Стрибки курсу та зростання цін: які економічні наслідки визнання «ЛНР» та «ДНР» чекають на Україну
Напруга останніх місяців, яка, якщо вірити нашим політикам, обходилася Україні в мільярди доларів, продовжує наростати. І поки після визнання Путіним «ЛДНР» світова громадськість вкотре намагається натиснути на Росію морально, на Україну чекають цілком реальні матеріальні втрати.
Які економічні наслідки нам загрожують у перспективі та чи варто купувати долари? Про це «КП в Україні» спитала економістів.
Ціни на нафту злетіли
Головна ранкова новина вівторка – зліт цін на нафту. Як повідомляють світові ЗМІ, нафта дорожчає на тлі загострення російсько-української кризи: ціни на Brent зросли на 2% до 98 доларів за барель. При цьому ціна березневих ф'ючерсів (відкладених контрактів – Авт.) на нафту марки WTI зросла на понад 3% до 93,86 долара за барель.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що надалі ціни на нафту можуть як зрости, так і впасти – все залежатиме від санкцій проти Росії.
– Ціни на нафту фактично досягли свого спекулятивного піку, де ключовим фактором справді є ситуація навколо України, – зазначив у коментарі «КП в Україні» енергетичний експерт Юрій Корольчук. – За словами трейдерів, близько 20% у сьогоднішній ціні – це ефект паніки. І оскільки об'єктивних підстав для зростання немає, за найпесимістичнішими прогнозами ціни можуть зрости до рівня 110 доларів, і то тимчасово. Для України це може призвести до зростання цін на бензин і дизель. Та й ціна на газ продовжить триматись на рівні 1000 доларів за тисячу кубів.
Втім, після відходу з піків варто очікувати і зниження цін на АЗС з огляду на те, що у нас зараз адмінрегулювання та Мінекономіки постійно розраховує максимальну ціну на паливо.
Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян прогнозує, що вартість бареля нафти буде перебувати біля позначки 100 доларів, оскільки достатність нафти і газу на попит, який зріс після COVID, під сумнівом.
– За приблизними оцінками криза достатності нафти та газу в світі триватиме 2-4 роки, – каже експерт. - Проте для України найсумніше не це. Набагато гірше, що ескалація конфлікту може призвести до припинення постачання енергоресурсів звичними каналами. І для України вартість постачання буде вищою не лише тому, що у світі ціни дорогі, а й тому, що маршрут постачання буде максимально складним та довгим.
А керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин додає: такі ціни на нафту мають пригнічуючий вплив на гривню.
Інвестори прискоряться
У відході інвесторів з України немає нічого особистого. В очікуванні переформатування монетарної політики США та підвищення відсоткових ставок, експерти не перший місяць відзначають відтік інвестицій з ринків усіх країн, у тому числі і з України. А це, у свою чергу, негативно відбивається на економіках країн взагалі і на курсах національних валют зокрема, але інвесторів це не хвилює.
Постійна загроза військової агресії, яка активно підігрівалася західними ЗМІ, ще більше прискорила вихід інвестицій із України. Та й останні події охочих вкластися в Україну точно не приваблять.
- Інвестиційний попит стрімко падатиме, але при цьому США як партнер розвиватимуть свої проекти на території нашої країни, - говорить Болтян. – До речі, якщо звернутись до статистики, то причина зниження інвестиційної активності не лише у геополітиці. Так, за перші дев'ять місяців минулого року прямі іноземні інвестиції в Україні становили лише 744 млн. доларів – це найнижчий показник з 2014 року. Причини різні – від COVID-кризи до фактичної відсутності правової захищеності інвесторів в Україні. Тому говорити про економічний розвиток України не доводиться: на країну чекає як відтік інвестицій, так і міграційний бум.
Водночас Олександр Охріменко дивиться у майбутнє із трохи більшим позитивом. За його словами, сьогодні українські інвестори – це здебільшого українські бізнесмени. Зрозуміло, що зараз вони взяли паузу, але коли все заспокоїться, в Україні цілком очікується інвестиційний бум.
