• Головна
• Події

В реаліях сучасної України стало можливим імітувати не тільки наявність виробництва, а й поряд із чайниками і фенами - продавати небойові дрони як бойові. Обʼєктом нашого розслідування стала компанія KTD Group, і його засновник і головний бенефіціар - Олександр Громико. Спостереження за діяльністю протягом останніх двох років підсвітили факти, які мають стати публічними і дати привід для інших розслідувань, вже від компетентних органів України. В цій статті далі також піде мова як імітація українського виробництва техніки Saturn повʼязана із імітацією українського виробництва дронів Jupiter DEFIANT HUNTER для ЗСУ.

Засновник компанії KTD Group Олександр Громико - досить публічна персона, він і Президент “Української асоціації виробників електротехніки”, і співзасновник ГО “Українська асоціація виробників” і навіть Член Наглядової ради Української ради бізнесу (з 2019 року). Така публічна діяльність мала б накладати і певну відповідальність. Та, як покаже наше розслідування - є багато нюансів.

Імітація виробництва побутової техніки в Словаччині

Saturn - відомий українському споживачеві бренд побутової техніки. Його активно позиціонують як національний бренд, представляють як приклад українського виробництва. Інші бренди техніки, якими оперує KTD Group є ST і Laretti. В Україні група і справді мала виробництво в Черкасах та Каневі, але після початку повномасштабної оголосила про “релокацію” своїх виробничих потужностей у ЄС, словацьке місто Стражске. Така релокація мала б відбутись частково за гроші словацького уряду, за програмою Агентства з розвитку інвестицій і торгівлі (SARIO). Умови грантової програми – наявність нового (не більше 2-х років; у компанії Громико устаткування було більше ніж 5-річної давнини й вже як рік простоювало у неналежних умовах у Словаччині) обладнання та наявні ресурси для інвестицій,  - Громико заявив про аж 10 млн євро власних інвестицій. Як результат,  KTD Slovakia немає у списку отримувачів грантів, грошей їм не дали.

При поданні заявки до SARIO компанія KTD Slovakia s.r.o., новий «форпост» групи в ЄС, обіцяє вражаючі масштаби. Понад 40 тисяч м² землі, десятки тисяч м² складів і цехів, понад пів мільйона одиниць продукції щороку та товарообіг на рівні 60 мільйонів євро. Плани амбітні: швидке відновлення виробництва, залучення українських біженців, дешевша продукція, ніж у Китаї, і горде маркування Made in EU.

Але чи існувало нове виробництво в Словаччині? На відео з нібито офіційної презентації KTD у Словаччині видно вивіску  KTD Slovakia s.r.o. і вхід, який заріс кущами(https://www.youtube.com/watch?v=2oLPTzDDqe0). А далі - бачимо завод, ідентичний заводу в Черкасах. Ті самі фото з цього ж підприємства раніше були опубліковані в Instagram ще у 2020 році (https://www.instagram.com/p/CCYn_56ldBf/ ), із чітким підписом: "Черкаси, вул. 14 грудня". Це вказує на спробу використати український контент для імітації європейського виробництва. І досі немає жодних доказів щодо реалізації амбітних заяв про десятки тисяч м² складів і цехів і мільйонні обороти в євро.

То де ж виробляє KTD Group чайники Made in Ukraine? Трохи терпіння, в нас є відповідь.

Ілюзія виробництва БПЛА

З початку повномасштабної війни в Україні компанія ТОВ «КТД-Юпітер», частина KTD Group і яка також пов’язана із Громико, анонсувала про запуск власного виробництва безпілотників під марками Jupiter DEFIANT HUNTER, в 2023 році -  плануючих боєприпасів Defiant «української розробки». За даними офіційного сайту виробництво базується в Києві, і навіть бере участь у процесах, пов’язаних із оборонним сектором. На сайтах зазначено: «високоточна техніка українського виробництва», «гарантія якості», «модернізація під вимоги ЗСУ».

