21 листопада
Завантажити ще

Інфекційна небезпека під час війни: гепатит

Інфекційна небезпека під час війни: гепатит
Фото: REUTERS/Емілі Елконін

Щоб не наражати здоров'я на додаткову небезпеку в період бойових дій, саме час розібратися, чи робили ви щеплення від гепатиту В. Для цього не потрібно ритися у дитячих медичних картах чи спогадах, оскільки до Національного календаря щеплень ця вакцина внесена не так давно.

І всі, кому більше 22 років, могли щепитися вже лише у свідомому віці. Чому це особливо актуально наразі? На жаль, ніхто не застрахований за умов війни від хірургічних втручань, зашивання ран, переливання крові. Адже є ще й гепатит А, сплески якого можливі тепер через проблеми з водопостачанням, вживанням води з відкритих і найчастіше сумнівних джерел.

Які бувають гепатити?

Гепатит - загальна назва для різних хвороб, що викликають запалення та погіршення роботи печінки. Основні типи вірусу гепатиту – А, В, С, D, Е, з них найпоширенішими є В та С. За даними МОЗ України, саме вони є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту, найчастіше призводять до цирозу та раку печінки, провокують розвиток хронічної хвороби печінки. Причини гепатиту найрізноманітніші: запалення може бути викликане впливом на печінку алкоголю і наркотиків, медикаментів. Його можуть спровокувати аутоімунні та деякі інфекційні хвороби. Але головною причиною є найчастіше віруси гепатиту.

Як відбувається зараження?

Гепатит А, відомий ще як хвороба Боткіна, називають "хворобою брудних рук". Він, як і гепатит Е, передається фекально-оральним шляхом з інфікованими продуктами або водою, через брудні руки, предмети побуту, іграшки, при тісному контакті з хворим. І ці типи гепатиту попередити найпростіше, дотримуючись правил особистої гігієни, вживаючи термічно оброблену їжу, не використовуючи воду з відкритих джерел і серйозно ставлячись до правила мити фрукти, овочі, зелень, ягоди перед вживанням.

Інфікування вірусами гепатиту В, С та D відбувається внаслідок контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму, як правило, з кров'ю. Зараження можливе при переливанні крові, вживанні наркотиків, використанні забрудненого інструменту при хірургічних та стоматологічних втручаннях, гемодіалізі, набиванні татуювань, манікюрі, пірсингу. У разі використання загальних засобів гігієни, які можуть містити сліди крові: бритви, зубні щітки; при незахищених статевих контактах. Гепатит може передаватися від матері до дитини у процесі пологів, вірус здатен виділятися з материнським молоком.

Якими симптомами проявляється хвороба?

Гепатит А, як правило, протікає гостро, з яскраво вираженими симптомами інтоксикації: високою температурою, нудотою, блюванням, слабкістю. У інфікованих може потемніти сеча, пожовтіти шкіра та очні білки. Але необов'язково у хворого є всі симптоми, а у дітей до 6 років, за даними МОЗ, вони в принципі найчастіше відсутні. Діти взагалі переносять хворобу набагато легше за дорослих і одужують протягом місяця, жовтяниця розвивається лише у 10%. У дорослих ця цифра сягає 70% випадків, а важкі форми та летальний кінець найчастіше фіксуються у пацієнтів старше 65 років. Інкубаційний період триває від 14 до 28 днів.

Підступність гепатиту В у тому, що під час гострої стадії інфекції більшість людей не відчувають жодних симптомів. Хоча в деяких гострі стани, що тривають кілька тижнів, супроводжуються сильною втомою, болями в животі, м'язах і суглобах, нудотою, блюванням, потемнінням сечі, жовтяничністю шкіри. У дітей найчастіше хвороба протікає безсимптомно, але у 80-90% немовлят розвиваються хронічні інфекції. І тут небезпека в тому, що, не маючи симптомів і не виглядаючи хворими, вони можуть інфікувати оточуючих. Інкубаційний період триває в середньому 75 днів, хоча може змінюватись від 30 до 180 днів.

Практично немає симптомів і в гепатиту С, який виявляють зазвичай випадково – при профілактичних оглядах чи скринінгах. Звідси пізня діагностика та затримка у лікуванні, які погіршують прогнози на одужання. Але гепатит С може і виявлятися: підвищеною стомлюваністю, сильною нічною пітливістю, ломотою у м'язах і суглобах, втратою апетиту, зниженням концентрації. І на пізніх стадіях, коли печінка вже серйозно пошкоджена, можуть з'явитися жовтяниця, свербіж, закрепи та внутрішня кровотеча. Інкубаційний період - 45-60 днів, хоча симптоми можуть з'явитися і через два тижні після зараження, і через півроку.

