Вбивство 9-річної української дівчинки-біженки в Німеччині стало рядовим рядком у зведенні злочинів, але питань щодо нього має бути дуже багато як у німців, так і в українців. Про історію вбивства, в якому дитина, схоже, стала жертвою дорослих взаємин, - у матеріалі Коротко про.
2022 року з України в невелике німецьке містечко Дебельн Валерія приїхала разом із мамою та маленькою сестричкою. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сім'я мирно жила у Дніпропетровській області. Після трагічної дати 24.02.2022 мама з донькою стали біженками у Німеччині, а тато Роман залишився в Україні та у лавах ЗСУ став на захист країни.
Відстань та розлука дуже швидко зруйнували сім'ю маленької Валерії: мама та тато зрозуміли, що вони більше не подружжя, але батьківський обов'язок ніхто з них не скасовував. Мама Надя знайомилася з чоловіками, сподіваючись на нові стосунки, тато воював, Валерія ходила до школи.
Саме дорогою до школи дівчинка і зникла. Рано-вранці 3 червня (ще не було 7 годин) вона пішла на зупинку шкільного автобуса, і більше її ніхто не бачив. Водій автобуса під час слідства підтвердив, що дівчинка в автобус не сідала і до школи не приїхала.
У школі відсутність української дівчинки також не помітили. Горезвісна німецька педантичність дала збій, і поки не зрозуміло – це була недбалість викладачів чи якась інша причина. Ніхто не зателефонував матері Валерії, не поцікавився, чому дівчинки нема у школі. Були втрачені дорогоцінні перші години після зникнення людини, коли ще можна побудувати ланцюжок її шляху і велика можливість знайти зниклу живою і здоровою. Але мама забила на сполох лише через 12 годин, коли донька не повернулася зі школи.
- Як правило, школа одночасно інформує батьків та поліцію, якщо дитина відсутня без поважної причини. На жаль, ми змушені підтвердити, що жодного повідомлення зі школи не надходило, - заявив німецькому виданню Bild представник Державного управління шкіл та освіти Клеменс Арндт. – Більшість шкіл швидко повідомляють, якщо дитина не приходить без причини. У даному випадку цього не сталося, і ми повинні з'ясувати чому.
На пошуки дівчинки було піднято 400 поліцейських, які прочісували ліси та парки, потім до них приєдналися водолази для дослідження озер та ставків. Через дві доби в повітря було піднято пошукові гелікоптери та дрони. Жителів Дебельна з екранів телевізорів та гаджетів поліція просила перевірити свої садові ділянки та прилеглі території, підвали та гаражі. Містяни також ходили шукати Валерію, зі сльозами роздавали листівки з фотографією зниклої дівчинки в супермаркетах.
- Я щодня бачила, як вона грає у дворі. Тепер там пусто! - розплакалася сусідка української родини в ефірі телекомпанії RTL.
Зниклу дитину шукали в Німеччині, шукали і за кордоном, у Польщі та Чехії, відпрацьовуючи коло спілкування сім'ї та родичів. Додзвонилися і до батька Валерії: шокований звісткою, чоловік заявив, що не забирав доньку до себе (цей варіант висунула німецька поліція, пам'ятаючи про розлучення батьків). Роман навіть записав відеоповідомлення, в якому просив можливих викрадачів повернути дитину.
З мамою Валерії, як поділилися поліцейські у коментарях Bild, «спілкуватися важко». Що йшлося – не говориться, але, мабуть, вона перебуває у шоковому стані. Почали досліджувати коло друзів Надії, і під підозру потрапили двоє.
Перший – український моряк Геннадій. За скуповою інформацією правоохоронців, він мав нетривалі стосунки з мамою дівчинки. Пара не склалася, розлучилися начебто мирно, хоч і не без образ. Поліція кілька днів шукала Геннадія, доки він не повернувся зі Стамбула, де перебував ще з 31 травня. Українець лікував у Туреччині зуби. Як докази він пред'явив закордонний паспорт з прикордонними відмітками, квитки на літак, а також 11 свіжих імплантів і 18 цирконієвих коронок у роті.
- Я не маю жодного стосунку до злочину, мене тут навіть не було. У мене болить серце, адже у мене були добрі стосунки з Надією та її дочкою, - наголосив українець. – Дзвінки на свій телефон із Німеччини [з поліції] я бачив, але не відповідав, бо не міг розмовляти.
Другий підозрюваний – 36-річний громадянин Молдови на ім'я Андрій, якого поліція називає «партнером матері» та який жив у Празі. Начебто справа йшла до пропозиції руки і серця, але Надія нібито відмовила Андрію, що могло викликати в нього бажання помститися.
Він зник того ж дня, коли зникла маленька Валерія, встигнувши написати Надії повідомлення з вимогою негайної зустрічі з нею. Що конкретно викликало такий поспіх – поліцейські поки не говорять, але мати дівчинки нібито повідомила їх про деякі «труднощі» у спілкуванні з Андрієм останнім часом.
Зникнення «партнера матері» та неучасть у пошуках її доньки насторожили поліцію. Андрія оголосили в розшук і за десять днів знайшли в Чехії, в одному з ресторанів Праги. Оголосили підозру у вбивстві та відправили під варту чекати екстрадиції до Німеччини.
Тіло Валерії було знайдено за вісім днів у лісі, що знаходиться за три кілометри від Дебельна, - далеко від стежок у важкодоступній зоні з низькорослою рослинністю.
Комісар поліції Карстен Кемпф заявив, що основна версія смерті дівчинки – вбивство. При цьому майже добу поліцейські стверджували, що встановлюють особу знай – це змусило думати про те, що тіло спотворене настільки, що не відразу визнали вбиту Валерію. Тіло обстежили у Лейпцизькому інституті кримінальної експертизи, ознак сексуального насильства не виявлено.
Мешканці Дебельна були налякані настільки, що зайвий раз не випускали дітей на вулицю навіть вдень, проводжаючи та зустрічаючи їх зі школи. Міський фестиваль, запланований минулими вихідними, скасували – натомість жителі міста зібралися на панахиду за вбитою дівчинкою. У школі, де навчалася Валерія, окрім працівників прокуратури працюють і психологи, які допомагають дітям та вчителям пережити трагедію з їхньою ученицею.
Роман, батько вбитої дівчинки, зміг відпроситися з фронту та приїхати до Німеччини. На шляху до Дебельна він і дізнався про те, що тіло його дочки знайдено. Відомо, що Роман хоче забрати його із собою та поховати в Україні.
- Я не залишу її тут! - заявив батько.