Цього ще не вистачало! Українців атакують холероподібні вібріони
Назва неприємна, але панікувати не варто: ці шкідливі мікроорганізми викликають зовсім не холеру, а стани, подібні до гострих кишкових інфекцій. Щороку в пробах води інфекцію, яку називають холероподібним вібріоном не «01 групи», знаходять і в Азовському морі, і в Дніпрі, і в дрібних річках, і в міських каналізаціях.
Зростання числа позитивних проб щоліта «підстьобує» спека, цього року збільшує війна. Погіршення епідеміологічної ситуації та санітарно-гігієнічних умов життя, перебої з водопостачанням та харчуванням, використання інфікованих джерел води або подання її не знезараженою – все це активізує механізми та шляхи передачі кишкових інфекцій.
Окрема проблема – неможливість моніторингу циркуляції збудників в окупованих містах та на територіях, де йдуть бої.
Що потрібно знати про потенційну небезпеку, розповіла лікар-інфекціоніст, завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій Дніпропетровського обласного центру з контролю та профілактики хвороб Галина Шамичкова.
Що таке "не 01 група"?
Холерні вібріони можуть бути патогенними та непатогенними. Збудниками власне холери є представники серогруп 01 і 0139. Це токсикогенні штами, тобто здатні утворювати речовини, що мають токсичну дію на інші організми.
А ось холероподібні вібріони «01 групи» не патогенні і збудниками холери не являються. Правда, погана новина в тому, що вони можуть викликати гострі кишкові захворювання з усіма наслідками, що випливають.
Інфекціоніст Галина Шамичкова. Фото: Олена Нікітіна
– Перші згадки про виділення таких вібріонів від хворих на кишкові інфекції та із проб води відносяться ще до 1884 року, – каже інфекціоніст. – Спершу їх називали водними холероподібними вібріонами, потім – НАГ-вібріонами (тобто такими, що не аглютинуються). Нині за Міжнародною класифікацією вони віднесені до холерних вібріонів не «01 серологічної групи». «Класичні» холерні вібріони, небезпечні для людей, відрізняються від них своєю токсигенністю, більшою стійкістю до зовнішнього середовища та швидкістю розмноження.
НАГ-вібріони виділяються у відкритих водоймах, стоячих водах, стічних водах, від людей, водоплавних птахів, жаб, риб, ракоподібних, молюсків.
Хто стежить за такими вібріонами?
Щороку з червня по вересень щотижня регіональні центри з контролю та профілактики хвороб проводять моніторинг циркуляції збудника холери у воді та серед пацієнтів із гострими кишковими інфекціями.
Отримані позитивні результати після дослідження проб води спрямовуються до територіальних управлінь Держпродспоживслужби та керівників територіальних громад. І вже після цього вирішується: чи закривати пляжі, чи забороняти купання, чи обмежитися «переконливим проханням» не робити цього.
Загалом, оскільки ці вібріони не є збудниками холери, випадки захворювань, спричинені ними, не вимагають суворих заходів.
Наскільки вони поширені в Україні?
Розпал сезону у холероподібних вібріонів – липень та серпень, хоча у воді вони висіваються з травня до жовтня.
За словами Галини Шамичкової, виявляються вони приблизно в 45% проб із прісних водойм, у 50 – 57% проб морської води в межах міст та в акваторіях портів, у 7 – 17% проб господарсько-побутових стічних вод.
У період гострих кишкових інфекцій непатогенний штам циркулює у відкритих водоймах і може стати причиною як поодиноких захворювань, так і спалахів. Такі випадки в Україні реєструються щорічно, особливо часто – на півдні країни, оскільки НАГ-вібріони є виключно теплолюбними.
Але стежать за ними ще й тому, що їхня присутність у водоймищах передбачає можливість розвитку в таких умовах і «класичного» холерного вібріона, який може потрапити у воду від хворого на холеру і заразити здорових людей.
Що сприяє розмноженню холероподібних вібріонів?
