«Скляна стеля» вакцинації: вразливі групи стали ще беззахиснішими
До першої річниці вакцинальної кампанії проти COVID-19, яка стартувала наприкінці лютого 2021 року, Україна наближається зовсім не зі святковими показниками. За даними РНБО на 9 лютого, одну дозу вакцини отримали понад 15 мільйонів осіб (37,66%), дві – трохи менше ніж 15 мільйонів (36,08%). Про бустерну та додаткову і говорити ніяково: 1,24% та 0,05% населення відповідно.
І найнеприємніше, що кількість охочих вакцинуватись падає катастрофічними темпами. Наприклад, у січні кількість щеплених першою дозою порівняно з груднем зменшилася вдвічі, а з листопадом – уп'ятеро. Експерти Українського центру охорони здоров'я таку динаміку пояснюють тим, що вакцинація в Україні досягла «скляної стелі».
Тобто кампанія вичерпала інтерес тієї частини населення, яка підтримує імунізацію, і тепер переходить до скептично налаштованих. Додамо сюди витрати інформаційної кампанії, проведеної погано, сімейних лікарів, що не впоралися з покладеною на них ще й агітацію за щеплення, способи стимуляції з боку уряду, які скінчилися. Або ті, що не закінчилися, але важко реалізовані - і отримаємо вакцинацію, яка зайшла в глухий кут і там застрягла.
Як наслідок, у 2022 рік ми вступили з невеселими перспективами: від 12 до 19 мільйонів українців залишилися без природного чи вакцинального захисту від вірусу. Серед них величезна кількість людей похилого віку та людей з хронічними хворобами, попереджають автори аналітичного брифу про нові стратегії протидії COVID-19, підготовленого Українським центром охорони здоров'я (UHC). І саме цій вразливій категорії доведеться отримувати імунний захист за допомогою хвороби, ризикуючи і так слабким здоров'ям, а часто і життям.
Коронавірус посів друге місце серед причин смерті українців
М'який «Омікрон» поширюється з такою катастрофічною швидкістю, що зростання показників смертності неминуче – величезна кількість інфікованих викликає переповненість лікарень та завалює всю медичну систему. При цьому в останньому прогнозі розвитку епідемії коронавірусу в Україні від Національної академії наук вчені попереджають про збільшення числа хворих людей похилого віку, що збігається з піком хвилі, в який ми якраз входимо. А вони або не хворіли, бо уникали контактів, або не вакцинувалися, бо для цієї категорії щеплення було провалено.
За даними Держстату та РНБО на початок лютого, одну дозу вакцини отримали 43% українців від 60 до 69 років, 34% – від 70 до 79 років, 15% – від 80 років. Повністю щеплені 42% - від 60 до 69 років, 32% - від 70 до 79 років, 14% людей віком від 80 років. Отримали бустерну дозу в категорії 60+ у середньому близько 1,5%. Всі інші та щеплені вакциною CoronaVac, яка не захищає від «Омікрону» без бустера, цього року будуть ще більш вразливими, ніж раніше.
Хоча, якщо згадати 2021 рік, здається, куди ще гірше? За інформацією Українського центру охорони здоров'я, сумним досягненням другого року пандемії став вихід коронавірусу на другу позицію серед причин смерті українців. Серцево-судинні хвороби COVID-19 оминути не зміг, а ось онкологію випередив. Переживши за рік дві хвилі, у зимово-весняну країна втратила 23 тисячі людей, у сумно рекордну осінню – 32 тисячі. І це лише офіційна статистика, яка не передає масштабу катастрофи.
«У першу хвилю додатково до офіційних смертей внаслідок ковіда сталося майже 18 тисяч «надлишкових» смертей, – наголошується у дослідженні UHC. - У другу – майже 22 тисячі. Це летальні випадки, які, ймовірно, були викликані ковідом або тим чи іншим чином пов'язані з ним. Наприклад, через неможливість отримати медичну допомогу в перевантажених лікарнях».
Враховуючи, що статистики за грудень ще немає, можна говорити про сто тисяч смертей за рік через коронавірус.
Новий варіант вірусу буде ще заразнішим
Вчені застерігають, що 2022-й не обіцяє нам полегшення. Зараз без імунного захисту залишається від 30 до 45% населення, значна частина якого належить до груп ризику та негативно сприймає щеплення. Вакцинація, у свою чергу, завмерла, і як її підбадьорити, схоже, ніхто не знає. Експерти Українського центру охорони здоров'я припускають, що навіть у разі активних зусиль уряду до кінця року вдасться вакцинувати двома дозами половину населення та 30% – бустером.
