Життя у Донецьку: у місті немає води та зв'язку, чоловіків забрали на війну
Донецьк порожній, напівмертвий і навряд чи найближчим часом оживе. Важко пізнати у сірому спорожнілому місті колишню столицю Донбасу. Якщо в центрі ще хоч якось теплиться життя, то на околицях все ще сумніше, ніж було.
Ідея «мобілізації» всіх чоловіків від 18 до 55 років з метою захопити остаточно Донецьку та Луганську області призвела до того, що у місті залишилися лише жінки, діти, старі та «білобілетники», визнані непридатними до служби. У результаті майже повністю вбито транспортне сполучення, особливо на околицях, – як розповіли донеччани, водіїв громадського транспорту забирали до військкоматів цілими змінами. Неабияк порідшали ряди таксистів, які, користуючись нагодою, підняли ціни на свої послуги, і дістатися після робочого дня з центру додому кудись углиб, наприклад, Куйбишевського району стало справою довгою і дорогою.
– Чоловіків забрали не лише «звільняти» Донецьку область, але й кинули під Миколаїв, Херсон, Бердянськ, Харків. Забирали кривих і косих, аби за віком підходили. А що їм робити: у Росію їх не випускають, в Україну - теж… – поскаржилася мешканка Донецька пенсіонерка Людмила Іванівна.
У результаті – порожні вулиці, порожні прилавки магазинів і ринків (нікому привозити товари на вантажівках), ще менше комунальних працівників, тотальний дефіцит лікарів і абсолютне нерозуміння майбутнього. Втім, як і сьогодення.
- Ви знаєте, у нас, звісно, були такі люди, які мало не раділи, що Україну почали бомбити. Але таких серед моїх знайомих мало. Здебільшого люди були в жаху – у багатьох там і рідні, і друзі, і там зараз просто пекло. Я не знаю, чи можна порівнювати з тими обстрілами, що були у нас... Не буду. Мені просто дуже шкода тих людей, – каже донеччанка.
Переживають за Фейсбук
Коток російської пропаганди проходить в окупованих районах, змітаючи все на своєму шляху. Центральними російськими телеканалами з ранку до ночі крутять або російські ток-шоу, де на Україну виливаються тонни агресії та бруду, або місцеві новини такого ж характеру, включаючи постійне нагнітання сюжетами про обстріл житлових будинків.
– Складається враження, що вони дзеркально діють. В Україні росіяни обстріляли школу, розбомбили – і в Донецьку обстріляли школу, звинувативши в цьому українських військових. Немов змагаються, хто завдасть більших збитків, хто нещасніший у цій війні. Гидота, одним словом! – каже донеччанин Андрій. – І увесь час у них лише «українці стріляють», а доблесна «армія ДНР», яка називається «народна міліція», сидить і сумно хитає головою. А те, що ми вже котрий день чуємо у житлових кварталах Донецька вибухи і чекаємо на відповідь, так це нікого з них не цікавить.
Відключення в Росії соцмереж та блокування YouTube-каналів багатьох ЗМІ не на жарт схвилювали деяких жителів Донецька. Ті, хто вважають, що місто вже належить РФ, переймаються відключенням Фейсбука разом із росіянами. Їх заспокоюють: юридично тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей належать до України, і блокування соцмереж їх навряд чи зачепить.
«Якщо раптом це станеться, поставте VPN – і все буде працювати», – цитують донеччани росіян, які вже знайшли спосіб обійти блокування Роскомнагляду.
Пішли чутки, що наступного тижня можуть суттєво обрізати ресурс «ВКонтакті», або навіть він і зовсім зникне для російських користувачів. Але й тут на допомогу закликають повсюдний VPN, який підміняє дані географічного розташування комп'ютерів користувачів і дозволяє заходити на заблоковані сайти нібито зі Швеції, Німеччини, Сінгапуру, Норвегії тощо.
Поки однозначно заблокованим на комп'ютерах донецьких користувачів залишається сайт «Дія» (додаток у смартфоні працює). Як не дивно, важко вдається (частіше – не вдається) зайти на сайт російських ЗМІ. Фейсбук працює, як і Твіттер, хоча Роскомнагляд заявив, що уповільнює роботу Facebook та Twitter на території Росії, як і YouTube.
Торговий центр
Ховаються від мобілізації та шукають воду
На тлі переможних реляцій про «визволення» Донецької та Луганської областей ситуація у великих містах котиться у прірву. Жінки, що залишилися, не в змозі забезпечити життєдіяльність обласних центрів. Закриваються магазини, різко впав асортименти продуктів, а ті, що є, подорожчали на 20-30%. Повністю зупинено освітній процес – діти не навчаються у школах, закрито виші та дитячі садки. Чоловіки мобілізаційного віку, що залишилися у містах, ховаються мало не у підвалах.
- Брат уже два тижні ховається, навіть не дзвонить. Двічі вже приходили до нас із повісткою, загрожували в'язницею. Усі, хто може, роблять собі діагнози «інфаркт», «інсульт», є ті, хто руки собі ламав, бо розуміють: їх зашлють на «передок», у пекло, як гарматне м'ясо, - каже Людмила Іванівна.
У Донецьку відсутній зв'язок мобільного оператора Vodafone, хоча десь на околицях, куди добиває сигнал із вишок, розташованих на підконтрольній території, ще можна спіймати смс або зробити дзвінок. Через це виникли проблеми з переведенням у готівку банківських карток – без підтверджуючого смс зняти гроші хоча б через посередників неможливо.
- У відділеннях «центрального банку» повісили курс гривня/рубль, однаковий на купівлю та продаж, – 2,7 рубля за 1 грн. Люди, звісно, пішли здавати готівку, бо невідомо, коли вона їм знадобиться. Та ані банки, ані обмінники гривні не міняють! Кажуть, рублів у них мало. Кажуть: «От заплатять люди комуналку чи куплять долари – тоді й гроші будуть вам на обмін». А хто ж долари по 150 рублів купуватиме? І за комуналку не дуже зараз платять, гроші бережуть, - пояснює пенсіонерка. – Ціни зростають щодня, а поставок хоча б із Россі - немає: всіх місцевих мужиків із фур переловили і на фронт відправили. А росіяни самі себе прогодувати скоро не зможуть, не те що нас...
Значна частина Донецька вже понад тиждень сидить без води. Місцева «влада» пробелькотіла щось про чергові пошкодження водопроводу, однак людей сильно дивує, що в одному районі міста вода у когось є, у когось немає, а десь вода за графіком. Бігають із відрами та баклагами, благо питну воду ще привозять до магазинів, а технічну можна з крану набрати у сусідів. Втім, із січня тарифи на воду в Донецьку підвищилися на 30%, тому щедрі власники водомірів явно будуть неприємно здивовані.
Хоча, схоже, сил дивуватися у людей залишається дедалі менше.
