Коваль із Бердянська робить танки з «Зоряних воєн» (фото)

Ольга ВОЛОДИМИРОВА

24 жовтня 2021 16:00 0

Коваль із Бердянська робить танки з «Зоряних воєн» (фото)

Фото: Особистий архів Олександра Шапошника

«Без скульптур все навколо буде сірим», - переконаний 41-річний електрозварник Олександр Шапошник з Бердянська. Сьогодні роботи Олександра прикрашають багато міст України, а його відео в ТікТок набирає по півмільйона переглядів.

Фанат фантастики

Все почалося в 2013 році, коли Шапошник побував в донецькому Парку кованих фігур, надихнувся роботами майстрів ковальської справи і захотів, щоб і його рідне місто прикрасили дивовижні скульптури з металу.

Мрії залишалися мріями, поки електрозварнику не замовлені сходи з фігурними поручнями - ось і довелося майстру самостійно освоїти ковку. Як? Так по ютубі.

- Ютуб - класна платформа! Вона дала мені знання. Хоча спочатку просто зайшов туди подеградіровать... - сміється Олександр. - Я вчився без вчителів. У ковальській справі розвиватися можна до нескінченності. Немає межі досконалості. На фестивалях зустрічаємося з іншими ковалями, обмінюємося досвідом.

З тих пір пройшло 6 років. За цей час Шапошник виготовив чимало скульптур, причому багато хто з них говорять і рухаються. Наприклад, крокуючий танк з всесвіту «Зоряних воєн» висотою 2,5 метра, який вміє ходити і розмовляти. Взагалі, судячи з усього, Олександр фанат фантастики. З його майстерні вийшли марвеловскій Грут з «Вартових галактики» для «Коваль-фесту» в Дніпрі. Герої «Трансформерів»: Ті-Рекс і Бамблби. Останній персонаж теж вміє «розмовляти». 3,5-метровий гігант вітає учнів Бердянського машинобудівного професійного ліцею.

Фігура крокуючого танка рухається і видає звуки. Фото: Архів Олександра Шапошника

Але найулюбленіша скульптура Олександра «Примарний гонщик», на яку він витратив два місяці.

- У мене давно була ідея створити Примарного гонщика. Одного разу до мене приїхали байкери і попросили зробити що-небудь цікаве. Я вирішив, що настав час здійснити задумане. Запчастини для нього збирав заздалегідь. Зараз скульптура стоїть у Бердянську на Приморській площі. Фотозоні досить хороша вийшла, - з гордістю розповів наш співрозмовник.

Але не подумайте, що Шапошник справляється тільки з великими фігурами. Він вміло звертається і з крихкими виробами.

- Я робив каркаси корон з тоненькою дроту для трьох «Міс Бердянськ». Ми брали за основу зразки корон «Міс Всесвітів», після їх видозмінювали і виходило вже щось своє, - продовжує Олександр.

«Примарного гонщика» майстер зробив на прохання байкерів. Фото: Архів Олександра Шапошника

Кращі учні - двієчники і хулігани

Своєму ремеслу Олександр охоче навчає дітей у Бердянському машинобудівному професійному ліцеї на спеціальності «коваль ручного кування». Причому, за його словами, часто кращі результати показують пропащі двієчники і хулігани, від деяких з них хотіла відмовитися школа.

- Хлопці приходять самі, їм цікаво, чим ми тут займаємося. У школі вчаться погано, а тут показують класні результати. Розповідають мені такі речі, про які навіть я не знаю. Теж беруть інформацію з інтернету, - хвалить учнів коваль. - До ковальства небайдужі навіть дівчинки. Вони в основному роблять невеликі вироби. Компактні панно, трояндочки. Перша дівчина, яка у мене займалася, отримала золото на одному з конкурсів за 3D-панно.

Незважаючи на те що багато хлопців обожнюють займатися в майстерні Шапошника куванням, син Олександра краще проводити вільний час за комп'ютером. Втім, коваль переконаний, що займатися будь-якою справою потрібно виключно за власним бажанням.

Коваль брав участь у виготовленні корон для трьох «Міс Бердянськ». Фото: Архів Олександра Шапошника

Дружину бачу тільки в обід

Додому наш умілець нерідко повертається до 11 вечора: коли робота захоплює, час летить непомітно. Але яка ж жінка погодиться цілодобово не бачити чоловіка?

- Дружина працює разом зі мною, викладає ковальська справа, а я вже практичною частиною займаюся, - сміється Шапошник. - По 3-4 рази на день заходжу до дружини на роботу. Ми спілкуємося і обідаємо разом. Майстерня, в якій я працюю, - в 5 метрах від навчального корпусу Бердянського професійного машинобудівного ліцею.

Олександр не втрачає інтересу до ковальства: для нього це і робота, і хобі. Він переконаний, що роботи ковалів роблять життя яскравішим, а світ навколо красивіше.

- Для мене ковальство - це перш за все мистецтво. Я люблю опрацьовувати деталі, покращувати свої роботи. До того ж скульптури прикрашають місто. Якщо все буде сірим і нічого виділятися не буде, жити стане нудно, - переконаний наш співрозмовник. - Мені подобається, коли фігури вражають. І якщо з'являється вільна хвилинка, то виходжу подивитися, як люди фотографуються біля скульптур. Коли бачиш, що твої роботи подобаються і приносять радість, хочеться розвиватися далі.

Олександр навчає своїй майстерності дітей в Бердянському машинобудівному професійному ліцеї. Фото: Архів Олександра Шапошника

А ЩО ЩЕ

Багато скульптур Шапошника прикрасили «Алею ковалів» в Бердянську. Тут можна побачити зменшену копію Ейфелевої вежі, арки в кованих квітах, витончену дротяну фею на величезному кульбабі. На 4-метровий квітка пішло 2 км дроту, одна труба і 3 тижні праці. Коваль планує «посадити» на алеї ще кілька металевих «рослин».

Близько Бердянського РАГСу можна побачити першу роботу Шапошника - «Почуття» - двох білих лебедів, близько яких люблять фотографуватися молодята. Колись заради цієї скульптури Олександру припало спати до 3-ї ночі, щоб встигнути закінчити до Дня міста.

- У Маріуполі стоїть мій 2,5-метровий «Морський охоронець», в Івано-Франківську - спільна робота з місцевим училищем «Свято Станіславської ночі», в Південному - восьминіг і кораблик на сонячний годинник, в Мангуші - журавель на пам'ятнику чорнобильцям. Одна з останніх робіт - чемоданчик з тапочками, книжками, кип'ятильником і кружками близько Бердянського університету як символ студентського життя, - перераховує майстер.

До речі, незважаючи на дивовижну творчу плодючість, для дому та сім'ї Олександр поки нічого не зробив, крім невеликого панно. «Я - швець без чобіт», - зізнається коваль.