«Військовий Айболіт» Наталія Попова: ЗСУ звільняють місто і телефонують – заберіть лева, тигра
Засновниця Центру порятунку диких тварин Наталія Попова вивозить з лінії фронту звірів, ризикуючи власним життям. «Мені довелося освоїти безліч професій, бо мало хто з ветеринарів пішов би на передову», – каже Наталя.
Серед врятованих нею тварин – ведмідь, сліпий єнот, левиці, тигри, олені… Одну з левиць забрали із приватного зоопарку Донецької області, де її тримали для розведення та продажу, а потім кинули напризволяще. Після порятунку ослаблена тварина перебувала під пильним наглядом фахівців. Освоївшись і відчувши себе в безпеці, тиждень тому левиця народила трьох левенят.
Ми зв'язалися з Наталею, щоб дізнатися, кого ще вдалося їй врятувати, як почуваються новонароджені і що чекає на її тварин після реабілітації.
Лебідь зараз освоюється у Межигір'ї. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
«Колишні господарі кидають вихованців на неминучу смерть»
- Наталю, які тварини у вас є зараз і що відбувається з ними, коли вони вже врятовані?
- Зараз у нас живуть леви, тигри, козли, білки… Понад сотню тварин. Наш Центр допомоги надає ветеринарну допомогу диким звірам та відправляє їх у центри за кордоном.
- Це правда, що нещодавно народилися левенята?
- Так. Дитинчат народила левиця, яку ми привезли з Донецької області. Ми не знали, що вона вагітна. Однак з'ясувалося, що вона чекає на потомство. Народила трьох, левенятам близько тижня. З ними все добре, стан здоров'я мами та малюків нормальний.
- Як ви дізнаєтеся, що та чи інша тварина потребує порятунку? У якому стані забираєте звірів?
Наталя Попова
- Як тільки ЗСУ звільняють наші населені пункти, нам одразу телефонують військові: знаходять то ведмедя, то лева, то тигра, то ще когось. Ми виїжджаємо та рятуємо звірів. Тих, кого встигаємо. На жаль, часто їх знаходять мертвими.
Ті, що вижили, звичайно, в жахливому стані: їх просто кидають на свавілля долі. Я не можу засуджувати власників, які були змушені тікати, але так розлучатися зі своїми вихованцями...
Розумію, що лева з собою складно забрати, але немає нічого складного у тому, щоб про нього сказати. Одна річ, коли в будинок потрапила ракета і вбила звіра, який там жив... Так, це погано, тварину шкода... Але коли звір живий, господарі виїхали і нікому про нього не повідомили?! Приїжджаєш у такий будинок – навколо все розбомблено, а ледь живий звір замкнений у вольєрі. У такій ситуації йому нічого не залишається, як помирати від спраги та голоду. Уявляєте цю картину?
Якісь відмовки, на кшталт того, що ми не знали, до кого звернутися, просто смішні. В інтернеті можна знайти багато організацій. Якщо немає інтернету або можливості їх шукати – навколо військові, будь-кому з них повідомте про проблему. Не бачиш військових – коли проїжджаєш блокпости, скажи про звіра там. Але ні! Нікому нічого не повідомляють. А от якби говорили про покинутих звірів вчасно, люди вийшли б на нас, а ми врятували б тварин від смерті.
Діти - і у тварин діти. Маленькі пума і левеня сплять разом. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
«З крокодилами я якось не дуже дружу»
- Правильно я розумію, що диких тварин ви часто знаходите у приватних будинках звичайних людей. А не в зоопарках.
- Так! Бідолашних звірів і без війни утримували в жахливих умовах. Ми забрали ведмедя, якого тримали у клітці 1,5 на 2 метри. Подібне було без війни, і це жахливо!
- Неймовірно, навіщо людям знадобився ведмідь?
- Ну ось так... Тримають. І ще вважають, що вони люблять його. У кращому разі нормально годують, якщо пощастить. На щастя, цього ведмедя вдалося врятувати.
– Він був уже дорослим?
- Так, звичайно. Вони усі дорослі.
- Скільки тварин вам вдалося вивезти?
– Понад 200 звірів вирушили за кордон, ще 100 знайшли собі новий будинок у Західній Україні.
- А зараз скільки звірів у Центрі порятунку?
– Більше сотні. І постійно одержуємо нові заявки. Їх більше, ніж ми можемо опрацювати. Привозимо звірів у страшному стані.
- А чи немає зараз у вас проблем із їжею, чи готові ви до зими?
- Потрібно все. М'ясо потрібне, метал для вольєрів, машини, щоб відправляти звірів за кордон. Тут вони тимчасово.