– З погляду бізнесу українські інвестори вже давно на ОРДЛО не розраховували і навряд чи вони планували туди повертатися найближчим часом, – зазначив Охріменко.
Окрім іншого, аналітик Олексій Кущ прогнозує кризу на ринку нерухомості. З одного боку, пояснює аналітик, забудовники зіштовхнулися із серйозним зростанням собівартості через подорожчання енергоносіїв. З іншого боку, такі покупки дуже обмежені платоспроможністю населення. До того ж, покупка житла – це довгострокова інвестиція, на яку в період невизначеності мало хто вирішиться. Враховуючи вищезазначене, експерт вважає, що ринок нерухомості чекає системна криза, а також банкрутства низки забудовників.
22.02.2022 у спальних районах Києва особливого стрибка курсу не спостерігалося. Фото: Андрій Грабовський
Що буде з курсом
Відразу зазначимо, що після новин про визнання Путіним "ЛДНР", російський рубль захитало не по-дитячому. 22 лютого курс долара перевищив позначку в 80 рублів (для порівняння: тижнем раніше курс становив 76 рублів), і російська валюта отримала зовсім непочесне звання найнестабільнішої у світі.
Щодо гривні, то вона і без останніх новин переживала непрості часи. Крім відтоку інвесторів на курс гривні тиснуть зростання цін на енергоресурси, висока інфляція і, зрозуміло, вкрай негативне інформаційне тло. А зараз, кажуть експерти, ситуація загрожує розхитатися ще більше. Адже валютний курс в Україні – це надзвичайно політизована опція.
– Курс гривні на відкритті ринку у вівторок, 22 лютого, знизився до 29,13 гривні за долар, але рух поки що не розширює, – зазначив у розмові з «КП в Україні» Андрій Шевчишин. – Ринок перебуває під пресингом продавців, а НБУ активно «заливає» ринок доларом, щоб збити ажіотаж. І це йому вдається: гривня трохи відійшла від максимальних значень. Настрої на ринку переважно песимістичні. Ризики ескалації залишаються, і це відображається у стрімких покупках на відкритті.
Експерт зазначає, що новини змінюються щогодини (наша бесіда відбувалася 22.02 о 10.45 – Авт.) і це впливає на ринок та настрої його учасників. Нерезиденти активно виходять із гривні. Але при цьому Шевчишин сподівається, що поки долар встановив максимум дня, і подальший рух залежатиме виключно від новин, які надходять.
– Перспективи гривні і так були не надто радісні, але зараз вони ще більше посилилися негативними факторами, – каже Олексій Кущ. – Мій базовий прогноз залишається незмінним – 28 грн за долар плюс-мінус 5%. Тобто, ослаблення може бути максимум до 29,5 грн.
Але, зазначає експерт, у разі серйозного загострення конфлікту курс прогнозам не піддається.
– Курс продажу долара зростатиме, оскільки гривня перебуває під тиском на тлі геополітичної ситуації в країні, – каже Олександр Болтян. – Не виключаю, що найближчими днями курс піде за 30, а для подальших прогнозів треба розуміти, чи закінчиться конфлікт санкційними суперечками чи піде далі.
Зрозуміло, що паніка триває, тому валютний ринок лихоманитиме, додає Охріменко. Але, каже експерт, якщо НБУ регулярно проводитиме інтервенції, то курс все ж таки вдасться утримати біля психологічної позначки в 30 грн за долар, а пізніше, коли все заспокоїться, відбудеться ревальвація.
Не треба бути Нострадамусом, щоб прогнозувати: за девальвацією гривні на Україну чекає зліт цін по всіх напрямках. Проте закуповувати гречку і туалетний папір зараз не варто. Як не варто купувати долари на останні гроші. Єдина порада, яку дають економісти в умовах нинішньої нестабільності та невизначеності – тримати дво-тримісячний запас витрат сім'ї у готівковій гривні.
Може, борг не віддавати?
