Історія 11-річного Даміра, який загубив свій витвір для конкурсу, але знайшов підтримку небайдужих
Днями 11-річний школяр на ім’я Дамір загубив на автобусній зупинці свій витвір - плетене серце в національних кольорах із патріотичним надписом «Запоріжжя – це Україна». Хлопчик працював над ним місяць, щоб взяти участь у конкурсі.
Загубив плетене серце, але знайшов підтримку сотень небайдужих людей
Вчителька Даміра Катерина Нікіфорова, яка викладає у нього макраме, опублікувала пост у фейсбуці в групі «Отдам даром Запорожье».
«На зупинці "Ромакс" дитина забула свою творчу роботу. Дамір, 11 років, місяць працював над роботою на конкурс. Швидко повернувся, але хтось забрав його працю. Будь ласка, поверніть дитині, він в сльозах», - написала Катерина Нікіфорова.
Під постом користувачі один поперед одного кинулись підтримувати хлопчика.
«Дамір, вважай, що ти виграв конкурс в номінації «Фейсбук», бо всі, хто бачив твою роботу, в захваті від неї. Ти молодець, з твоїми здібностями ти переможеш ще не в одному конкурсі. Величезного тобі успіху», - пише Наталія Полевик.
«Дамірчік, не переймайся, ти вже і так переможець! Про тебе і твою роботу дізналася вже майже вся країна! Ти дуже талановита дитина, успіхів тобі», - пише Тетяна Петренко.
«Дуже шкода хлопчика! Він - талант! І якщо навіть робота не повернеться до власника - він все одно вже Переможець! Отримав багато схвальних коментарів підтримки і неймовірного розголосу! Його роботу побачили далеко за кордоном! Але дуже сподіваюся, що ця історія - зі щасливим кінцем, нехай не засмучується! Все буде добре», - пише Юлія Юлія.
І таких коментарів сотні. А сам пост про пошук виробу набув вже понад 2 тисячі репостів. Людям шкода, що кропітка праця хлопчика, в яку він вложив всю душу і місяць праці, була втрачена. Адже він працював заради того, щоб здійснити свою мрію.
Ця фотографія була зроблена за півгодини до того, як Дамір згубив свій виріб. Фото: Катерина Нікіфорова
Все життя мріяв про смартфон, хотів його виграти на конкурсі
KP.UA зв’язалась із Катериною Нікіфоровою, щоб дізнатись, чим завершилась ця історія.
- Фото, яким проілюстровано пост, було зроблено за 30 хвилин до того, як Дамір загубив свій витвір. Ніс додому показати мамі. На зупинці посадив друзів на автобус. Ось там на зупинці серце й загубилось. Лишив на лавці, - каже Катерина Нікіфорова.
Конкурс, в якому Дамір повинен був брати участь, називається «Скарби Запоріжжя», його проводить громадська організація Dobrodiy Ukraine. Серед призів розігруються 20 смартфонів.
- Дамір із багатодітної сім’ї, де зростає 4 хлопчика, ніколи не було свого смартфона. Прибіг одразу до мене, в сльозах. А потім я почала писати в групи, просити допомоги. І на ранок Даміра підтримало багато людей. А сучасній дитині увага в вигляді лайків та ще й коментарів – це дорогого коштує. Дамір дуже радий, - розповідає вчителька. - Дамір ходить в гурток майже рік. І вже від людей надійшли замовлення сплести і їм таке серце.
А от що буде з конкурсом і участю хлопчика у ньому, поки невідомо, оскільки роботу поки так і не повернули. З іншого боку, є фото і навіть відео, як Дамір працює над виробом. Це доводить що саме він зробив його. Можливо, організатори конкурсу щось таки придумають, щоб підтримати дитину.
- Вчора мені писали організатори конкурсу, цікавились, знайшлась робота чи ні. Що вони вирішать, я ще не знаю, - говорить Катерина Нікіфорова.
11-річний Дамір - один з перших учнів Катерини Нікіфорової. І один з найкращих - хлопчик ні дня не проводить, щоб не зв’язати бодай одного вузлика.
- Коли почалась війна, я вийшла на дитячий майданчик з подушками для плетіння, хотіла підтримати тих дітей, що залишились у Запоріжжі. Тоді все і почалось. Дамір – один з перших учнів, - каже наша співрозмовниця.
Коли Катерина оголосила дітям, що планується конкурс, то Дамір був першим, хто вже знав, що саме буде плести, і першим закінчив свою роботу. А всього у конкурсі захотіло взяти участь семеро дітей.
- Дамір - дитина з церкви. Скоріше я до них потрапила, ніж він до мене. Я прийшла і розгорнулась зі своїм рукоділлям перед церквою «Нове Життя», що на вулиці Водограйній. І діти до мене потяглися, - каже Катерина Нікіфорова. – Брати і сестри дають кошти на нитки для робіт Даміра. Вони його фінансують.
Дамір працював над цим серцем цілий місяць. Фото: Катерина Нікіфорова
Займаються рукоділлям у церкві
– Фаху у мене немає, я волонтер. Плету з дитинства, у мене була можливість безкоштовно цьому навчатись. А у дітей через війну - ні. У мене болить душа за дітей – це поклик серця. Дуже радію їхнім успіхам, - каже Катерина Нікіфорова. – Перші роботи дарую дітям. А потім з батьками зв’язуюсь, зазвичай відгукуються, а якщо ні, то прошу допомоги у братів і сестер із церкви. Але головна стаття витрат – смаколики, завжди несу дітям цукерки чи печиво.
Діти у Катерини займаються тепер, коли можуть. У Вайбері є група-чат, там вона робить анонси, коли будуть заняття по макраме.
- Діти показують фото виробів, які вони хотіли б зробити. У групі вже 40 учасників. Зазвичай 4-5 разів на тиждень я з ними по 3 години працюю. Діти називають мене «Катя». Я їм скоріше подружка, ніж вчителька, - каже наша співрозмовниця.
Пів року їхній гурток працював на звичайному дворовому дитячому майданчику. А з початком холодів гурток запросили займатись у будівлі церкви.
