21 грудня
Завантажити ще

Сестра азовця «Тавра»: Їхала на обмін, але не знала, що побачу брата

Сестра азовця «Тавра»: Їхала на обмін, але не знала, що побачу брата
Фото: пресс-служба СБУ

21 вересня Україні вдалось повернути з російського полону 215 захисників. Серед звільнених - і начальник штабу полку «Азов» Богдан Кротевич (позивний «Тавр»), який понад 4 місяці перебував у російському полоні і про долю якого не було відомо до останнього моменту. 

«КП в Україні» поспілкувалася з сестрою «Тавра», членкинею Асоціації сімей захисників «Азовсталі» Сандрою Кротевич і дізналася, як проходив обмін, у якому фізичному та емоційному стані повернуся в Україну її брат та що відомо про наступний обмін полоненими.

- Сандро, коли ви дізнались про обмін?

- Я особисто знала про обмін заздалегідь. Нашу асоціацію повідомили. Ми готувались зустрічати наших захисників із «Азовсталі». Але я не знала про те, що мій брат в списках на обмін. Родичів інших захисників також не попереджали.

Взагалі, про такі речі ніхто завчасно не розповідає. Спочатку проходить обмін, а потім звільненим дають телефони, і вони можуть зателефонувати своїм рідним і повідомити радісну новину.

- Ви вже бачились з братом?

- Так! Ще під час обміну.

- Уявляю, яке у вас було емоційне потрясіння, коли побачили брата…

Сандра Кротевич. Фото: особистий архів

Сандра Кротевич. Фото: особистий архів

- Думаю, що не уявляєте! Потрясіння – це нічого не сказати. Я, м’яко кажучи, офігіла.

- Богдан вже дома чи ще на реабілітації?

- І він, і інші звільнені хлопці перебувають ще в госпіталі.

- А коли додому?

- Скільки вони там будуть перебувати - все дуже індивідуально, дивлячись, хто в якому стані повернувся і хто потребує якого лікування.

- Який стан у вашого брата?

- Фізичний - нормальний, а от моральний дуже поганий. Хвилюється, що дуже багато його хлопців ще не повернулися. І зараз активно займається поверненням побратимів.

- Як саме займається?

- Він контактує з відповідними органами, з полком, який зараз воює, з керівником, який тимчасово виконує обов’язки командира. Йому зараз не до реабілітації. Буде дбати про своє здоров’я, коли поверне своїх хлопців.

- Розповідав, як було в полоні?

- Всі деталі про перебування в полоні хлопці будуть самі розповідати. Недоречно мені розповідати за людей, які можуть самі за себе сказати, коли матимуть таку можливість. Зараз ми про це не говоримо. Нам потрібно повернути ще інших хлопців.

Це дуже погано, коли починають розповідати, що там і як було. Це негативно впливає на обмін наших хлопців і дівчат, які ще лишаються в руках окупантів. Потрібно думати не лише про тих, хто повернувся, а й про тих, хто там лишається.

- А хоча б про те, де утримувались наші захисники - на території Росії чи українських окупованих територіях, можемо говорити?

- По-різному: хтось перебував на території Росії, а хтось – на окупованих територіях України. Можу сказати, що мого брата майже відразу вивезли на материкову частину Росії і весь час він знаходився там. А більш детально він буде вже розповідати сам.

- Хлопці були в різних місцях?

- Так. Було дуже багато місць, де їх утримували. Зачекайте трошки. Дуже скоро вони будуть давати коментарі, розповідати.

- Що чути про наступний обмін?

- Ми дуже сподіваємось, що це буде дуже скоро і дуже масштабно. Ми всіх чекаємо. Була б можливість, ми б їх вже забрали. Але тут питання до нашої розвідки, яка, як ми побачили, дуже професійно виконує свої обов’язки.

- Родинам звільнених надається допомога?

- Можу сказати за полк «Азов». Він отримує в першу чергу фінансову підтримку та реабілітацію від нашої патронатної служби. Всім лікуванням займається наша патронатна служба. Відносно інших підрозділів мені важко сказати.

Дуже сподіваюсь, що наша держава буде займатись всіма і надасть кваліфіковану медичну допомогу.