За результатами нашого розслідування, немає жодної підтвердженої адреси "заводу" або "цеху" компанії ТОВ «КТД-Юпітер», який нібито розробляє та збирає БПЛА чи боєприпаси в Україні. Як і немає офіційного R&D-центру, складів, офісу чи оформлених співробітників. На сайті компанії вказано лише місто — Київ. Ні в ЄДРПОУ, ні в податкових реєстрах не зафіксовано жодної виробничої площі, оренди чи власності, де могли б проводитись технічні чи інженерні роботи. І це все - попри офіційне декларування на сайтах та в рекламних буклетах про "українську розробку", "власне виробництво", "високоточну техніку". На офіційних сторінках компанії та в промоматеріалах — жодного реального зображення виробничого процесу.

Компанія публікує фотографії з китайських виробництв, зображення взяті з відкритих сайтів китайських компаній, що спеціалізуються на масовому виробництві електроніки та БПЛА. Найбільше викликає занепокоєння той факт, що знайти релевантні фотографії цього успішного бізнесу з виробництва дронів від Громико не вдається. Ймовірно, через міркування безпеки адреса заводу у Києві на сайті відсутня. Аналогічно, з тих же міркувань, немає фотографій, які міг би використати противник. Однак також бракує будь-яких унікальних знімків, що демонструють українські дрони або хоча б елементи виробничого процесу в Україні чи Словаччині (відсутні зображення працівників, наукових відділів або кадри з випробувань). Усі наявні фото – це або запозичення з інших джерел, або власні знімки Громико. В розпорядженні редакції є і інші світлини Олександра та готових українських дронів з китайського виробництва.

На задньому фоні видно як китаєць збирає “український дрон”.

Готовий “український дрон” на китайському виробництві.

На стіні - китайські ієрогліфи.

Готовий дрон на випробуваннях в Китаї.

Defiant-GM5 / GM12 — “український” плануючий боєприпас цілком може бути Hatchet: Miniature Strike Munition від компанії Northrop Grumman Corporation. Він має ті самі лінії корпусу, геометрію та навіть таку ж саму демонстраційну візуалізацію на сайті. Копія чужої розробки, переіменована для продаж на українському ринку, яка не потребує розробки власних технологій і виробництва. На сайті пишуть, що компанія нібито розробила два типи плануючих боєприпасів під назвою Defiant. Заявлено про «українське виробництво», унікальні характеристики, адаптацію під вимоги ЗСУ.

Фото і характеристики цього “власного виробу” повністю збігається з боєприпасом Hatchet, розробленим американською компанією Northrop Grumman.

Навряд чи ТОВ «КТД-Юпітер» отримала право використовувати технології Northrop Grumman, не маючи юридичної адреси, власних виробничих цехів, працівників і без ліцензії на виробництво боєприпасів.

Defiant H1 це китайський YANGDA Sky Whale Heavy Lift Long Endurance Electric VTOL Drone. А DEFIANT HUNTER-4 - це модель YFT-CZ70 від іншого китайського виробника Digital Eagle Technology. Таким на своєму сайті українською мовою його показує Громико:

Скриншот з сайту Jupiter.

А тут - абсолютно ідентичне фото вже китайської моделі Digital Eagle Fixed Wing VTOL RC Drone YFT-CZ70 сайті китайського виробника, у вільному доступі.

Повністю збігаються тактико-технічні характеристики та зовнішній вигляд. «Інноваційний український дрон» цілком може бути отим китайським із наліпкою Jupiter-H4.

Українсько-російсько-китайське виробництво БПЛА Jupiter Hunter -1L

DEFIANT HUNTER-1L — гордість українського виробника ТОВ «КТД-Юпітер». Разом із тим, ми бачимо, що він ідентичний OG-65 — дрону вертикального взльоту і посадки, який сертифікований і офіційно зареєстрований у Російській Федерації. Заявлено, що це розробка і виробництво компанії  GloryAir  ("ГлориЭйр") в Росії. Фото російських, китайських і “українських” БПЛА такого типу - ідентичні. А якщо врахувати, що в рекламних буклетах БПЛА Jupiter часто цифри технічних показників різняться, то цілком напрошується висновок, що мова йде про закупівлю “з одного заводу” у Китаї. DEFIANT HUNTER-1L і російський OG-65 - це китайський YANGDA Sky Whale Max Electric Heavy Lift Long Endurance VTOL Drone.

Опис та фото “українського” дрона Jupiter Hunter -1L

Характеристики “українського” дрона

Характеристики ідентичного дрону на російському сайті

Фото на сайті "української" компанії — прямо з російського сайту.