Гепатит D – хвороба досить рідкісна і розвивається на тлі гепатиту B. Вражати організм людини самостійно не може, лише «у парі» з вірусом гепатиту В.

До типових симптомів гепатиту Е відноситься невелике підвищення температури, нудота і блювання, жовтяничність шкіри, чутлива та збільшена у розмірах печінка, біль у животі, шкірні висипання. У поодиноких випадках хвороба може призводити до гострої печінкової недостатності і навіть смерті. Найчастіше розвивається у жінок під час вагітності. Інкубаційний період триває 5-6 тижнів.

Як захиститись?

Вакцинації від гепатиту С, на жаль, немає, тому проти нього можливі лише профілактичні заходи захисту: використання бар'єрних контрацептивів; одноразового медичного інструменту (шприци, голки, крапельниці, дзеркала для гінекологічного огляду) та засобів індивідуального призначення (зубні щітки, лінзи, бритви й леза); стерильного інструментарію багаторазового використання (для манікюру, пірсингу, татуажу, стоматологічний, хірургічний та лабораторний).

Зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, тому вакцинація проти типу В є захистом і проти типу D.

Від гепатиту В в Україні вакциновані лише найсвідоміші дорослі, точніше, всі, хто народився до 2000 року і зробив щеплення з власної ініціативи. До Національного календаря щеплень цю вакцину додали лише на початку 2000-х. Діти отримують три дози, причому першу – у першу ж добу після народження, другу – в 1 місяць, третю – у 6 місяців. Вакцинація новонароджених дуже важлива, оскільки у дитячому віці існує максимальний ризик переходу хвороби у хронічну форму.

Дорослі ж можуть зробити щеплення від гепатиту В тільки за свій рахунок: у приватній медичній клініці або придбавши вакцину в аптеці при медзакладі, де працює ваш сімейний лікар.

Для повного захисту необхідні три дози вакцини, схему введення та дозування підбирає лікар залежно від віку та загального стану здоров'я пацієнта. Щеплення рекомендується людям віком від 20 до 40 років, насамперед тим, хто перебуває у групі ризику: медичним працівникам, пацієнтам з ВІЛ та печінковою недостатністю.

В умовах війни, коли ризик інфікуватися гепатитом В суттєво зростає, може застосовуватися прискорена схема вакцинації: 0-7-21 день та четверта доза як ревакцинація через рік після введення першої.

Вакцинація від гепатиту А не входить до Національного календаря щеплень, тому і дітям, і дорослим робиться у приватному порядку. Дитяча доза вводиться з 12 місяців до 18 років, доросла – з 19 років. Вакцинація відбувається у два етапи, інтервал між ними становить 6-12 місяців.

Від гепатиту Е можна захиститися лише профілактикою: дотриманням правил гігієни, миттям рук із застосуванням антисептика, відмовою від води із сумнівних джерел, ретельною термічною обробкою страв, особливо м'ясних.

Скільки коштує вакцина?

Щеплення від гепатиту В дітей отримують безкоштовно, дорослі можуть купити вакцину в аптеці або піти до приватної клініки, де у вартість послуги входить і попередня консультація лікаря. Препарат «Енджерікс-В» в аптеках коштує від 170 до 230 грн (1 доза), їх, нагадуємо, потрібно три на повний курс вакцинації. У комерційних медичних центрах візит із вакцинацією обійдеться у 800-1000 грн.

Від гепатиту А є два варіанти вакцин: та, що захищає тільки від нього, і та що містить інактивований вірус гепатиту А+В. Препарат «Хаврікс» (від гепатиту А) коштує в аптеках від 300 до 500 грн., «Твінрікс» (А+В) від 800 до 1000 грн.

Кому потрібно щепитися?

Від гепатиту А:

  • мандрівникам;
  • чоловікам, які займаються сексом із чоловіками;
  • тим, хто вживає нелегальні наркотики;
  • хто страждає порушенням згортання крові;
  • пацієнтам із хронічними захворюваннями печінки;
  • медичним працівникам;
  • тим, хто займається ручним приготуванням їжі.

Від гепатиту В:

  • новонародженим;
  • дорослим, не вакцинованим у дитинстві;
  • військовослужбовцям;
  • людям з вірусним гепатитом;
  • медичним працівникам;
  • ВІЛ-інфікованим;
  • персоналу організацій для людей із проблемами зі здоров'ям;
  • людям, які мають або мали хвороби, що передаються статевим шляхом.