- Їм допомагають ветеринари?
- Звісно, ми до них звертаємось. У нас є і постійні фахівці, але часто потрібні профільні.
- А яких ще тварин тримають звичайні люди вдома?
- Кого завгодно! Ведмедів, левів, тигрів, мавп, крокодилів.
Є у вольєрах центру й такі мешканці. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
- Крокодилів?
- Так. У Києві їх чимало.
– І вам доводилось рятувати крокодилів?
- На щастя, ні. З крокодилами я не дуже дружу. Мені їх навіть нема де тримати.
Якщо ми не можемо якусь тварину тримати у себе, я шукаю зоопарки, які готові її забрати. Там є хоч якісь умови, щоб якийсь час перетримати тварину. А потім відправляємо всіх до Європи.
- А коли війна скінчиться, тварини повернуться?
- Ні, вони не повертатимуться. Куди їм повертатись? До клітки? Я не для того ризикую своїм життям, щоб потім поміщати звірів у такі умови. Я особисто на лінії фронту була неодноразово. Забирати тварин доводиться саме із "гарячих точок".
- Вам хтось у цьому допомагає?
- Два водії з команди UAnimals їдуть зі мною.
- А як упіймати того ж лева?
– Все потребує професійного підходу. Тому за дрібними звірами я не їжджу: їх можуть забрати і без мене. Виїжджаю по таких звірів, з якими не зможуть впоратися звичайні люди.
Донецька левиця зовсім недавно народила трійню. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
«На жаль, у нас усі історії сумні»
- Анестезія. Як інакше? Тварина засинає, і тоді її можна перемістити у транспортну клітку. А потім вона уже їде нормально. Мені довелося самій навчитися робити анестезію. Таких тварин, як леви, тигри та ведмеді, тим більше, коли вони перебувають у стані стресу, евакуювати інакше неможливо.
- Загалом сумна історія виходить…
- На жаль, у нас усі історії сумні. Нас не викликають, коли все гаразд.
- Але те, що народилися левенята – це хороша новина?
Тварин знаходять у всій довжині лінії розмежування. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
- Це не дуже хороша новина, скажу вам чесно: їм доведеться жити у неволі.
– Однак їх перевезуть за кордон, і, як я розумію, умови життя у звірів будуть цілком непоганими.
- Умови будуть непогані, але це, як вас помістити у комфортабельну в'язницю.
- Не хотілося б…
- Ми, звісно, проти будь-якої неволі. Найкращі умови для звірів – дика природа. Але тварин, які жили з людьми, вже не випустиш на природу: там вони не виживуть.
- Ваша допомога щодо порятунку диких звірів стала актуальною після початку повномасштабної війни. А до 24 лютого теж доводилося цим займатися?
- І раніше доводилося, але зараз проблема стала набагато масштабнішою та драматичнішою.
- Грошей на все це господарство, звичайно, не вистачає. Як бачите перспективу своєї справи у майбутньому?
- Я все одно займатиму гроші, їздитиму в "гарячі точки" і рятуватиму тварин. Я не можу їм відмовити, – каже Наталя.
Хірургічну допомогу можуть надати і на території центру, а можуть звернутися до вузькопрофільних фахівців. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
В ТЕМУ
50-річна Наталія Попова, яка заснувала Центр порятунку диких тварин у селі Чубинське Київської області, за освітою – економіст. У минулому не мала досвіду роботи у ветеринарній справі. Незважаючи на це, жінка врятувала понад 300 диких та свійських тварин після початку війни.
Зараз у Центрі порятунку диких тварин утримується близько 130 звірів. У тому числі понад 10 левів, один леопард, тигр, ведмідь, три оленя. Центру порятунку диких тварин допомагає зоопарк у місті Познані. Вони переправляють врятованих тварин з України до Іспанії, Франції та ПАР.
Після вторгнення РФ Наталі почали допомагати волонтери UAnimals, які супроводжують її у поїздках.
У команду UAnimal йдуть лише фанати своєї справи. Фото: facebook.com/wildanimals.ua
ЯК ДОПОМОГТИ
1999 року Наталія Попова відкрила перший в Україні приватний кінний клуб. Спочатку гроші, зароблені за рахунок кінного клубу, йшли для фінансування притулку для тварин. Однак після 24 лютого бізнес став нерентабельним. Для утримання тварин Наталя потребує близько 14 000 доларів щомісяця. Їй довелося брати гроші у кредит. Нині її борг зріс до 200 000 доларів.
Монобанк: 4441 1144 5227 2014
ПриватБанк: 5168 7422 4487 7746
Більше подробиць на сторінці центру у ФБ.
