати та свої подарунки. Проте «презент», зроблений відомим артистом Віктором Павліком молодій дружині, публіка зовсім не оцінила.
Пара їхала закритим для приватних машин Південним мостом у Києві, знімаючи попутно відео. «Це задоволення не для всіх. Тільки мій чоловік дарує мені такі романтичні подарунки», – похвалилася в Інстаграмі Катерина Репяхова. Віктор у цей час демонстрував спецперепустку «куди не можна».
Представників бомонду не збентежило, що до кадру потрапило порушення правил дорожнього руху – Павлік вів машину без ременя безпеки, і що на відео проскакували фрагменти стратегічного об'єкта, де зйомка заборонена.
То що ж це за папірець такий для особливих персон, який і через міст проведе, і в комендантську годину оберегом послужить? І чи просто його отримати? - запитала KP.UA.
Моральна сторона питання настільки очевидна і вже бурхливо обговорена, що не загострюватимемо на ній увагу. Безглузда демонстрація елітарності не додала Віктору Павліку народної любові. Навіть пресслужба МВС, публікуючи повідомлення про вилучення горезвісної спецперепустки, іронічно процитувала його пісню "Ні обіцянок, ні пробачень."
Павлік намагався пояснити необхідність спецперепустки тим, що часто приїжджає дуже пізно з благодійних виступів на підтримку Збройних сил, але також не повірили. Комендантська година у Києві починається з півночі, які концерти у такий час? Якщо у артиста і є спецперепустка, то у глядача її немає. Офіційно клуби та ресторани закриваються о 23.00.
- У вихідні наші спектаклі відбуваються вдень, у п'ятницю починаються о 17.00, а закінчуються максимум о 20.00, - розповіла керівник пресслужби Національної опери Лана Роксі. – Все розраховане на те, щоб артисти та глядачі мали можливість дістатися додому до початку комендантської години, а якщо буде оголошено повітряну тривогу, то й провести деякий час у укритті.
Лана згадує, коли в перші місяці війни комендантська година починалася рано, артисти давали безкоштовні закриті концерти для військових і правоохоронців. Але тоді їм видавали одноразові перепустки. Про якісь спеціальні та "довгограючі" дозволи для людей мистецтва ніколи не йшлося.
Спецперепустки – це не квитки для віп-розваги. Вони оформляються у військово-цивільних адміністраціях для військових, які виконують певні функції, працівників правоохоронних органів, які контролюють режим комендантської години, працівників служб, задіяних у критичній інфраструктурі, представників влади.
Не виписують спецперепустки лікарям, за винятком медиків швидкої допомоги.
– У кожній лікарні є цілодобові чергування, – розповіли у приймальному покої однієї зі столичних клінік. – Але це поки що відносно стабільний час. Якщо щось не дай боже станеться і будуть масові надходження, може знадобитися посилення. Як мінімум, травматологам, хірургам та анестезіологам спецперепустки були б не зайвими.
Немає у цьому списку адвокатів, хоча вони здійснюють нічні виїзди – на затримання, якщо чергують по лінії безкоштовної правової допомоги, на ДТП чи обшуки, коли викликають клієнти.
- Я не знаю жодного колеги, який мав би спецперепустку, - каже адвокат Олександр Сирота. – Якщо патруль зупиняє машину, ми показуємо посвідчення, пояснюємо ситуацію. За бажанням поліцейські можуть перевірити номер ліцензії в адвокатському реєстрі, провести особистий огляд та огляд машини.
Деякі привілеї у пересуванні даються волонтерам, але не в комендантську годину.
- Нам дозволено рухатися спецсмугою, Південним мостом ми теж маємо право їхати, але тільки на "бусику" із цільовими вантажами. Спецперепустки волонтерам не видають. Якщо хлопці не встигають повернутися до Києва до півночі, то проходять перевірку на блокпостах – показують документи, пояснюють причину запізнення, – каже заступник голови БФ «Благо Надія» Юлія Яковенко. – Але таке трапляється вкрай рідко.
- Необхідності у нічних поїздках зараз немає. Ми возимо у військові частини лише тонку оптику. Більша частина вантажів переправляється через «Нову пошту», - пояснює голова волонтерської організації «Добровоз» Дмитро Юринов.
Зараз, коли хвиля обурення «подарунком» трохи спала, все частіше звучить запитання: хто дав артисту документ, який ніяк не розрахований на нього?
- У історії із Віктором Павліком, з погляду суспільства, має значення лише одна людина, яка видала цю перепустку. Але про цю посадову особу я нічого не почув, хоча всі вже, здається, висловилися, - написав у фейсбуці народний депутат Богдан Яременко.
А за фактом про одну людину не йдеться.
– Видача спецперепустки – це не розчерк пера, – каже адвокат Олександр Сирота. – Спершу особа пише заяву, де обґрунтовує необхідність перепустки, або керівник підрозділу формує списки співробітників, також підкріплюючи обґрунтуванням. Заяву має підписати начальник адміністрації чи начальник управління. Потім видається та заповнюється спеціальний бланк, номер пропуску вноситься до бази, документ візується відповідальною особою та печаткою, видається під розпис у спеціальному журналі.
Тобто «намалювати» для Віктора Павліка пропуск одна закохана в його талант секретарка ніяк не могла.
Для Віктора Павліка інцидент став лише незручним моментом. Кримінальна відповідальність настає за використання фальшивих документів, а артист мав справжній.
- Видача спецперепустки не за призначенням – це порушення внутрішньої інструкції. Зловживання службовим становищем тут не поставити, оскільки немає шкоди, - зазначає адвокат Олександр Сирота. – Максимум - може настати дисциплінарна або адміністративна відповідальність, якщо проведуть службове розслідування.
Як пам'ятаємо, начальника управління патрульної поліції Львівщини Романа Пилипенка перевели в іншу область та понизили на посаді після скандалу з перепусткою на площу Ринок для коханої дівчини. А в мерії Львова знайшли відмовку, мовляв,ніхто не постраждав. Столична військово-громадянська адміністрація, незважаючи на резонанс, поки що просто відмовчується.
Тим часом відомі факти, коли спецперепустки опиняються на руках у таксистів, які беруть із нічних пасажирів потрійні тарифи. Журналісти проєкту " СтопКор " викликали вночі таке авто за 10 хвилин. У правоохоронних органах нам розповіли про випадки, коли машини із спецперепустками розвозили «нічних метеликів».
- Я офіцер ЗСУ, служу у спеціальному підрозділі, маю право на спецперепустку. Але навіть якби я захотів її взяти, я не візьму. Тому що мені потрібна машина, яка числитиметься на балансі військової частини, а не моя особиста. Підписувати заяву повинен командир частини, обґрунтовувати, відправляти папери нагору… Для звичайного військового отримати таку перепустку фактично неможливо. Але Віктору Павліку її видали. На жаль, навіть під час війни ментальність чиновників так влаштована, що вони вважають, що мають право робити подарунки тим, хто їм подобається. Одному дозволити кататися мостом, іншому дати нагородний пістолет. Це потрібно випалювати, потрібно розбиратися, хто дозволив порушити інструкцію, та дати по шапці аж до звільнення.
А ще, впевнений військовий, про реакцію на прихильність до окремо обраних необхідно відзвітувати суспільству.