А ось фото із сайту китайського виробника

За даними INTERFAX.RU, саме GloryAir отримала офіційний сертифікат льотної придатності на використання БПЛА OG-65 у Російській Федерації. За GloryAir стоїть Олександр Путін, троюрідний брат Володимира Путіна, який має багаторічні бізнес-зв’язки з оборонними підприємствами РФ.

Саме Олександр Путін був залучений до масштабного державного проєкту з виробництва дронів на 560 мільярдів рублів, як пише The Moscow Times. Його компанії прямо працюють із Міністерством оборони РФ, ФСБ і держпідрядниками і, цілком ймовірно, також закуповують базу для БПЛА OG-65 у Китаї, у того самого виробника, що і українське ТОВ «КТД-Юпітер». Ми обіцяли вам про чайники - є версія, що їх також виробляють із везуть з Китаю.

Більшість моделей, які компанія Jupiter продає під виглядом власної продукції — це класичні китайські БПЛА. Їх виготовляють на масових лініях, які обслуговують десятки країн, зокрема й Росію. З вересня 2023 року уряд Китаю офіційно заборонив експорт безпілотних літальних апаратів подвійного призначення. Ця заборона ускладнила легальні поставки БПЛА до країн, що перебувають у стані війни — зокрема, до України.

І тут починається тіньова логістика.

Імітація завдяки перекваліфікації товару

Щоб обійти китайську заборону, використовується проміжна ланка — Чехія, оборудку проводять через компанію KTD iHome s.r.o. з KTD Group. Саме через чеські компанії чи партнерські структури техніка переправляється до України, зазвичай — з перекваліфікацією товару (наприклад, у «сільськогосподарський дрон»), або через зміну митних кодів. Це дозволяє обходити як китайські обмеження, так і українське митне спостереження, залишаючи мінімум офіційних слідів. Так “китайське” стає “українським”.

Схема постачання

Китайський дрон → через Чехію → в руки Юрія Журжі → у вигляді “української розробки” → на фронт.

На родича Громико, Юрія Журжу (чоловік сестри дружини) зареєстрована чеська компанія KTD iHome s.r.o.. На неї  оформлюють контракти, що мають всі ознаки завищення вартості й фіктивних операцій. Ілюстративний приклад — контракт №0304—2023 між ТОВ «КТД-Юпітер» (Україна) та KTD iHome s.r.o. (Чехія). У квітні 2023 року компанія закупила дрони Jupiter DEFIANT HUNTER-1 H1(B) та H1(BA) — повністю укомплектовані, з камерами, автопілотом, батареями та польовими тестуваннями — по $53 000 та $59 000 за одиницю відповідно.

Але вже у червні укладають новий контракт (копія якого є в розпорядженні редакції) — №1006-23, — за яким до України ввозять ті ж самі моделі, але в розібраному вигляді, без камер, без пультів, без ключових деталей, із ціною за одиницю понад $110 000. І це ще без урахування ПДВ, націнки в Україні та потенційних «втрат» на етапі розмитнення.

Митні декларації й інвойси показують, що товари йдуть із Китаю під виглядом чеської продукції; частина комплектуючих дублюється або не має призначення; електроніка, що мала б бути найціннішою частиною (РЕБ-захист, навігація), відсутня; вартість комплекту в 10 разів перевищує ринкову.

Можемо зробити висновок, що один і той самий дрон Jupiter компанія спершу завозить повністю зібраним і дешевим, а згодом — розібраним, дорожчим у рази, без ключових деталей і тому не готовим до польоту. І коштує такий комплект біля $300 000.

Кінцевий бенефіціар — Олександр Громико, через родича Журжу. З українського боку — ТОВ «КТД-Юпітер». З чеського — KTD iHome. Виглядає як схема виводу коштів, а не реальний оборонний контракт. Один із ключових документів, що підтверджує таку тіньову схему ввезення комплектуючих з Чехії, — це митна декларація № 23UA100380619858U8 від 17 грудня 2023 року. В ній чітко вказано: відправник — чеська компанія KTD iHome s.r.o., отримувач — ТОВ «КТД Юпітер» у місті Черкаси.

Ввезли "Безпілотний літальний апарат лише для дослідного використання. Модель літака — каркас Jupiter DEFIANT HUNTER-1 (B)" — так описаний вантаж. У документах фігурують лише частини корпусу: фюзеляж, крила, ніс, хвіст. Усе це позначено як «набір для збирання моделі». Жодних пультів, камер, електроніки, РЕБ-стійких систем — лише корпус.