– Частота виявлених випадків зростає при підвищенні температури повітря та, відповідно, води, – пояснює лікар. – При забрудненні водойм стічними водами, при купанні хворих з кишковими інфекціями, при митті посуду із залишками неякісної їжі, коли при аваріях та несправностях водопровідна вода стикається з каналізаційними стоками.
За інформацією Центру громадського здоров'я, низька якість та безпека питної води і забруднення поверхневих водойм є однією з причин поширення інфекційних хвороб. Справа в тому, що майже на 80% питне водопостачання в Україні забезпечується цими водоймами. А відповідно до гігієнічної класифікації водних об'єктів за ступенем забруднення більшість басейнів річок відносяться до забруднених і дуже забруднених.
Тут винні і скидання стічних вод, і перевантажені каналізаційні очисні споруди, і зношеність водопровідних мереж. І це все довоєнні проблеми, які тепер на тлі взагалі зруйнованого централізованого водопостачання на багатьох територіях виглядають не надто серйозно.
Чого бояться НАГ-вібріони?
Незважаючи на теплолюбність, під дією сонячного світла холероподібні вібріони гинуть за кілька годин. Не виносять кип'ятіння: при температурі 100 градусів гинуть миттєво, за 80 – протягом п'яти хвилин. Чутливі до дезинфікуючих засобів, особливо до кислот. Наприклад, у розчині соляної кислоти 1:10 000 зникають за одну хвилину.
Чим небезпечне зараження непатогенними холерними вібріонами?
«Справжню» холеру вони, на щастя, не викликають, а ось холероподібні захворювання можуть. В Україні подібні спалахи були у 70-х роках минулого століття у Криму, у 80-х – у Запорізькій області, 1999-го – у Донецькій.
Насправді термін «холероподібні хвороби» лише звучить страшно, саме захворювання схоже на гостру кишкову інфекцію. Приємного, звичайно, в ній нічого немає, але, як правило, хвороба протікає легко і не призводить до ускладнень.
Характеризується стрімким інкубаційним періодом, що триває від кількох годин до 1-3 діб. Супроводжується ознаками інтоксикації: слабкістю, ознобом, підвищенням температури до 39 градусів.
Розвиваються біль у животі, нудота, блювання, діарея до 10-15 разів на добу, з рідкими виділеннями. Хвороба може швидко призвести до зневоднення, і ефективність та швидкість лікування залежить від своєчасної медичної допомоги.
Пацієнтів із середнім та тяжким перебігом хвороби найчастіше госпіталізують, протягом 8-10 днів вони є джерелом небезпеки для оточуючих.
Як уберегтися?
На жаль, головне правило профілактики – вживати лише гарантовано безпечну воду – не стосується зараз окупованих територій та місць, де йдуть бойові дії. Наприклад, у Маріуполі, за інформацією мера Петра Андрющенка, доступ до води мають лише 3% городян. Вода мінімально допустимої якості недоступна – мешканці міста беруть її навіть у каналізаційних колодязях.
Чого ще потрібно дотримуватись, щоб не підхопити холероподібний вібріон:
- не купатися там, де це заборонено, тобто встановлені запобіжні таблички;
- перевіряти результати щотижневого моніторингу водойм, які публікуються на сайтах регіональних центрів з контролю та профілактики хвороб МОЗ України;
- не купатися у водоймищах, розташованих поблизу очисних споруд, заводів, фермерських господарств;
- уникати непроточних водойм із забрудненою водою, тих, на яких живуть водоплавні птахи;
- не купатися після сильних дощів, коли високий ризик потрапляння у воду забруднюючих речовин із поверхні ґрунту;
- під час купання стежити за дітьми, щоб уникнути заковтування ними води;
- для миття овочів, фруктів, посуду використовувати воду лише з надійних джерел;
- дотримуватись правил особистої гігієни, після купання приймати теплий душ з милом;
- не купувати «з рук» сушену та в'ялену рибу, морепродукти.
