28 листопада
Завантажити ще

Жителі Одеси: Обурення почалися, бо в одних світло є, а в інших немає

Жителі Одеси: Обурення почалися, бо в одних світло є, а в інших немає
Фото: t.me/our_odessa

Одеса стоїчно переносить блекаути, хоч терпіння у людей вже не вистачає. І не стільки через відключення, скільки через нерівномірність розподілу благ цивілізації. У когось електрика є хоча б кілька годин на день, а хтось цілодобово сидить у холоді та постійних сутінках. «КП в Україні» поговорила із жителями Одеси, які поділилися, як вони живуть у таких умовах.

Чотири доби без опалення та світла

Не можна сказати, що Одеса страждає сильніше, ніж будь-яке інше місто України. Так само, як і всі, в світлі години біжать заряджати телефони і працювати, а в темний час доби від щирого серця ненавидять того, з чиєї вини склалася така ситуація.

У приморському місті намагаються зрозуміти, як виживати у грудні без електрики та тепла.

– Наш губернатор Марченко сказав, що Одеса буде зі світлом увесь тиждень. Мовляв, треба, щоб будинки прогрілися, бо як немає світла – так немає одразу й опалення. Будинки промерзають. Але одна справа сказати, а інша – що світло повернулося не скрізь. У центрі воно з'явилося, поряд також – у Приморському районі, Київському, частини Суворовського – а в інших немає. Ми живемо у Приморському районі, у нас електрика була рівно добу, потім нас відключили ввечері майже на всю ніч і лише вранці увімкнули, – розповіла мешканка Одеси Марія Скорик.

При цьому мешканці Одеси нарікають на Київ, мовляв, столиця негативно реагує на такі «прогрівання» будинків, вимагаючи вмикати-вимикати світло за графіком. Не у всіх міцні нерви, тож люди й виходять із протестами.

– Вийшли жителі Поскота (селище Котовського) та Лузанівки, які чотири доби сиділи без світла, опалення і води. І навіть не стільки це їх обурило, скільки те, що в одній частині міста є електрика, а в іншій немає. Якби не було у всіх, воно якось не так сильно зачіпало б… – міркує наша співрозмовниця.

Марія впевнена, що це не останні протести мешканців, особливо після того, як їхнє обурення було прирівняно до політичних протестів. Їх мало не звинувачували в тому, що вони грають на руку Росії.

- Прослизали такі коментарі в соцмережах, уявляю, як їм було прикро це читати. А що їм робити, якщо вони сидять цілодобово у промерзлих хрущовках та панельках без зручностей, а навпроти будинок сяє світлом та теплом, – каже одеситка.

За її словами, це не елітні будинки, а ті, які закріплені до тієї ж лінії, що й лікарні, школи, дитячі садки. Навіть залізничний вокзал працює на генераторах. Натомість там є «Старлінк», і одесити поспішають туди «половити інтернет».

«Корупційний» бензин створив проблеми

Розповіли одесити і про проблеми на кордоні. Так, через відсутність електрики утворилися величезні черги на пункті пропуску Паланка, що за 40 км від міста. Генератори там є, але якоїсь миті прикордонникам банально забули підвезти пальне. Автомобілісти, які стояли в черзі, пропонували посильну допомогу – скинутися по парі літрів зі своїх баків, але…

– Але прикордонники побоялися брати їхній бензин, бо цей акт можна трактувати як корупцію, – згадує свідок ситуації одесит Сергій Юрченко. - Почалися розбірки, новини про те, що відбувалося, долинули до Києва, і дивом знайшовся «некорупційний» бензин для генераторів, бази заробили, людей сяк-так почали пропускати до Європи.

Тролейбуси та трамваї в Одесі поки що не функціонують уже кілька днів – економити так економити. Відключають від електропостачання і ринок "Привоз" з вечора до ранку. Одесити, втім, примудряються робити всі закупівлі там протягом світлового дня – до 16.00 "Привіз" гуде як вулик і живе більш-менш повним життям. Деякі продавці-щасливчики навіть мають генератори, якими вони діляться з іншими.

До речі, де, як не в Одесі, генератори почали давати напрокат. Залежно від потужності пристрою прокат коштує від 500 до 1500 грн на добу, у заставу просять 5000 грн, оформляють документи як належить. Оголошення про найм вже з'являються в одеських групах, і, кажуть, такий вид бізнесу починає користуватися популярністю.

– Не думаю, що це остаточні ціни. Все, що має відношення до електроенергії або тепла, різко дорожчає. Ще два місяці тому газовий туристичний пальник коштував 200 грн, зараз уже 600 грн, – поділився одесит Григорій Петраченко. - Питна вода теж дорожчає, адже коли "відрубують" електрику, верхні поверхи будинків залишаються без води через непрацюючі насоси. Відповідно, попит підвищується, як і вартість всього необхідного.

У центр ще зі світлом сяк-так. Фото: facebook.com/public.od.ua

У центр ще зі світлом сяк-так. Фото: facebook.com/public.od.ua

Беремо цеглу, кладемо на грубку

Одесити зазначили, що до 18.00 у їхньому місті світяться вивіски та вітрини магазинів – чи то ігнорують прохання влади про економію, чи то впевнені у потужностях генераторів. Але частина супермаркетів у місті закрилася, малопотужні генератори просто не витягували роботу холодильників та інших енергоємних пристроїв. Частина магазинів працюють, але із відключеннями світла вони закриваються.

- Найцікавіше, що в деяких супермаркетах облаштовані «пункти незламності», і якщо немає світла і немає генераторів, йти туди безглуздо: телефон не зарядити і не погрітися, - каже Марія. – Але туди постійно йдуть люди похилого віку, «бомжики», щоб просто пересидіти, відпочити.

І жителі дорогих квартир у нових ЖК Одеси сумно зітхають: у їхніх негазифікованих квартирах, де все на електриці, після клацання рубильника настає кам'яний вік. Власникам газових плит щодо цього легше.

- Включаємо газ, беремо цеглу, кладемо на решітку плити, нагріваємо, вимикаємо. Зачиняємо двері до кухні та спимо на тапчані, який ми туди перетягли. Тепла від цегли на ніч вистачає, особливо якщо ховатися під ковдрою і покривалами. Наразі батареї ледь теплі і є світло, а ось 7 грудня, коли був удар по місту, ми залишилися без усього: не було світла, інтернету, мобільного зв'язку. Моторошно? Так. І трохи страшнувато думати, що буде далі, – зізнається Григорій Петраченко.

Одеса не здається і намагається не сумувати, рятуючись жартами на кшталт «міняю дачу на генератор». Але попереду – Новий рік, і провести його в темряві ніхто не хоче – ні в Одесі, ні в Києві, ні в будь-якому іншому місті.