І найголовніше — вартість поставки склала 1 119 905,10 доларів США. Це означає, що один "набір для складання" коштував 111 991 доларів. Для порівняння: повністю готовий до польотів китайський аналог такого дрона коштує до 10 000 доларів.

Цей документ є ще одним доказом, що «вітчизняне виробництво» Jupiter DEFIANT HUNTER — це лише прикриття для фінансових маніпуляцій.

Імітація бізнес імперії KTD Group

«KTD Group» із брендом Saturn — це дистрибуція імпорту. БПЛА Jupiter - не бойові системи, а перепаковані іграшки, вироблені в Китаї і звезені сірими шляхами.

І поки компанія просить мільйони євро допомоги в ЄС на розвиток виробництва, в Україні її підрозділи судяться за фіктивні договори оренди, неіснуючі об’єкти та невиконані зобов’язання.

Коли скласти всі факти разом — вимальовується ціла система маніпуляцій, з чіткою стратегією, ієрархією, функціями та прикриттями.

• ТОВ «КТД-Юпітер» - українська компанія, виробник техніки і БПЛА із статутним капіталом в аж 52 500 грн.
• KTD Slovakia — фасадний «європейський завод». Саме на нього Громико подавав документи, щоб отримати словацький державний грант. Мільйони євро — під те, чого немає.
• KTD Jupiter s.r.o. Slovakia — компанія, через яку просуваються «українські дрони», які насправді закуповують в Китаї.
• KTD iHome (Чехія) — ключовий фінансовий вузол схеми. Саме тут фіксуються контракти на десятки мільйонів гривень — за частково укомплектовані дрони, з відсутніми камерами, пультами й навіть елементарними дротами. Саме з Чехії йде фіктивна поставка: розібрані моделі, завищені ціни, і фактичне виведення коштів. Усе — на компанію, зареєстровану на Юрія Журжу, родича Громика.

ТОВ «КТД-Юпітер», українська частина KTD Group перепаковує китайські БПЛА під бренд Jupiter DEFIANT HUNTER і продає на внутрішньому ринку як «власну розробку». А відтак Міноборони і волонтери купують дрони, які по суті — коробки з недоукомплектованими деталями за ціною повноцінного БПЛА.

Проаналізувавши публічну фінансову діяльність компаній, пов’язаних із брендом Jupiter, складається вкрай показова картина.

ТОВ «КТД Юпітер» — збиткова. ТОВ «КТД Україна» — в безкінечних судах. KTD iHome s.r.o. у Чехії — прокладка. KTD Slovakia — лише заявка на грант, без виробництва. І всі ці компанії контролює Олександр Громико. Жодна з них не демонструє прибутковості, не платить податок на прибуток, не має прозорих звітів про виробничу діяльність.

Це дозволяє зробити єдиний висновок: усі ці компанії — ланки однієї схеми. Схеми, мета якої — нажива на війні в Україні і виведення коштів за кордон.

Іронія року: як сам Громико викрив власну схему

31 липня 2023 року сам Олександр Громико публікує допис, у якому обурюється «двохходовими схемами обходу санкцій». Пише про те, що Захід «не додумав» запровадити вторинні санкції проти країн, які допомагають Росії обходити обмеження. І саме в цей момент його компанії реалізують схему поставок товарів подвійного призначення через Чехію, підміною кодів, завищенням цін і подальшим виведенням коштів за кордон. І все це — через структури, які, за іронією, і є тими самими «прокладками», в різних країнах, про які він пише.

Тож Громико написав про свою схему — і сам її викрив.
Потрібно було лише уважно читати між рядків.

Ми зібрали та проаналізували документи, відкриті дані, судові справи, реєстри, технічні специфікації, зображення й логістичні ланцюги, які ведуть від фіктивного “українського виробництва” до китайських заводів, російських сертифікатів і багаторівневих фінансових схем.

Це розслідування не є вироком — але є сигналом. Ми зробили свою роботу як журналісти: зібрали факти, поставили запитання, показали схему. Далі — слово за тими, хто має повноваження перевіряти, зупиняти і притягати до відповідальності. Бо в умовах війни — кожна тіньова схема може коштувати життя.