Різдво – одне з 10 найбільших та значущих для християн свят. Цього дня у храмах проводяться урочисті меси, а вечір сім'ї проводять за святковим столом та дарують один одному подарунки.
Свято відзначають на честь народження Сина Божого у діви Марії у місті Віфлеємі. Саме тому головним символом свята вважається сцена народження немовляти, Сина Божого, а схід першої зірки у ніч на 25 грудня знаменує народження Ісуса Христа.
Згідно з повір'ям, у рік народження Ісуса Христа за указом імператора Августа в Римській імперії, частиною якої була юдея, проводився перепис населення. У зв'язку з цим усі жителі юдеї мали з'явитися до міста свого народження. Йосип з дівою Марією вирушили до Віфлеєму. Коли настав термін пологів, Марія народила сина Ісуса в печері, в якій ховали худобу від негоди.
У той момент, коли народився Ісус Христос, на небі спалахнула Віфлеємська зірка, яка вказала шлях волхвам до печери з Марією, народила немовля. Вони принесли новонародженому дари і визнали у ньому Царя Божого.
- (Ісус) всемогутній, але прийшов до нас у вигляді немовляти. Думаю, це символізує, що ми маємо бути готові відкрити наші серця та прийняти ці сюрпризи з боку Бога. І тоді, мабуть, наші життя будуть радіснішими, - упевнений архієпископ Паоло Пецці.
За його словами, на сьогодні 25 грудня зазвичай служать три літургії: нічну месу, месу на зорі та денну месу. Це символізує три іпостасі: народження Слова від Бога Отця, народження Бога-Сина від Діви і народження Бога у віруючій душі.
Під час першої, нічної меси священик укладає в ясла фігурку немовля, яке втілює Христа, і висвітлює її. Так віруючі можуть відчути себе частиною подій, що відбувалися у Різдвяну ніч.
Перед святом прийнято прикрашати будинки та двори святковими гірляндами, серед яких є новорічні ялинки, фігурки Санта Клаусів та рослина пуансеттія (цвіте у формі зірки).
Перший день свята – 24 грудня. Його називають Святвечір. Цей найсуворіший період Різдвяного посту. На Святвечір на стіл накривають 12 пісних страв (риба, фрукти, горіхи, каші) і сім'я, що зібралася за святковим столом, чекає на появу першої різдвяної зірки.
Перед тим, як почати їсти першу страву - куті, яка готується із зерен пшениці – кожен член сім'ї зобов'язаний прочитати уривок з Євангелія та помолитися Богові. Потім їдять пісний хліб, який називається «оплат».
Наприкінці всі присутні за столом ламають різдвяний хліб та передають один одному шматочки, загадуючи бажання – за аналогією з Христом, який ділився їжею з учнями. 25 грудня можна поставити індичку (головне блюдо різдвяного столу) та м'ясо.
Головним символом Католицького Різдва вважається адвент-вінок із ялинових гілочок. Його вішають на вхідні двері та ставлять на обідній стіл. По колу вінка розташовують різдвяні свічки. Діти католиків вірять, що в ніч із 24 на 25 грудня до них навідається Санта Клаус та подарує подарунки. Пробирається він через димар і залишає подарунки в Різдвяних шкарпетках, розвішаних біля каміна.
Католики цього дня повинні сходити до церкви. При цьому не обов'язково стояти всеношну: можна відвідати три (або хоча б одну з трьох) служб, що проводяться у костелах опівночі, вранці та вдень 25 грудня.
Також у цей день прийнято запалювати лампади та закликати сонце зійти на землю, спалахнути та відігнати нечисту силу. Православні читали молитву святому Никонові. Намагаються віряни цього дня і загадувати найзаповітніше бажання, після чого відламували гілку яблуні та ставили у воду. Якщо вона на Різдво розпуститься, то бажання здійсниться, а якщо ще й зацвіте, то в оселі оселиться радість.
На католицьке потрібно прощати всіх, з ким раніше сварився, відкладати конфлікти на інший час і намагатися зробити все для того, щоб у душі був мир і світла радість. На Різдво також можна відправитися в гості до друзів, якщо рідних поряд немає.
У католиків прийнято обдаровувати подарунками всіх родичів та подарунків. Враховуючи, що кількість презентів може обчислюватися десятками, вони не обов'язково мають бути дорогими. Проте важливо, щоб подарунок був із душею.