Михайло Дронов вже тривалий час працює над виробництвом цілого комплексу безпілотних літальних апаратів, які зможуть допомогти ЗСУ у боротьбі з російськими окупантами. Його дрон-бомбардувальник вміє скидати свою бойову частину з невеликої висоти, що підвищує його шанси на збереження після атаки і робить ефективнішим за дрони-камікадзе.
Винахідник - випускник Харківського авіаційного інституту, спеціаліст у області авіатехніки, має титул чемпіона світу по авіамоделюванню (виготовлення моделей літаків у зменшеному масштабі і дистанційне керування ними).
Творець БПЛА розповів KP.UA про свою розробку, а також поділився нюансами, які зараз є на українському ринку виробництва дронів.
- Така ідея виникла ще на початку війни. Перша версія була розроблена і готова вже у липні минулого року. Але тому що немає фінансування, я відмовився від неї і почав розробляти іншу модель. І ось вона вже, в принципі, готова до використання і серійного виробництва, - каже Михайло Дронов.
Для чого призначений комплекс, який розробляє Михайло? Які завдання перед ним будуть поставлені на фронті?
- В першу чергу, цей комплекс призначений для розвідки і ураження ворога. Він складається з літаків-розвідників та літаків-камікадзе. Технічні характеристики: оперативна тактична дія 50 кілометрів і несе бойову частину до 3 кілограмів. Може працювати як камікадзе, так і у режимі бомбардувальника, - каже розробник. - Найголовніше – таких комплексів зараз в Україні немає, та й у світі також. Його перевага в тому, що наземна станція здатна керувати декількома літаками одночасно. Тобто вони об’єднані у таку мережу. Це збільшує його можливості по розвідці – це в першу чергу. І в другу - ураження цілей.
Оператор збирає та отримує розвіддані одразу з кількох літаків.
Щодо вартості комплексу SkyNet, то вона може дуже сильно варіюватись у залежності від того, які завдання будуть перед ним ставитись. Бо саме від завдання залежить комплектація комплексу.
- Вартість мого літака набагато нижча за аналоги. Цей комплекс - свого роду конструктор. Тобто є наземна станція, і на ній може бути від 2 до 15 літаків, різних за призначенням. Наприклад, можна взяти 3 розвідники і 5 бомбардувальників. Все залежить від потреб замовника, який користуватиметься комплексом. Тому вартості комплексу як такої немає. Є вартість наземної станції і є вартість літака. Приблизна вартість наземної станції 6 тисяч доларів. А вартість літака, в залежності від комплектації, від 4 до 6 тисяч доларів, - зазначає Михайло Дронов.
Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україні з’явилась доволі велика кількість розробників дронів . Щось вже перебуває на використанні у ЗСУ, а щось ще на стадії розробки або тестування. І це чудово, бо дронів багато не буває. Але на шляху до створення цілої армії дронів є проблеми. І Михайло Дронов, як один з розробників безпілотних літальних апаратів, висловив свою думку щодо цього питання.
- Всі кажуть про те, що нам потрібні дрони, літаки, БПЛА. Так, потрібні. Але коли мова доходить до справи, то все зводиться до того, що «ви зробіть», а потім дайте їх військовим, вони мають випробовувати їх в бойових умовах. І тільки потім ми подумаємо, чи надати вам грошей. Отака, на жаль, у нас проблема. Гроші – основне, - пояснює спеціаліст.
Звісно, що проблему грошей можна подолати за допомогою донатів. Але це все доволі довго і дуже сильно уповільнює процес розробки безпілотних літальних апаратів.
- Фінансування – це головне, що потрібно. Бо, на жаль, основна частина літака складена з комплектуючих, які розроблені не в Україні. В Україні ми не можемо це все виробляти. І це не погано, це так склалося, - каже розробник дронів. - Що потрібно для того, щоб в Україні все це робилося? Державна програма, яка надавала б фінансування. Це дуже сильно сприяло б швидкості розробки і виробництву. А так все робиться за власні кошти, доводиться шукати інвесторів, а їх, зазвичай, не знайдеш. Це дуже складно. Якщо мені потрібна якась запчастина, а у мене немає грошей, то доводиться просити, щоб на неї донатили, щоб потім купити потрібні комплектуючі. А на це витрачається час.
Є також ще одне болюче питання – якість безпілотних літальних апаратів. Не всі розробки достатньо якісні, щоб виконувати бойові завдання в тих умовах, які сьогодні склались на фронті. І ця проблема доволі суттєва.
- І на жаль, мало хто розуміє, що на ринку безпілотних літальних апаратів з’явилось багато умовних шахраїв. Вони роблять безпілотник, беруть гроші у фондах, які збирають на них гроші, а потім він в них не працює – не літає, не виконує свою роботу. І ніхто не хоче займатись цим питанням. Я це кажу, тому що до мене звертаються потім військові з різних підрозділів, просять допомоги. Але я тут до чого? Треба звертатись до виробників. Назви літаків я не буду називати, це не коректно. Але люди звертаються, і проблеми є. Я сподіваюсь, що у мого літака проблем не буде. Я шукаю в ньому проблеми на етапі розробки, до виходу у серійне виробництво. І намагаюсь вдосконалити, коли роблю свої випробування, - зазначає Михайло Дронов.
Як вирішити проблему неякісних дронів? Перше, що спадає на думку, то це створити певну систему контролю якості безпілотних літальних апаратів для їх допуску на озброєння у ЗСУ. Але у такого підходу також є певний нюанс, який дещо зменшить можливості наших розробників.
- З одного боку, так і повинно бути. Але питання якості обмежує виробників. Завищені вимоги не дозволяють брати на озброєння ті вироби, які самі по собі чудові. Але вони, скажімо так, недостатньо досконалі з точки зору Міністерства оборони. Бо є різні підходи. Можна зробити один дуже якісний літак, але лише один і за пів року. Або не на стільки якісний, але набагато більше. Питання якості – це той момент, де треба знайти золоту середину. Де буде і якість, і кількість також. Тут треба ставити питання - може він виконати своє завдання чи не ні? Якщо він виконує свої завдання, хоч і зроблений не з найкращих матеріалів, – це чудово.
Комплекс призначений для розвідки і ураження ворога. Він складається з літаків-розвідників та літаків-камікадзе. Фото: особистий архів Михайла Дронова
Михайлу Дронову можна допомогти у розробці SkyNet за такими реквізитами:
Або безпосередньо розробнику та виробнику: