«Щур», він же «кріт». Що відомо про полковника СБУ Дмитра Козюру, який працював на Кремль
Новина про те, що начальник штабу Антитерористичного центру СБУ затриманий за підозрою у роботі на спецслужби РФ, не залишила українців байдужими. Одні обурюються, що зрадник зміг протриматися на такій відповідальній посаді аж 11 років, другі цікавляться, чи будуть покарані ті, хто просував його по службі, треті припускають, що такий запроданець в СБУ може бути не один. Спецоперацією по розкриттю ворожого агента керував безпосередньо очільник СБУ Василь Малюк.
За його словами, були задіяні всі можливі гласні та негласні оперативні методи, за допомогою спеціальних програм контролювалися всі гаджети підозрюваного. В результаті вдалося задокументувати 14 епізодів передачі інформації ворогу, у яку від СБУ спеціально запускалася дезінформація. Більше подробиць - у матеріалі Коротко про.
Цінний, бо багато знав
В СБУ не називають імені затриманого, але вже відомо, що це полковник Дмитро Козюра. Голова СБУ зневажливо нарік його «щуром», хоча у шпигунському жаргоні використовується означення «кріт». Це так званий агент глибокого проникнення, якого вербують для тривалої роботи, який користується хорошим реноме і має широке коло спілкування.
Про життя і кар’єру Дмитра Козюри відомо небагато. Редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов пише, що він понад 20 років перебував на посадах, які надають доступ до цілком таємної інформації, мав широке коло контактів в СБУ, на початку 2000-х працював у кадровому відділі академії СБУ, де мав повний доступ до особових справ усіх курсантів. На посаду начальника штабу Антитерористичного центру (АТЦ) був призначений у 2016 році і відтоді незмінно її обіймав.
За даними слідства, полковника завербували у 2018 році у Відні. Протягом певного часу він був «законсервованим» агентом, у шпигунських цілях росіяни почали використовувати Козюру наприкінці грудня 2024-го. Соцмережами ходить фото, де полковник тисне руку меру Києва Віталію Кличко.
- З такого знімка не варто розганяти «зраду». Це могла бути зустріч з мером під час підготовки антитерористичних навчань, наприклад, біля якогось посольства, - каже співробітник відомства, дотичного до СБУ. – Дмитро Козюра був не публічною людиною. Для росіян він був корисним тим, що довгий час працював у спецслужбі, мав доступ до секретної інформації і знав більше, ніж рядовий працівник СБУ. Начальника штабу АТЦ могли не посвячувати в деталі певних операцій, але в цілому картину він знав – що планується, які відрядження, в якому складі, з яким спорядженням, з якою метою.
Керував операцією особисто голова СБУ Василь Малюк. Фото: СБУ
Зв’язковий та явочна квартира
Під вечір 12 лютого в СБУ доповнили інформацію про затриманого. Розповіли, що він мав прихований канал зв'язку з ворожою спецслужбою, організований через колишнього учасника «Антимайдану», який потім втік до Росії. СБУ встановила і куратора Дмитра Козюри у Москві – Юрія Шаталова, який координував діяльність агентурної мережі.
Від ворога зрадникам надходили завдання збирати дані про дислокацію та переміщення сил на фронті, про озброєння українських військових, стан об’єктів критичної інфраструктури, результати ракетних обстрілів по цілях в Україні, дані щодо вищого військово-політичного керівництва держави та роботу державних реєстрів після кібератаки в грудні 2024 року тощо. Для зв’язку з резидентом полковник використовував конспіративну квартиру і спеціальні гаджети.
- Цінність таких «щурів», або «кротів», не тільки в тому, що вони можуть надавати таємну інформацію, - зауважує наш консультант. - Людина провела на почесній і відповідальній посаді 11 років, обросла зв’язками як всередині відомства так і ззовні. Крім службового, вона має неформальне спілкування – поза роботою, у курилці, за чаркою, в сауні. А тому може розповісти про слабкості своїх колег чи чиновників з інших відомств – хтось випиває, хтось грає в казино або багато витрачається на коханок. Противник використовує такі слабкості для подальшої вербувальної роботи.
Для зв’язку з резидентом ворожої спецслужби "щур" використовував конспіративну квартиру в Києві. Фото: СБУ
За гроші і через переконання
Щодо того, що СБУ впустила до себе «сплячого крота», то наш співбесідник вважає цю ситуацію цілком нормальною.
- Викриття такої персони - це, звичайно, не буденний випадок, але і не привід для звинувачень на адресу спецслужби. «Кроти» були завжди і всюди – і в ЦРУ, і в «Мосаді», і в КДБ і з боку КДБ. Є такий вислів, що походить із середньовіччя: у найнедоступнішій, найзахищенішій фортеці завжди знайдуться маленькі ворітця, крізь які пройде навантажений золотом віслючок. Але зрадниками можуть ставати не тільки заради грошей, а й через образу, коли довго не підвищують по службі або з ідеологічних міркувань.
Співбесідник наводить приклад підполковника СБУ Василя Прозорова – теж колишнього співробітника штабу Антитерористичного центру при СБУ. Звільнений зі служби у 2018 році, він втік до Росії і у 2019-му розповів на пресконференції, що працював на РФ з 2014 року.
Щодо затриманого полковника, то у нього, як виявилося, були подвійні мотиви – матеріальні та ідеологічні. За версією слідства, симпатії Дмитра Козюри поділяли його батьки, які підтримували Путіна та, ймовірно, знали про роботу сина на Кремль. Їм планують вручити підозру за статтею Кримінального кодексу про виправдовування російської агресії.
Самому Дмитру Козюрі загрожує довічне ув’язнення за державну зраду.
У затриманого вилучили спеціальний мобільний телефон та сім-карту для зв’язку з російським начальством. Фото: СБУ
Антитеристичний центр при СБУ був утворениий у 1998 році. Згідно з положенням, затвердженим в квітні 1999-го, це постійно діючий орган при Службі безпеки України, який здійснює координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом у запобіганні терористичним актам. АТЦ складається з міжвідомчої координаційної комісії, штабу та координаційних груп при регіональних органах СБУ.
Штаб Антитерористичного центру планує його поточну роботу. В умовах війни це протидія терористичній та диверсійній діяльності російських спецслужб, прогнозування та оцінка ризиків, оперативне реагування на наявну інформацію про загрозу.
