Автор дрона «Примара»: Подумали - чому літаючі БПЛА є, а наземних немає? І зробили
Група волонтерів із Івано-Франківської області створила наземний безпілотник «Примара», який оснащений колесами від фетбайка, камерою нічного бачення і дистанційно керується за допомогою пульта.
Цей безпілотник здатен перевозити на собі вантаж вагою до 250 кг по будь-якій поверхні. А ідея про його створення у волонтерів виникла у гаражі, під час роботи над черговим автомобілем для фронту.
Володимир Муссур – волонтер. Він вже пів року переробляє автомобілі під потреби фронту. Його профіль – оснащення автомобілів камерами, що дозволяють бачити вночі. І ними він вже переоснастив більше двох тисяч автівок.
- У нас команда волонтерів, де кожен має свою роботу. Купується машина за кордоном і повністю налаштовується під бойові дії в наших гаражах. Я відповідаю за камеру нічного бачення, – розповідає Володимир Муссур.
І ось працюючи над черговою машиною для фронту, волонтери задались слушним питанням – чому для води і повітря дрон є, а для суші немає?
- Сидимо ми у гаражі. Нас - 6 чоловік. І стоїть машина. Хтось докручує ходову, хтось інше щось робить. І кум мене запитує: розкажи, що там нового, бо я не маю часу новини дивитись. Це як раз був листопад, коли морський дрон заїхав у Севастополь у бухту і там підірвав російський флагман, який був після «Москви». І ми так сидимо і говоримо: дивись, морський дрон є, повітряний дрон є, а чому немає такого, що може їхати по землі і виконувати такі ж функції? Начинити його вибухівкою і послати куди потрібно. Тому вирішили зробити, - продовжує волонтер.
Зробили «Примару» на основі фетбайка
- Що це має бути? Може скрізь проходити, легке і відносно дешеве. Як зробити? На основі машини… Сиділи ми, думали… Ні - давайте на основі фетбайка, це велосипед на грубих колесах. А я сиджу і вже думаю, як електроніку об’єднати і що до чого. Я ж весільний оператор, на квадрокоптерах літав, поняття маю. То вирішив використати пульт з коптера, об’єднати все це електронікою. Скинулись своїми коштами і почали все це замовляти: мотор, колеса, контролери, апаратуру управління. І день за днем вдвох з кумом це збирали, - розповідає Володимир Муссур.
Роман Боринець та Володимир Муссур (праворуч). Фото: особистий архів Володимира Муссура
Для чого можна використовувати «Примару»?
Є чотири варіанти її призначення.
1. Дрон-камікадзе
З цим все просто і зрозуміло.
- Начинили вибухівкою, послали до орків, бах - і все, - каже волонтер.
2. Підвозка
У військових «на нулі» є потреба в механізмах по доставці вантажів, бо машини там не мають актуальності.
- В мене багато друзів військових. Йдуть вони «на нуль». А туди треба саме йти, бо машиною не поїдеш. Дуже страшні обстріли. Бояться, бо машину підірвати дуже легко. Тому вони йдуть. Що беруть з собою? Бронежилет, амуніцію, боєприпаси, воду. І буває навіть таке, що їжу з собою вже не беруть, бо немає сил. Бо треба йти 2-3 кілометри, руки вже відвалюються, - каже Володимир Муссур. - Тому що? Нагрузив велодрон - і пішов на передок. В 50 метрах від тебе він їде - і все добре. Якщо розтяжка чи міна - дрон підірветься, а люди залишаться. Плюс? Плюс.
3. Для евакуації поранених
Саме під таке завдання волонтери вже розробляють другу версію «Примари». Бо перша вже поїхала на Запорізький напрямок.
- Відеоспостереження на ньому не буде, тому що не потрібно. В чому проблема евакуації поранених? Це четверо людей мусять погрузити одного на ноші і нести. Якщо скинули ВОГ чи вибухівку якусь збоку - зразу п’ять «трьохсотих». Тобто поранених - той, кого несли, і ще четверо тих, хто ніс. А так погрузили, відійшли на безпечне місце і пультом евакуюють. І не несуть, і легше, і спокійніше, - пояснює волонтер.
4. Розвідка
«Примара», як і всі класичні дрони, може займатись ще й розвідкою.
- Потрібно розвідати, що у тому, наприклад, лісочку. Там же можуть бути живі люди чи хто його знає що. А так пустив дрон, він поїхав і розвідав. Якщо там щось є, ну знищать його. Але люди будуть цілі, - зазначає волонтер.
Крім цього, «Примара» може бути корисна під час проходження мінного поля.
- Хто знає, де там міни? А так поставив спереду два міношукачі на нього і на відстані 500 метрів керуєш збоку. Ідеш, скануєш, дивишся. Запікало? Зупинився, значить, щось там є, - каже волонтер.
Ціна питання – 100 тисяч гривень, але потенційно можна дещо здешевити
- По ціні він обійшовся в 100 тисяч гривень. Це якщо закупівля деталей через магазин. Звісно, якщо налагодити потужне виробництво, то буде дешевшим, - каже Володимир Муссур.
Одразу ж виникає питання: чи можна налагодити масове виробництво? Адже це зменшить вартість одного окремо взятого дрона.
- Не знаю. Але я думаю, що потрібне, насамперед, замовлення. Тому що волонтерам 100 тисяч замовляти… це якось неправильно, я вважаю. Потрібне замовлення від держави. Щоб держава побачила, що є така штука, що вона може виконувати певні завдання. Значить, підписується контракт із заводами, які виготовляють рами. Потім шукається логістика, щоб завезти мотор, колеса і електроніку з Китаю, щоб було дешевше. І, звичайно, випробування, - пояснює волонтер.
