Чверть населення України була змушена покинути рідні домівки через війну. Хтось виїхав за кордон, хтось – став емігрантом всередині країни.
Серед переселенців – значний відсоток школярів, студентів. Як вони будуть закінчувати цей навчальний рік, складати іспити та отримувати атестати та дипломи? На ці та інші нагальні освітні питання в інтерв’ю «КП в Україні» відповіла народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
- Коли саме та як школярі закінчуватимуть навчальний рік?
- Зараз школи мають широку автономію, тому самі вирішують, коли закінчити навчальний рік з огляду на безпекову ситуацію.
Хочу заспокоїти батьків: усі учні, де б вони не перебували, отримають табель успішності за результатами навчального року. Наголошую, усі незалежно від форми навчання - дистанційно, очно, за кордоном, у державній або приватній школі. Зараз Міносвіти напрацьовує цей механізм, згодом з’явиться роз’яснення.
Випускникам свідоцтво про освіту видаватимуть у школах за місцем постійного чи тимчасового проживання, зокрема й у приватних. Стосовно державної підсумкової атестації, то вона цьогоріч скасована.
- А до наступного класу переведуть автоматично чи треба буде складати іспити?
- Всі оцінки учня зараховують також незалежно від місця та форми навчання й переводять до наступного класу. Але треба враховувати, що з огляду на безпекову ситуацію місцева влада може оперативно приймати певні рішення у сфері освіти. Наприклад, якщо раптом виникне потреба, підсумкові іспити можуть провести дистанційно.
- Чи можна вимагати від вчителів проведення дистанційних занять?
- Знову ж таки у кожному регіоні треба враховувати головний принцип - безпеку. Кожен заклад обирає форму навчання - дистанційне, змішане, онлайн або ж очне. За даними на кінець березня, понад 3,3 млн учнів поновили навчання у тому чи іншому вигляді.
У постійному доступі є національна електронна платформа «Всеукраїнська школа онлайн», де розміщено уроки з усіх шкільних предметів для учнів 5-11 класів. До того ж, багато приватних шкіл на час воєнного стану відкрили вільний доступ до дистанційного навчання. Їхній повний перелік є на сайті Міністерства освіти.
Тож не важливо, як навчати - дистанційно або ні, головне, щоб у дітей була можливість навчатися. Навіть під час війни.
- Якою буде вступна кампанія у 2022 році?
- Міністерству потрібна точна інформація про кількість потенційних абітурієнтів, її візьмуть з бази даних реєстрації потенційних учасників ЗНО. Ті, хто вже зареєструвалися, автоматично зареєстровані й для участі у вступних іспитах. Тим, хто планує отримувати вищу освіту, але не зареєструвався на ЗНО, треба створити реєстраційну картку до 9 квітня. До речі, тим, хто перерахував гроші за пробне ЗНО, кошти повернуть до кінця року, оскільки його не буде. Зараз вирішують, як це краще зробити.
Є і певні особливості вступної кампанії-2022. Наприклад, держава максимально сприятиме набору курсантів на військові та правоохоронні спеціальності, зокрема залучатиме військовослужбовців, добровольців тероборони, рятувальників, які добре зарекомендували себе у воєнний час.
Можлива також безоплатна друга освіта для тих, хто здобув першу цивільну освіту. Також у цьогорічній вступній кампанії суттєво підвищиться роль мотиваційних листів - це у кращих практиках світових університетів. Такий лист можна буде подати через Єдину державну електронну базу з питань освіти.
При вступі на бюджет він буде враховуватися, якщо на одне бюджетне місце претендуватимуть абітурієнти з однаковою кількістю балів. А от на контракті він застосовуватиметься ширше і відіграватиме більшу роль при вступі.
- Як саме випускники будуть вступати до вишів?
- Замість традиційного ЗНО буде його спрощена версія – Національний мультипредметний тест для здобуття вищої освіти. Він складатиметься з трьох предметів: українська мова, математика та історія. Перші два обов’язкові для ДПА, яку скасували, а історія в умовах війни є надважливою дисципліною.
Альтернативні предмети, на жаль, обрати не можна. Технічно складно розробити достатню кількість варіантів інтегрованих тестів із кожної дисципліни. До того ж уявімо, що ми додали, наприклад, іноземну мову. Тоді майбутні медики вимагатимуть додати біологію, хіміки – хімію, а це вже справжнє ЗНО, яке в умовах війни ми не можемо провести.
Загалом у тесті буде 60 запитань – по 20 з кожного предмету, їх треба виконати за 80 хвилин. Передбачено можливість перервати онлайн-іспит у разі повітряної тривоги. Скласти його можна буде в будь-якій точці України, крім тимчасово окупованих територій, а також у країнах Східної Європи.
У будь-якому разі наш пріоритет - це безпека абітурієнтів. Власне, тому велика увага приділяється максимальній цифровізації всіх процесів. Наприклад, подати документи та підтвердити місце навчання можна буде через інтернет із будь-якої точки світу. А замість самого документа про освіту достатньо буде інформації про нього. Дистанційно можна буде проводити індивідуальні усні співбесіди, творчі конкурси та фахові іспити.
І ще з важливого. Для вступу до коледжу та на деякі спеціальності проводитимуть творчий конкурс. Для бакалаврату потрібні будуть результати тесту, мотиваційний лист та заява.
Отримати ступінь магістра можна буде за результатами фахового іспиту. На спеціальностях «Право» та «Міжнародне право» треба буде скласти магістерський комплексний тест, його проводитимуть за аналогією до Національного мультипредметного тесту.
- А стосовно випускників вишів, чи отримають вони дипломи і як це буде відбуватися - з державними іспитами та захистом дипломних робіт чи якось інакше?
- З цього приводу є чітка позиція уряду - закладам фахової передвищої та вищої освіти надали право присвоювати кваліфікацію та видавати диплом про освіту без складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Нормативні документи вже змінили, тож це питання вирішене.
Звісно ж, все це - тимчасові рішення, які стосуються 2022 року. І я сподіваюся, що після нашої перемоги ми знову повернемося до звичних форм навчання. Нам потрібні класні спеціалісти, адже нам ще відбудовувати країну.