Мешканці Грузії – російським ухилянтам: Поводьтеся ввічливо - і до вас поставляться по-людськи
Грузія спокійно прийняла «біженців» із Росії, проте не всі жителі Сакартвело готові їм пробачити старі та нові образи. Поки що зберігається паритет між радикально налаштованими противниками такої гостинності та переконаними традиціоналістами. Але самі росіяни роблять все, щоб Грузія перестала бути до них лояльною.
«Ми повинні забути про танки 2008-го і виявити гостинність?»
У розмові з журналістами грузини зізнаються: з одного боку, шкода молодих людей, які змушені тікати з країни, яка вирішила пустити їх на гарматне м'ясо. З іншого – не забувають, як до грузинів росіяни ставилися менше ніж 15 років тому.
- Грузія приймала дуже багато біженців із Росії за всіх часів. Нині вони тікають від мобілізації, вони виглядають розгубленими. Ми також розгублені! Їх шкода, так, але й ми не забули 2008 рік – вторгнення Росії до Грузії. А пам'ятаєте, як із грузинами поводилися в Москві? Постійні перевірки документів, реєстрацій, вимагання грошей. У мене там батько жив, я все це пам'ятаю, він без 100 доларів на вулицю не виходив навіть у магазин, бо одразу підходив патруль. Грузинів тоді буквально ганяли по всій Росії, багато хто кинув свої будинки та бізнес, виїхав, - згадує мешканка Тбілісі Марина Гогія (прізвище співрозмовниці змінено на її прохання). - А зараз ми маємо забути про танки 2008-го і виявити гостинність? Я не можу так, вибачте! Читаю в інтернеті, як росіяни кажуть «щось грузини забули, як ми 2008-го до них прийшли». Це нормально? Це що - знову «можем повторить»? Я не можу бути доброзичливою з ними і ставитися як до хороших людей!
Росіянам не потрібна віза до Грузії, вони можуть прожити тут рік без жодних підтверджень та реєстрацій. Водночас грузинам для в'їзду до Росії віза потрібна – її ціна від 60 до 360 доларів, залежно від мети поїздки.
«Треба знати грузинську, ви ж у Грузії!»
Зараз, схоже, грузини відплачують росіянам усім, чим можуть: знайти в Тбілісі однокімнатну квартиру дешевше за 500 доларів - нереально, середня вартість житла близько 800 доларів на місяць (до речі, до 21 вересня квартири були в асортименті по 200-250 доларів) За більш-менш бюджетним житлом треба їхати в менші міста і в передмістя, такі ж ціни для росіян і в Казахстані.
Знайти роботу росіянам теж складно: ще під час телефонної співбесіди одразу цікавляться знанням мови. Почувши «ні» - кладуть слухавку.
- Я знаю, вони скажуть, що "не знаємо грузинської мови". Це зрозуміло. Але жодна людина не сказала мені, що може сказати хоча б «добрий день» та «дякую» і вже вивчає мову сама чи на курсах! Я взяв би, мені дуже потрібні люди на автосервісі. Але як я можу взяти людину, якщо вона навіть привітатись по-грузинськи не може? – каже власник невеликої станції техобслуговування. - Можна знати англійську, я не проти. Але треба і грузинську, ви ж у Грузії!
Грузини розділилися і по мові (ох вже це мовне питання!): одні вдають, що не розуміють російської і не розмовляють нею, інші взагалі не знають російської, треті і говорять, і розуміють. У кожного є своє пояснення, наприклад, значна частина молодих грузинів дійсно не вчили російську, бо народилися в нову епоху національної самосвідомості.
- Ті, хто приїхав з Росії, почали називати російськомовних грузин «руські грузини», і багато хто образився на це. Загалом ми розуміємо, хто і звідки до нас приїхав: росіяни, в яких постійно вкладалася ідея, що вони – «старші брати», «імперія» та інша маячня. Тому ми ставимося до них насторожено і не надто віримо! - палко переконує мешканка Кутаїсі Нонна. – Мої сусіди здали квартиру двом молодим росіянам. Вони мені сказали, що втекли від мобілізації на війну. Я запитала, що їх більше бентежило: що особисто їх можуть забрати воювати чи що взагалі в Україні війна, що Росія вторглася? Вони пирхнули і сказали, що не хочуть брати до рук зброю та йти воювати, але Україна погрожувала Росії, то треба з нею воювати. Тільки хай це роблять інші. Розумієте, наскільки в голові все перевернуто?
