Потерпають від війни: як у Харкові рятують від загибелі тисячі кажанів
Центр реабілітації рукокрилих розташований у Харкові. Тут працюють з кажанами, а точніше, тисячами кажанів. Їх рятують, лікують і досліджують. І все це доводиться робити в умовах війни: регулярних обстрілів міста, нестачі води, тепла та електрики.
Фахівчиня Центру реабілітації рукокрилих Альона Шуленко розповіла нам про те, як сьогодні працює їхній центр.
Зимовий період найважливіший
Таких малюків у Центрі рятують тисячами. Фото: надано Альоною Шуляк
- Ми єдиний в Україні Центр реабілітації рукокрилих. У нас є багато партнерів і волонтерів у різних містах, які також працюють з кажанами і допомагають нам. Ми локалізуємось у Харкові, але працюємо по всій Україні, - пояснює Альона Шуленко. - Ми кажанів не лише рятуємо, але й досліджуємо. Ми не волонтери. Ми професійні дипломовані спеціалісти, які займаються вивченням і порятунком кажанів.
До центру потрапляють ті кажани, яких знайшли люди і які потребують допомоги. Небайдужі українці звертаються до спеціалістів, щоб ті подбали про тваринок.
Зараз зима, і для роботи центру цей період найважливіший, бо він пов’язаний з зимівлею.
- Взимку наш центр завжди працює в більш активному режимі. Бо цикл життя кажанів такий, що влітку вони розмножуються і від’їдаються. Всі українські кажани виключно комахоїдні. Тому в теплу пору року їхній цикл більш незалежний. Вони можуть відгодовуватись. І якщо кажани в такий час потрапляють до людей, то там процедура дуже проста: люди або передають їх нам - ми їх оглядаємо і відпускаємо, або люди самі відпускають кажанів назад на волю. Бо кажани влітку не потребують ніякої додаткової допомоги, - каже фахівчиня.
А от взимку, якщо люди знаходять кажанів, їх вже не можна просто так випустити. Бо в зимовий сезон кажани мають знаходитись в зимовій сплячці - гібернації.
- Якщо люди їх знаходять, то це або якісь індивідуальні особливості кажана, наприклад, його вигнали з постійного місця зимівлі ті ж самі люди або хижаки. Або кажан може під час потепління вилетіти попити, і у нього не вистачить жирового запасу, щоб повернутись, чи може десь заблукати. В таких випадках люди нерідко знаходять рукокрилих у себе в під’їзді чи вдома, - пояснює Альона Шуленко.
Бувають і ситуації, коли кажани зимують у людських приміщеннях. І інколи люди знаходять цих кажанів під час ремонтних робіт взимку, приміром на балконі під обшивкою. Іноді – і цілі колонії. Тоді кажанів, в кращому випадку, передають у центр або навіть можуть викинути. Добре, якщо є можливість у представників центру їх зібрати.
- В будь-якому випадку, якщо кажана взимку потурбували, йому потрібна допомога, і його вже не можна випустити просто так. Бо весь жировий запас, який він мав, він міг витратити на пробудження, і це стрес, - пояснює наша співрозмовниця. - На вулиці зима, їсти їм нічого, і біологічний цикл каже їм, що треба спати. Тому вони потрапляють до нас, ми їх оглядаємо, лікуємо, якщо треба, хто має достатньо ваги – йде на зимівлю. Якщо недостатньо, то ми його відгодовуємо і теж відправляємо на зимівлю.
Клітка, з якої кажани зможуть самостійно вибратись через форс-мажорні обставини. Фото: надано Альоною Шуляк
Кажанів доводилось рятувати з-під обстрілів
Коли почалась війна, у Центрі рукокрилих був пік зимового сезону.
Альона Шуляк показує холодилник, де зимують кажанчики. Фото: особистий архів
- У нас було більше трьох тисяч кажанів на зимовій реабілітації. Одна тисяча з них - в харківському екопарку у нашому будиночку. Вони зимували там. І у нас у перші дні війни виникло питання, що робити. Бо наші тварини - це наша відповідальність, - пригадує Альона Шуленко. - Перші тижні, коли було не відомо, що буде далі, нам треба було діяти, бо кажани зимували у холодильниках. І якщо щось станеться з нами, кажани були б просто приречені загинути без нагляду.
Тому зробили спеціальну клітку з отвором у вікно. Пересадили кажанів з мішків у клітку. Зробили їм всі умови, щоб, якщо вони захочуть, зимували у клітці. Або якщо хочуть, то могли вилетіти і знайти нове місце для зимівлі.