Події останніх днів відродили в думках експертів давню ідею – призупинити виплати за зовнішніми боргами. Що це – черговий популізм чи цілком реальна витівка? Думки експертів із цього приводу розділилися.
Так Олександр Охріменко вважає, що і в цьому питанні більше політики, ніж економіки. І вплутуватися в це Україні економічного сенсу немає – не настільки наші борги непідйомні, можна й заплатити.
Категорично не згоден з колегою Олексій Кущ, який вважає, що зайнятися цим питанням Україні слід давно.
– Україна ще у 2014 році мала унікальний історичний шанс провести реструктуризацію боргів, але натомість Яценюк вихвалявся, що він виплатив 14 млрд доларів, фактично спустошивши резерви НБУ, - нагадав аналітик. - Тобто в умовах воєнного конфлікту, коли треба було думати, як платити зарплату військовим і чим заправляти техніку, уряд роздав усі гроші, а армію годували та одягали волонтери. А у 2015-му ми отримали реструктуризацію « імені Яресько » рівно ту, яку заслужили.
За словами Олексія Куща, Україна максимально потребує проведення реструктуризації боргів. До речі, у зв'язку з пандемією це питання почало все частіше підніматися вітчизняними та зарубіжними економістами, але в Україні списання боргів, як і раніше, сприймається як щось ганебне. І в нас, як і раніше, в умовах нинішніх злиднів прийнято пишатися достроково погашеними боргами.
– У 2020-2021 у нас відкрилося історичне вікно можливостей для списання боргу, – нагадує експерт. – Але замість того, щоб скористатися ним як Аргентина, яка списала близько 40% заборгованості, український Мінфін займається достроковою покупкою боргів. У липні 2020 року Мінфін погасив борги майбутніх періодів на 1 млрд доларів, і нещодавно знову витратив мільярд на борги, які можна було б сплатити у вересні.
Все це робиться чиновниками Мінфіну під приводом того, що це вигідно, але за нинішніх умов головним стоїть питання не вигоди, а стратегії, продовжує аналітик. І основне питання – що потрібно зробити для того, щоб стабілізувати ситуацію.
У нас зараз колосальні проблеми в економіці, інфраструктурі, обороні – словом, є куди витратити гроші на першочергові потреби. Але замість того, щоб оголосити реструктуризацію, при найменшому зачіпанні цієї теми нас починають лякати дефолтом.
Тим часом, каже Кущ, реструктуризація боргів – це набагато масове явище, ніж прийнято вважати. Наприклад, з 1980-х років у рамках Лондонського клубу кредиторів (неформальна організація банків-кредиторів – Авт.), було проведено близько 90 реструктуризацій, у рамках Паризького клубу – близько сотні.
У коментарі «КП в Україні» Олексій Кущ сказав, що потрібно зробити конкретно:
- Для початку Україна має визначитись, що саме ми реструктуризуємо. Варіанта може бути три: зовнішній борг перед приватними кредиторами, зовнішній борг перед іноземними державами та міжнародними організаціями, або зовнішній і внутрішній борг. На мій погляд, треба діяти за всіма трьома сценаріями. Після цього Україна має скликати Лондонську раду кредиторів, Паризьку і, умовно кажучи, «Київську» - за внутрішнім боргом.
Після чого, продовжує Кущ, слід розглянути питання за трьома напрямками:
- Відстрочка із виплати боргу на 15-20 років.
- Зниження ставки за кредитами із нинішніх 7-7,5% до 2-3%.
- Списання частини боргу – близько 40-50%.
- Начебто нічого складного, але варто лише заговорити про реструктуризацію, як на нас одразу ж почнуть тиснути експерти грантових майданчиків, чиновники Мінфіну та інші лідери думок: мовляв, Україна має гроші, і вона має віддати всі борги, - резюмував Кущ. – Тобто теоретично реструктуризація реальна, а на практиці – ні. Принаймні, доки Мінфін залишається «гніздом лобізму» зовнішніх кредиторів.