Водночас, згідно з прогнозами, на Україну цього року чекає як мінімум дві хвилі – нинішня, з домінуючим «Омікрон» -штамом, і осіння. Між ними очікується період затишшя за умови, що не з'явиться новий варіант вірусу.
До речі, про потенційного послідовника «Омікрона», хоч би як він прийшов, у ВООЗ уже говорять неприємне: він, ймовірно, буде ще заразнішим. На думку технічного керівника ВООЗ з COVID-19 Марії Ван Керхове, немає жодних гарантій, що вірус мутуватиме у м'якіші штами. Навпаки, новий варіант стане ще заразнішим, щоб обігнати циркулюючі зараз, і зможе ще краще уникати вакцинального захисту.
За таких умов нові хвилі викличуть і зростання госпіталізацій, і перевантаження медсистеми, і збільшення смертності. І перехід від епідемічного до ендемічного поширення вірусу, який багато країн може зробити цього року, нам поки що не світить. Тим часом сьогодні це найбільш обговорюваний сценарій розвитку пандемії: вірус буде постійно присутнім у популяції за низьких показників поширення, а сезонні спалахи не нестимуть за собою втрати.
І вже у 2022 році країни, в яких вакциновано понад 70% населення, після літньої паузи зможуть «проскочити» осінню хвилю, і пандемія в них поступово перейде до ендемічного поширення. Першими, згідно з прогнозом UHC, це зроблять ті держави, які під час рекордних показників захворюваності на «Омікрон» демонстрували невисоку статистику випадків тяжкого перебігу та смертей.
А для України 2022-й буде роком «транзиту від епідемічного до ендемічного поширення коронавірусу, на який не варто розраховувати раніше 2023-го», попереджають вчені. І головне завдання на цьому шляху – мінімізувати людські втрати серед найуразливіших груп. А вони ризикують стати масштабними навіть за «м'яких» варіантів вірусу просто тому, що основним способом отримання імунного захисту буде, на жаль, не вакцинація, а хвороба.
КОНКРЕТНО
Як не втратити цього року ще 100 тисяч українців?
Як знизити ризики та вберегти людей? Експерти UHC припускають, що для цього потрібно реалізувати щонайменше чотири завдання.
1. Вакцинувати вразливі групи: як мінімум 70% двома дозами та половину – бустером.
Зосередитись на групах ризику та забути про ідею вакцинувати всіх для забезпечення колективного імунітету.
НСЗУ має виділити додаткові ресурси для стимулювання роботи сімейних лікарів із залучення літніх людей до вакцинації.
Додатково до центрів вакцинації організувати імунізацію в аптечних мережах, в Україні таких точок близько 20 тисяч.
Цікаво, що вчені вважають: уряд вичерпав усі засоби стимуляції населення, і цього року ні примус, ні заохочення не мають великого ефекту.
2. Забезпечити масовий доступ до безкоштовних швидких тестів
Через короткий інкубаційний період при «Омікроні» в три дні у заражених швидко з'являються симптоми. Відповідно, можна швидко вжити заходів, щоб інфекція не поширювалася далі. А для цього у людини має бути можливість зробити швидкий та безкоштовний тест у найближчій аптеці, поліклініці, лабораторії чи приватній клініці. Вибір тестів у країні є, робити його не складно, держава може закуповувати їх чи компенсувати вартість тим, хто тестує.
3. «Захворів – сиди вдома!»
Найпростіше насправді може бути найскладнішим. Вчити наше населення будь-яким навичкам, хай навіть власної епідемічної безпеки, - справа невдячна, щоб не сказати неможлива. Експерти пропонують уряду розпочати національну кампанію, яка б стимулювала вироблення цих навичок. Не виходити з дому при появі будь-яких респіраторних симптомів, тестуватися швидкими тестами (це ще потрібно впровадити. – Прим. ред.), повідомляти про свою хворобу всім, з ким контактував, та самоізолюватись після контакту з інфікованим коронавірусом.
4. Забезпечити аптеки амбулаторними ліками
Звичайно, за умови появи їх на ринку в 2022 році. Якщо хоча б третина хворих на ковід зможе приймати такі препарати, це зменшить кількість госпіталізацій на 200 тисяч на рік, а кількість смертей – на 20 тисяч за рік.
Для цього потрібно, щоб ліки в аптеках були широко доступними. Щоб працювало масове тестування швидкими тестами, яке виявляє більшу частину хворих на догоспітальному етапі. Щоб пацієнти могли отримати препарат без рецепта на підставі позитивного тесту – швидкого або ПЛР. І, нарешті, щоб ліки були як мінімум доступні за ціною або навіть безкоштовні.
Крім того, експерти наполягають на необхідності використання масок і суворішої перевірки сертифікатів у місцях великого скупчення людей.
