22 грудня
Завантажити ще

115 років від дня народження батька радянської космонавтики: як Сергій Корольов урятував планету від ядерної війни

115 років від дня народження батька радянської космонавтики: як Сергій Корольов урятував планету від ядерної війни
Фото: Юрій Гагарін та Сергій Корольов із дружинами – Валентиною та Ніною. Травень 1961 року. Фото: Ігор СНЕГІРЬОВ/РИА Новости

Цей текст був вперше опублікований на сайті kp.ua. 29 січня 2017 року.

12 січня 1907 року в Житомирі народився Сергій Корольов. Про те, яким був у житті батько радянської космонавтики і що ховалося за фасадом великої зіркової гонитви, ми поговорили з письменником та журналістом Володимиром Губарєвим – одним із перших космічних літописців.

Потрібні невисокі хлопці

- Володимире Степановичу, у чому полягала геніальність Корольова?

- Він умів приймати рішення та визначати, що головне. Ви думаєте, тоді когось хвилювало підкорення космосу? Нічого подібного! Все було підпорядковане інтересам військових. Ніхто на польоти грошей не дав би. Знаєте, як полетів перший супутник?

- Це навіть у підручниках написано...

– А тепер слухайте, як було насправді. У серпні 1957 року стріляли ракетою в Тихий океан. Тренувалися. І тут Корольов ставить питання: а навіщо ми це робимо? Давайте поставимо на ракету супутник і стрілятимемо в космос: уб'ємо відразу двох зайців. Військові не стали чинити опір. Запустили супутник, але ніхто не розумів, що сталося. Якщо подивитеся газету "Правда" за 4 жовтня там на другій сторінці невелика замітка. Написано: у рамках міжнародного геофізичного року запущено перший штучний супутник Землі. Усе. Жодних передовиць, жодного шуму. І лише після того, як ця новина підірвала світ – супутник показав, що росіяни створили ракету! - У країні почали розуміти масштаб події. Одним із перших це зрозумів Хрущов. Того ж дня він покликав до себе Корольова і сказав: "Незабаром 7 листопада, що можете зробити до річниці революції?"

А це вже за місяць – що тут встигнеш зробити?! Але Сергій Павлович був мудрим мужиком, відповідає: "Ну можемо запустити в космос собачку". Виявляється, Корольов нишком уже 10 років на полігоні Капустін Яр відпрацьовував вертикальні пуски ракет із собаками. І він уже мав готовий контейнер. Він знав, що рано чи пізно час космосу прийде. І він має зустріти цей момент у всеозброєнні.

- Виходить, підкорення космосу – побічний продукт гонитви озброєнь?

- Звичайно! Так само було і з першим польотом людини у космос. Що таке космічний корабель "Восток"? Це супутник для фоторозвідки. Щоб ви розуміли, "Восток" - це металева куля, яка для польоту людини спочатку не була пристосована. Тому що там перевантаження при посадці досягають 12 одиниць, а вже за 10 людина втрачає свідомість. Робити корабель із керованим спуском, як це робили американці? Сергій Павлович вважав, що тоді ми відстанемо на 3 – 4 роки – адже ми витрачали грошей разів у 10 менше, ніж Штати.

Так воно, до речі, виявилося. Наш "Союз" із керованим спуском полетів лише через шість років після американського "Меркурія". Але Корольов вигадав вихід: ми знайдемо тренованих хлопців, які витримають ці навантаження. Хлопці повинні бути невисокого зросту, щоб поміститися в цю кулю. Тому під виглядом того, що розробляється розвідувальний корабель для зйомок Землі (а це щедро фінансувалося військовими), готувався політ Гагаріна. У результаті розвідувальний корабель так і не полетів, а пішов "Восток" із людиною на борту. Керівництву країни стало зрозуміло: треба випереджати американців. І ми їх випередили на 20 днів завдяки генію Корольова.

- Виходить, ми виграли у США космічні перегони за рахунок якості "людського матеріалу"?

- Швидше за рахунок мобілізаційних можливостей країни. Наведу приклад: якось одному з керівників радянського атомного проекту Юлію Борисовичу Харитону знадобилося багато ртуті для експерименту. Її збирали у всьому СРСР. І три роки країна жила без термометрів. Чи змогли б це організувати американці?

