• Головна
• Суспільство

Фото: Themidget17/commons.wikimedia.org

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, опіки є однією з найпоширеніших побутових травм. В умовах військової зими ризик отримати їх зростає у рази. І справа тут не тільки в пожежах, що виникають через обстріл житлових будинків, а й у використанні обігрівальних приладів, генераторів, газових пристроїв для обігріву та приготування їжі та інших хитрощів без світла та тепла.

І поки ситуація залишається незмінною, важливо знати, як допомогти при опіку собі чи оточуючим. І не менш важливо розуміти, чого категорично робити не можна, адже від правильно наданої першої допомоги залежатиме і стан потерпілого, і швидкість лікування та тяжкість наслідків.

Які бувають опіки?

Якщо не враховувати пошкодження шкіри, що розвиваються після тривалого перебування на сонці, виділяють три основні види опіків.

Термічні: найбільш поширені, що виникають від контакту з високими температурами – вогонь, пара, окріп, розпечені електроприлади та сильно нагріті предмети, гарячий метал чи скло, феєрверки.

Електричні : виникають внаслідок контакту з електричними приладами, оголеними проводами, кабелями та іншими джерелами струму, несправними побутовими предметами, що працюють на електриці, а також через коротке замикання, несправні розетки.

Хімічні: найменш зустрічаються у побуті опіки, що виникають наслідки контакту з хімічними речовинами. Їх провокує вплив концентрованих органічних та неорганічних кислот на дихальні шляхи, шкіру та слизові.

Як виявляються різні ступені тяжкості опіків

Причини опіків можуть бути різними, але незалежно від цього будь-які такі травми, залежно від тяжкості ушкоджень та симптоматики, поділяються на чотири ступені.

Опік І ступеня: уражається лише зовнішній шар шкірних покривів, що супроводжується різким болем, почервонінням шкіри, набряком. Через здатність епідермісу швидко відновлюватися, за кілька днів опік безвісти проходить.

Опік ІІ ступеня: більш глибоке ураження шкіри, поява бульбашок, наповнених жовтуватою рідиною, сильний біль і набряк, почервоніння, побіління або плямистість шкіри.

Опік III ступеня: глибоке ураження як шкіри, а й тканин під нею, некроз, що супроводжується утворенням струпів, потемніння чи побіління бульбашок, сильна припухлість шкіри.

Опік IV ступеня: омертвіння та обвуглювання шкіри, м'язів, сухожиль до кісток, нечутливість пошкоджених ділянок. При великій площі опіку розвивається шок, порушується робота нервової та дихальної системи.

При цьому у термічних та хімічних опіків схожі симптоми, а ось у електричних картина інша. Характерними проявами є електромітки – від біло-сірих плям круглої або овальної форми до ділянок сухої щільної шкіри, піднятої над поверхнею, із заглибленням у центрі. Іноді вони схожі на кратери з дном до кістки. У легких випадках електротравма супроводжується запамороченням, млявістю, почуттям страху. Для тяжких характерні шок, серцебиття, непритомність, раптова зупинка дихання, порушення серцевої діяльності.

Чим можна допомогти до приїзду лікарів?

При термічному опіку:

• припинити дію високих температур, зняти або зрізати гарячий або обгорілий одяг;
• обробити рану холодної або кімнатної температури водою не довше 10 хвилин. При цьому не пошкоджені ділянки шкіри мають бути сухими та теплими;
• зняти тісні речі, аксесуари, прикраси, що знаходяться близько до опіку;
• не обробляти рану пантенолом, а накласти пов'язку. В ідеалі – спеціальну протиопікову, яка фіксується бинтом чи лейкопластирем. Якщо такої під рукою немає, зробити стерильну пов'язку, обов'язково не тугу;
• у разі шоку, який може виникнути при опіках III та IV ступеня, укласти людину на спину, піднявши ноги вище за серце;
• при опіках обличчя чи очей постраждалий повинен сидіти, щоб зменшити набряк. Крім того, при ураженні особи страждають і дихальні шляхи, і тут стане в нагоді пульсоксиметр, щоб не пропустити розвиток дихальної недостатності;
• напоїти водою для зменшення інтоксикації та захисту від зневоднення;
• дати знеболюючий препарат – парацетамол, ібупрофен;
• якщо опік великий, постраждалого потрібно вкрити і зігріти, щоб не допустити переохолодження.

При хімічному опіку:

• ретельно промити обпалену поверхню сильним напором води до змивання хімічної речовини, тобто. доки не зникне запах;
• якщо отрута потрапила на одяг, зняти її;
• якщо хімічна речовина потрапила в дихальні шляхи, дати потерпілому 3% водний розчин борної кислоти для полоскання горла;
• опіки від лугу після промивання обробити 2% оцтової чи лимонної кислоти, лимонним соком, потім накласти пов'язку;
• при опіках фосфором уражену частину тримати під водою і пам'ятати, що фосфор спалахує повітря;
• при опіках негашеним вапном вода заборонена - місце ураження обробляється жиром;
• після обробки рани накласти стерильну антисептичну пов'язку.

При електротравмі:

• звільнити людину від контакту з джерелом струму, вимкнути прилад, що спровокував удар, з мережі або знеструмити приміщення;
• перевірити пульс та дихання, якщо потерпілий непритомний, проводити реанімаційні дії. У разі зупинки серця – непрямий масаж серця, при зупинці дихання – штучна вентиляція легенів «рот до рота» або «рота до носа»;
• накласти на уражену частину стерильну пов'язку;
• дати знеболюючий препарат.

Що категорично заборонено робити?

При наданні допомоги людині, яка отримала опіки, найголовніше – не нашкодити. Тому у випадку з термічними опіками заборонено:

• використовувати для охолодження лід, сніг, продукти з морозилки, оскільки низькі температури можуть спричинити обмороження пошкодженої шкіри;
• змащувати уражене місце олією, салом, сметаною, будь-якими жирами і навіть жирним кремом - масляна плівка затримуватиме тепло в глибині шкіри і робити опік ще ширше;
• розкривати бульбашки, щоб не занести у рану ще й інфекцію;
• знімати з ураженої ділянки сторонні домішки, частки, бруд тощо;
• обробляти опік зеленкою, йодом та будь-якими розчинами, що містять спирт;
• відривати одяг, що прилип до шкіри;
• при опіках ІІІ та ІV ступеня наносити мазі або гелі;
• заклеювати рану пластиром.

При хімічних опіках не можна витирати уражене місце, щоб хімікат не поринув ще глибше у шкіру. А також використовувати будь-які мазі без консультації з лікарем. Крім того, є нюанси з промиванням таких опіків водою. Незважаючи на те, що це необхідний захід при ураженнях, спричинених хімічними речовинами, є сполуки, які спалахують або вибухають при контакті з водою. Якщо невідомо, яка речовина спричинила опік, краще перестрахуватися, накласти чисту суху пов'язку та терміново відправити постраждалого до лікарні.

Важливо: викликати швидку допомогу потрібно навіть при опіках ІІ ступеня, якщо їхня площа досягає 10% від площі тіла у дорослих і 5% - у дітей. Для вимірювання площі опіку використовують розмір руки: 1% дорівнює долоні потерпілого.

Крім того, екстрена медична допомога потрібна при будь-яких опіках очей чи дихальних шляхів.