«Історії із соцмереж» - рубрика, яка виникла після прочитання постів українців, які переживають війну. У ній ми збираємо історії, які зачепили нас. Напевно, вони не залишать байдужими і вас. Тексти публікуємо без змін.
П Л І Т К И
У стрічці читаю ту саму історію про переселенців. Історія зі слів "сестри сусідки" чи "бабусі племінника", тобто чиста правда.
У двох словах: поселили (звісно безкоштовно) біженців зі сходу, а вони, залишаючи, включили газ. Навіщо? У нас згоріло, хай і у вас згорить.
Історія, у різній інтерпретації, тиражується зі зрозумілою метою. Ця мета настільки очевидна та настільки огидна, що вирішив відповісти.
Наведу приклад. У Луганську не було людини популярнішої, ніж визначний футболіст Олександр Заваров.
Майже всі чоловіки з Луганська, з якими я випивав, а це, як Ви знаєте чимало, після якоїсь чарки казали: "А ти знаєш, я жив в одному будинку з Заваровим!" Інтонація була така, начебто співрозмовник грав у фіналі Ліги чемпіонів проти "Ліверпуля".
Читач справедливо скаже: "Брешуть! Ну, чого не придумаєш у застільній розмові, уболівальники ті самі рибалки. Не може такого бути, щоб усі жили в одному будинку. Ти ж їм не вірив?"
Читач має рацію. Звісно, не вірив.
Серед моїх фб друзів більшість - кваліфіковані юристи з життєвим та професійним досвідом, які вміють самостійно думати та аналізувати, але коли я бачу їх перепости про злісних біженців, починаю сумніватися у своїх оцінках.
Ну, як можна вірити очевидній провокації та поширювати її?
Тепер роботи змінилися. У них на аватарці обов'язково щось патріотичне, мовляв свій, тексти по-русски, а зміст колишній - створити конфлікт між українцями на ґрунті географії, вимови, світогляду.
Читач, будь пильний, фб – інфофронт, не ведися на провокації.