У затоплених Олешках невідома доля сотень жителів, люди складають списки тих, хто врятувався
У тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині справжня гуманітарна трагедія. Росіяни лише імітують допомогу людям. Про це Укрінформу розказала керівниця Олешківської місцевої адміністрації Тетяна Гасаненко.
За її словами, окупаційна «влада» організувала рух декількох човнів, на які були підняті люди з дахів.
- Росіяни запустили два човни, які підвозять двох-трьох чоловік, доносять їх до місця, де вода сягає людям до грудей, а потім виштовхують їх з човна, кажучи: "Продовжуйте пішки". І такі люди потім просто йдуть пішки до Житлоселища, де є магазин АТБ, або в напрямку Аметиста. Вони доходять туди, змоклі та босі, - розповіла Гасаненко.
Вона додала, що справжню допомогу людям надає саме місцеве населення, яке знаходиться на сухих ділянках. Люди організувалися самостійно і готують їжу для тих, кого рятують з дахів. Ці люди втратили все, вони позбавлені одягу, води та їжі. Навіть ті, хто готує їжу, самі мають мінімум ресурсів, але вони взаємодіють.
- Там насправді маємо гуманітарну катастрофу, - підкреслила Гасаненко.
За її словами, люди складають списки, щоб встановити, хто загинув, а хто врятувався. У зв'язку зі знеструмленням і перебоями з комунікацією, доля багатьох мешканців громади залишається невідомою. Ніхто не може підтвердити загибель людей, адже деякі з них вже могли врятуватися. Також невідомо, що сталося з близько двома сотнями людей, яких окупаційна влада вивезла автобусами в бік Залізного Порту. Навіть точна кількість вивезених осіб залишається невідомою, оскільки немає зв'язку з евакуйованими.
Згідно з повідомленням міського голови Олешків Євгена Рищука, рівень води поступово спадає, але ситуація в населених пунктах громади є різною, проте комунікаційні зв'язки практично відсутні. Він також зауважив, що росіяни лише зараз почали евакуювати людей з дахів за допомогою кількох човнів. Міський голова припускає, що ворог використовує таку тактику, коли спочатку «дуже придушують», а потім трішки відпускають, щоб за це їм казали «дякую».