"Місяць твердий"

- Ви кажете, що Корольов умів приймати рішення...

- Так. Характерний приклад – посадка на Місяць. Ніхто не розумів, як сідатиме автоматична станція. Одні астрономи казали, що поверхня Місяця є твердою. Інші вважали, що вона м'яка, оскільки вкрита шаром пилу завтовшки 10 метрів, а отже, апарат потоне. Призначили нараду. Декілька годин судили-рядили, ні до чого не прийшли. Тоді встає Корольов і каже: "Місяць твердий". Скептики розводять руками: де гарантії? Сергій Павлович бере листок паперу, пише: "Місяць твердий" і ставить свій розпис - ось вам гарантія.

- Що його переконало?

- Нічого. Просто мав апарат, який міг сісти лише на тверду поверхню. І якби Місяць був м'яким, ця робота не мала б сенсу. Декілька років життя коту під хвіст.

- Але ж він міг помилитися!

- Він був готовий відповідати за свої помилки.

- Корольов пройшов арешт, табори... Він обережний у стосунках із начальством?

- Він був ляканий вовк і мало чого боявся. У тому числі не боявся відстоювати інтереси справи перед людьми, які вирішували долю планети. Ви знаєте, що врятувало нас у момент Карибської кризи, коли світ опинився на порозі ядерної війни? Розповідаю. На гагарінському старті - стартовому столі стояла ракета, яка мала вивести марсіанську станцію "Марс-1". Я був тоді на Байконурі. Мізансцена така: кілька людей на чолі з академіком Келдишем грають у преферанс. У цей час приходить терміновий наказ Міністерства оборони – зняти марсіанську ракету зі старту та поставити на стартовий комплекс ракету з термоядерною боєголовкою, націлену на Нью-Йорк. Черток, заступник Корольова, бігає - намагається зв'язатися із Сергієм Павловичем, але спецзв'язок вже вирубано. Келдиш його заспокоює: "Не хвилюйся, ми випаруємося швидше, ніж встигнемо злякатися. Тому що Америка перший удар завдасть нам". Нарешті міським телефоном вдалося додзвонитися Корольову до Москви. Той знаходить Хрущова у Середній Азії та починає переконувати: марсіанську ракету знімати не можна! Микита Сергійович не дуже розуміє, в чому справа, але під напором Корольова віддає військовим наказ залишити ракету. Потім я читав, що в цей самий момент президент Кеннеді у себе в кабінеті обговорював із соратниками можливість ядерного удару по СРСР. Він говорив: "Ми потужніші Радянського Союзу у 100 разів і можемо знищити у них сто міст. Але розвідка повідомляє, що у них стоїть ракета, націлена на Нью-Йорк. А значить, гра не коштує свічок". Він не знав, що ракета, яка налякала США, призначена для польоту на Марс. Але її демонстрації вистачило, щоб зупинити американців. А наших військових зупинив Корольов. Ядерну війну відвернули.

- Якби не смерть Корольова, ми могли б виграти в американців і  битву за Місяць?

- Ні, вже нічого не можна було змінити. Я сам кілька разів чув від Сергія Павловича, що нам приготоване друге місце. На Місяць ми технічно не могли полетіти. Ресурси країни виявилися вже вичавлені, промисловість була нездатна робити потужніші машини.

МІФИ

Прах хотіли відправити на Місяць?

- Урна із прахом Корольова похована у Кремлівській стіні. Але існує легенда, що після кремації космонавти Гагарін та Комаров випросили частину праху конструктора, щоб відправити його спеціальним апаратом на Місяць. Однак незабаром Гагарін і Комаров загинули, і контейнер із прахом Корольова загубився. Чи так це?

– Тут виникла плутанина, – пояснює Володимир Губарєв. - Разом із Юрою ми стояли в почесній варті поряд, коли ховали Корольова. Я бачив, як Гагарін плакав. Корольов не думав про смерть і жодного розпорядження на цей випадок не лишав. Насправді прохання відправити свій прах на Місяць висловлював соратник Корольова Валентин Петрович Глушко. Він похований на Новодівичому цвинтарі. Але частину його праху зберігають і досі, щоб доставити його на поверхню супутника Землі.

Новини по темі: Історія космонавтика