В Дніпрі 1 липня в лікарні Мечникова померла письменниця Вікторія Амеліна, що постраждала під час удару РФ по Краматорську 27 червня. Про це повідомляє ПЕН України, членом якого була письменниця.
Вікторія Амеліна на момент удару РФ по Краматорську перебувала в місті разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. Вони вечеряли у ресторані Ria Lounge у центрі міста, коли російські окупанти завдали ракетного удару по будівлі. Внаслідок удару Вікторія отримала тяжкі поранення.
- Лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все можливе, щоб урятувати її життя, але, на жаль, поранення було смертельним. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були її рідні та друзі, - наголосили в видані.
Загибла з літа 2022-го співпрацювала з правозахисною організацією Truth Hounds як документатор воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
It's me in this picture.
I'm a Ukrainian writer. I have portraits of great Ukrainian poets on my bag. I look like I should be taking pictures of books, art, and my little son. But I document Russia's war crimes and listen to the sound of shelling, not poems. Why? #StopRussiaNow pic.twitter.com/R50RqacXSZ
Паралельно вона працювала над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року в Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися до України. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
У 2014 році вийшов її дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
У 2015-му Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році.
У 2017 році у "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року-2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися у перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався у селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
РФ вдарила по Краматорську вдень 27 червня. Жертвами російського теракту стали вже 13 людей, серед них 3 дітей, в тому числі сестри-близнючки Аня та Юля Аксенченко.