Замахи на вбивство в Україні: кого із представників влади намагалися вбити за гроші
Замахи на публічних людей та чиновників високого рангу в Україні скоюються не те щоб часто, однак бувають. І «розбірки» всередині країни в той час, коли йде війна, зрозуміти неможливо…
Але ось "найсвіжіше". У центрі Києва вранці 17 серпня було скоєно замах на заступника голови Державної податкової служби України Євгена Сокура. За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, замовниками замаху виступили "схемники", які втратили «бізнес» і перейшли межу… Підозрювані затримані і дають свідчення на замовників.
KP.UA зібрала кілька найрезонансніших замахів за останні роки.
Начальник управління СБУ (січень 2021 року)
Служба безпеки України повідомила про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги. Завдяки слідчо-оперативним заходам злочин було попереджено, «співробітника СБУ» затримано.
Зрозуміло, що в СБУ не надто розголошували як подробиці події, так і прізвища фігурантів. За неофіційною інформацією, яку вдалося знайти журналістам, цим співробітником виявився полковник підрозділу "Альфа" Юрій Расюк, який готував убивство бригадного генерала СБУ Андрія Наумова, начальника Головного управління внутрішньої безпеки. Замовником нібито виступив колишній перший заступник голови СБУ, він же начальник Головного управління боротьби з корупцією Дмитро Нескоромний. І каменем спотикання начебто стало кришування тіньового бізнесу та подальші розбірки між групами впливу у Службі.
У СБУ запропонували журналістам користуватися офіційними джерелами інформації, при цьому жодного спростування щодо вищенаписаних подробиць інциденту не дали. Хоча додали до офіційного пресрелізу той факт, що організатор замаху запропонував виконавцю 50 тисяч доларів. За останньою інформацією, підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує позбавлення волі від 9 до 15 років чи довічне.
Затримання Юрія Расюка. Фото: facebook.com/butusov.yuriy
Перший помічник президента України Сергій Шефір (вересень 2021 року)
Машину Шефіра обстріляли вранці 22 вересня під Києвом, неподалік села Лісники. Як повідомили у пресслужбі Національної поліції, в машину потрапили 10 куль, випущені з автоматичної зброї. Було поранено водія Сергія Шефіра – в нього влучили три кулі, перший помічник президента залишився неушкодженим.
Поліція розглядала три версії інциденту: замах для тиску на вище керівництво країни, або для дестабілізації політичної ситуації, або це справа рук іноземних спецслужб.
У листопаді того ж року Офіс генпрокурора України повідомив, що було проведено понад 100 обшуків у всіх встановлених осіб, які використовували мисливські патрони, аналогічні використаним під час інциденту з машиною Шефіра. Пройшли обшуки у магазинах із продажу мисливських набоїв та зброї. Незважаючи на всі слідчі дії, жодна людина не отримала підозри у скоєнні цього кримінального правопорушення.
Сергій Шефір. Фото: Соколівська Інна/УНІАН
Заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква (жовтень 2021 року)
У ніч на 22 жовтня до будинку Жовкви у Дарницькому районі Києва невідомий кинув «коктейль Молотова». На щастя, обійшлося без постраждалих.
Правоохоронці швидко затримали виконавця – ним виявився 25-річний безробітний чоловік із Черкаської області, який не мав місця проживання.
Він розповів, що шукав роботу на одному із сайтів з працевлаштування та знайшов замовлення на підпал будинку від невідомої йому особи. Адресу та всі вказівки від замовника чоловік отримав через Telegram.
За підпал замовник обіцяв заплатити 4000 доларів США після того, як напад на будинок з'явиться у ЗМІ. Мотиви замовника виконавцю були невідомі.
Підозру затриманому оголосили. Якщо суд винесе вердикт про його винуватість, то санкція статті КК України за умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу – від 3 до 10 років.
Ігор Жовква. Фото: Офіс президента
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко (листопад 2021 року)
На колишнього главу Держгеокадастру, а на той момент – міністра, робив замах якийсь громадянин США, оперативно затриманий правоохоронцями. Кілера, до речі, найняла громадянка України, а причиною такого радикального вирішення проблем стала діяльність Лещенка у Держгеокадастрі.
– Замовник зустрівся з кілером і передав йому 20 000 доларів завдатку. Поліція вийшла на громадянина США в іншій справі – він раніше замовив убивство свого експартнера (колишнього колектора, який вибивав борги його бізнес-партнера, з яким американець працював у 2018 році), - розповідав тодішній глава МВС України Денис Монастирський. – Але це «вбивство» вже на той момент контролювалося поліцією та стало інсценуванням. Було зімітовано викрадення, вбивство та похорон колектора. Відповідне відео надіслали замовникам.
Після схвалення таких «умінь» замовники звернулися до кілера та «замовили» вбивство міністра Романа Лещенка. Основним мотивом злочину стали гроші. Замовників взяли одразу ж і оголосили підозру за кількома статтями КК України: викрадення людини, здирство, замах на вбивство.
Роман Лещенко. Фото: УНІАН
Тільки факти
1991 рік – замах на президента України Леоніда Кравчука у Харкові. Зловмисник намагався вдарити його ножем, але Кравчука закрив собою охоронець. Нападника не знайшли.
1996 рік – напад на прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Дорогою до аеропорту Бориспіль під автомобілем з його ескорту спрацював вибуховий пристрій у каналізаційному люку. Але машина Лазаренка їхала іншою смугою, він не постраждав. Замовників та виконавців не знайшли.
У тому ж році в аеропорту Донецька було застрелено народного депутата України Євгена Щербаня разом із дружиною та охоронцями. Знайшли лише одного, хто стріляв, він отримав довічне ув'язнення.
1998 рік – у ліфті власного будинку застрелено колишнього голову НБУ, народного депутата України Вадима Гетьмана. Вбивцю затримали через чотири роки, він отримав довічне позбавлення волі.
1999 рік – кандидат у президенти Україна Наталія Вітренко у Кривому Розі мало не стала жертвою від кинутої в неї гранати. Постраждали сторонні люди. Виконавці отримали по 15 років позбавлення волі.
2004 рік – отруєння кандидата у президенти Віктора Ющенка. Слідство не встановило винних, але ще й не закінчене.
2014 рік - замах на мера Харкова Геннадія Кернеса. Під час пробіжки він отримав кілька вогнепальних поранень, через травми він зміг пересуватися тільки в інвалідному візку. Розслідування триває (сам Кернес помер 2020 року).
Цього ж року було вбито мера Кременчука Андрія Бабаєва, скоєно замах на спікера парламенту Андрія Парубія (в нього кинули гранату).
2017 рік – замах на народного депутата України Ігоря Мосійчука. У жовтні біля офісу одного з телеканалів спрацював вибуховий пристрій. Мосійчук був поранений, загинув його охоронець та перехожий.