- Потім ми займались порятунком і збереженням нашого наукового матеріалу. Дуже довго ми спостерігали за ситуацією в екопарку, бо екопарк з перших днів був полем бою. Він постійно був під обстрілами. Мабуть, десь через місяць ми змогли вибрати такий день, коли обстрілів найменше, щоб поїхати і врятувати цих тварин, - продовжує наша співрозмовниця.
Пізніше кажанів довелось рятувати і від пожежі.
У клітці кажани насолоджуються сонцем. Фото: надано Альоною Шуляк
- Наш офіс розташований на Барабашово (найбільший ринок України. – Ред.), і на початку весни тут була велика пожежа. Нам довелось рятувати кажанів із офісу, бо вогонь був досить близько і міг перекинутись на наше приміщення, - каже Альона.
Кінець літа і початок осені – це сезон міграції кажанів. І в цей період у працівників Центру рукокрилих теж багато роботи.
- Харків дуже розбитий, і багато кажанів потрапляло у віконні пастки. Багато кажанів залітали у квартири. Тижнів три ми працювали просто нон-стопом - 24/7. Зранку заступали на зміну. І у нас могло бути до п’яти колоній кажанів на день. Ми їхали по них, забирали в офіс, напоювали, заміряли і випускали. Наступного дня одна зміна йшла відпочивати, а заступала інша. І так близько місяця, щодня. За один місяць ми врятували близько 3 тисяч кажанів, - згадує Альона Шуленко.
Зараз вся Україна страждає від дефіциту електроенергії, але у Центрі рукокрилих ситуація більш-менш стабільна. Якщо світло зникне надовго, то є план дій на цей випадок. Щодо планових короткотривалих відключень – ситуація не є критичною. Холодильники не встигають нагрітись без світла так, щоб спричинити пробудження кажанів.
На початку осені працівники Центру працювали цілодобово десь з місяць, щоб повитягувати кажанів з віконних пасток. Фото: надано Альоною Шуляк
Зберігають у мішечках і холодильниках
Щоб зрозуміти, чи сильно кажан охляв, треба його зважити. Фото: надано Альоною Шуляк
Як же зимують кажани завдяки рятувальникам? Умови для зимівлі створюються максимально наближені до природних. Один з таких способів – зберігання кажанів в бавовняних мішечках в холодильниках. В холодильнику має бути висока вологість і плюсова температура не вище 5-7 градусів. Для теплолюбивих видів - 10 градусів. В один мішечок поміщається до 10 кажанів.. Всі види зберігаються окремо один від одного.
- Кожного зимового сезону до центру приносять від 1000 до 3500 кажанів. Люди зіштовхуються з кажанами доволі часто. Дуже часто виявляють саме колонії кажані при заміні обшивок балконів, вікон, - продовжує фахівчиня. - Інколи кажани потрапляють в пастки. Коли в старі вікна з подвійним склом потрапляє кажан, він не може вилетіти назад і подає сигнали своїм сородичам. Коли інші кажани чують ці сигнали, то вони летять на допомогу. Але частіше й самі можуть опинитися у величезній пастці. Такі ситуації критичні – велика кількість кажанів застрягає в вікні і не може вибратись. Якщо їх швидко звідти не забрати, то вони там і загинуть.
Кажанів до Харкова передають з усієї України водіями автобусів або залізничним транспортом, адже волонтери є далеко не в усіх містах.
Напувати їх можна за допомогою шприця. Фото: надано Альоною Шуляк
Годують кажанів комахами, а точніше, личинками комах, бо в них гарно набирається вага.
- У нас є постачальники, які розводять комах на корм для різних екзотичних тварин, птахів, ящірок і т.д. Взимку кажанів годуємо здебільшого личинками жука зофобаса або борошняного хрущака. Це такий жирний і поживний корм, який добре підходить для того, щоб відгодувати швидко кажана і відправити його на зимівлю, - говорить Альона Шуленко.
А коли приходить весна – кажанів випускають на волю. В довоєнний час випуски кажанів на волю були урочистими, проходили щовесни у харківському екопарку. Минулої весни через війну урочистостей не було – 10-й ювілейний випуск пройшов без гостей, на ньому були лише представники команди Центру реабілітації рукокрилих. Цього року, скоріш за все, це також доведеться робити без гостей і урочистостей, під звуки повітряних тривог. Але так чи інакше, 11-й випуск має відбутися.
Покрокову інструкцію щодо того, як діяти, якщо кажан залетів до вашого житла, можна дізнатись тут.
Якщо ви бажаєте допомогти Центру реабілітації рукокрилих, посилання на їхні реквізити можна знайти тут.
А щоб летючі мишки не нервувались, їм вмикають Арестовича. Фото: надано Альоною Шуляк
