Завантажити ще

#Історії із соцмереж: Я пам'ятаю кожен момент того дня, коли загинула Ліза

#Історії із соцмереж: Я пам'ятаю кожен момент того дня, коли загинула Ліза
Фото: facebook.com/irisha.dmitriieva

"Історії із соцмереж" - рубрика, що виникла після прочитання постів українців, які переживають війну. У ній ми збираємо історії, які нас схвилювали. Напевно, вони не залишать байдужими і вас.

Ірина Дмитріева – мама Лизи, що загинула під час ракетного удару в Вінниці 

Джерело

Вперше після трагедії побувала на тому місці, яке тепер закарбується у пам'яті на все життя

Після операції я втратила пам'ять, не розуміла де я і чому моє тіло все перев'язане...

Всю ніч відтворювала події, згадувала, думала де Ліза, чому не зі мною...

Я вірила, моя донечка жива, бо такого не може бути, моя дитина не могла загинути, так не повинно бути...

Дивилася на свої травми, і розуміла що все-таки це не сон... Кожна секунда відтворювалася в пам'яті.

Ірина з донечкою Лізою. Фото: facebook.com/irisha.dmitriieva

Ірина з донечкою Лізою. Фото: facebook.com/irisha.dmitriieva

Я все згадала. Пам'ятаю кожен момент того фатального дня

Пам'ятаю, як почула гучний гул, подумала це точно не літак. Ми одночасно з Лізою підняли голову вверх, прямо над нами летіла ракета - надзвичайно велика. Здавалося, вона пару метрів над головою. Побачила, як падає в сторону дому офіцерів, тому стала спиною до нього, думала, що закрию собою дитину... Це була навіть не секунда, а набагато менше.

Я дуже сильно тримала візочок разом з Лізою, зігнулась, її голова була біля моєї.

Далі сильний вибух та тремтіння землі.

Ми не впали. Тоді я зовсім не відчувала болю, тільки мертва тиша навколо...

Навкруги стіною стояв чорний дим, нічого не було видно.

Я не чула другого вибуху, не чула сигналізації машин, нічого не чула.

Потім побачила свою кохану дівчинку, її розірване тіло...

Ще пару хвилин бігала, шукала людей, щоб допомогли витягнути Лізу з візочка. Навкруги мертва тиша. Сіла і почала кричати Потім відчула сильний біль і побачила як на землю ллється кров, почала задихатися.

Ірина втратила донечку 14 липня. Фото: facebook.com/irisha.dmitriieva

Ірина втратила донечку 14 липня. Фото: facebook.com/irisha.dmitriieva

Мозок відмовлявся вірити... Ця страшна картина крутиться перед очима знову і знову...

⠀Я все пам'ятаю до дрібниць...

Російські терористи, ці істоти, вбили мою дитину, підняли руку на святе

Скільки ще світу потрібно доказів, щоб зупинити масові вбивства українського народу???

Більше ніж 360 вбитих і зґвалтованих маленьких янголів.

Світе, я не розумію, чому ти дозволяєш російським нелюдям нас вбивати.