З протестами проти війни та незручними питаннями російські ухилісти стикаються вже на кордоні з Грузією. Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze
«Ще трохи, і вони вимагатимуть будувати школи для росіян»
У столиці Грузії мешканці влаштовують акції протесту, дають зрозуміти росіянам, що їм тут не дуже раді. У Батумському саду вже спалахували сутички місцевих з гостями, які вирішили розповісти про «спеціальну військову операцію» та «велику роль» президента Путіна. З кількох невеликих містечок, де оселилися «російські дезертири», вже в мережі з'явилися відео зірваних російських прапорів, встановлених новими мешканцями біля дверей орендованих будинків.
- Є вже випадки, коли у кафе відвідувачі вимагають із криком, щоб до них зверталися російською. Випадки поодинокі, але це вже є! Не можу сказати, масово це чи ні. У Тбілісі дуже багато тих, хто приїхав, але начебто всі смирні, на вулицях не кидаються. Кажуть, наші прикордонники дуже сильно прорідили гостей на Верхньому Ларсі (прикордонний пункт) і розвернули всіх, хто мав букву «зет» на машині. Але ж вони хитрі, ці росіяни! – запевняє Марина Гогія.
У грузинському сегменті інтернету напівжартома-напівсерйозно вже пишуть про те, що росіяни освояться і почнуть вимагати будувати будинки для них як для біженців, відкривати російськомовні школи та дитячі садки.
- Ой, було дуже смішно, коли в коментарі до одного такого тексту якийсь чудик із Росії написав, що це правильно, що треба будувати у нас російськомовні школи, а ще – храми для росіян. Його запитали, чому йому не подобаються грузинські храми. Він почав лаятися, мовляв, що він православний і не піде до чужого храму... Ця людина не знала, що в Грузії – православне християнство, думала, що мусульманство. Називається, приїхав до країни! І хоч би вибачився! - згадує Нонна.
Приїхав до країни? Шануй її!
Загалом, грузини насторожі. Кажуть, що це не перша хвиля – після 24 лютого був наплив «туристів», а до цього з 2014 року потік незгодних з політикою Росії громадян через російсько-грузинський кордон постійно зростав і став валом у вересні 2022-го. Поступово в грузинському суспільстві зменшується толерантність до росіян, як запевняють грузини, не спускається з рук жодна спроба посягнути на грузинську ідентичність чи національну свідомість.
- Так, було багато бійок, били росіян за якісь слова і поліція приїжджала, але не завжди фіксувала ці інциденти. У кафе часто подають меню тільки грузинською і дивляться на реакцію гостя: якщо починає лаятися – то його можуть з кафе вигнати, а якщо ввічливо попросить адміністратора підказати, що написано, то і російською знайдуть, і будь-якою іншою, і розкажуть, і покажуть. Тут головне що: ти приїхав до країни, яка врятувала тебе від смерті. Будь ласка, поводься якщо вже не з подякою, то скромно та ввічливо. Вчи мову хоча б трохи, шануй наші традиції. І до тебе ставитимуться по-людськи. Це стосується всіх, не тільки росіян, - переконує Марина Гогія.
Нам вдалося поговорити з одним росіянином (назвемо його Максим), який нині перебуває у Кутаїсі. Чоловікові 35 років, він медик, і зрозумівши, що повістка на війну прийде до нього в першу чергу, за годину зібрав речі та вилетів із Москви.
- На квиток до Стамбула витратив, можна сказати, небагато – 200 тисяч рублів ($3300). Наступного дня ціна вже сягала 600 тисяч рублів ($10 160). У Стамбулі залишатися не захотів, перебрався до Грузії, зараз винаймаю двокімнатну квартиру за $850. Сусіди сказали, що переді мною тут мешкали люди, господарі попросили їх з'їхати – вони платили $400 на місяць. Наразі житло зняти дуже важко, тому радий і цьому. Я проти будь-якої війни, нічого не маю проти України, Грузії та будь-якої іншої країни і не хочу бути гарматним м'ясом. Розумію тих, хто тут, у Грузії ставиться до мене з настороженістю та недовірою – ми самі винні у цьому. Сподіваюся, що зможу зруйнувати багато неприємних стереотипів щодо росіян, - розповів Максим.
Загалом Грузія поки що тримає марку гостинності, та й росіяни не дозволяють собі багато зайвого, але… Але ми вже знаємо, що може ховатися за зовнішньою люб'язністю деяких жителів РФ, тому дебати в парламенті щодо запровадження візового режиму з Росією та про закриття кордонів викликають у грузинів живий інтерес і підтримку партій, які борються за максимальну відстороненість від злісного сусіда по кордону.
