Світлані Андрійчук із Луцька 51 рік. Третину життя вона оббиває пороги чиновників із проханням змінити дату її народження у паспорті. Не тому, що вірить, що так нібито можна «змінити долю», а тому що такої дати просто немає в календарі. Днем її появи на світ значиться неіснуюче 31 червня.
– Свій день народження я відзначаю 31 липня, коли і народилася, – зітхає у розмові з KP.UA Світлана Андрійчук. – Але коли моїм батькам видавали свідоцтво про народження, написали там 31 червня! Помилилися на одну букву, не цифру, і цю помилку я не можу виправити вже майже 20 років.
Світлана народилася в Україні – у Києві. Того спекотного літа 1971 року її майбутні батьки приїхали до родичів батька – знайомити сім'ю з невісткою. Сталося лихо – молода жінка на шостому місяці вагітності випадково перекинула на себе керогаз (гасовий прилад, на якому готували їжу). Із великими опіками її відвезли спочатку до району, потім – до Києва. Ледве врятували – виписали після безлічі операцій майже через рік. Малесенька донечка, незважаючи на те, що народилася шестимісячною і з вагою всього кіло двісті, щосили чіплялася за життя - і теж вижила.
Свідоцтво про народження її батькові-моряку видали в Росії в Мурманській області, куди він повернувся на службу. Там же батьки Світлани познайомилися і одружилися – тато приїхав із Житомирської області, мама – з Росії. Мама дівчинки Галина виросла теж у змішаній родині: її мати – росіянка, а батько – українець.
Усі документи Світлані згодом видавали з тією ж неправильною датою народження – 31 червня. І в епоху загальної комп'ютеризації неіснуючий день народження у паспорті став великою проблемою. Таку дату, журиться Світлана, не бачить жодна електронна база – ні в банку, ні в міграційній службі, ні будь-де. Відповідно, стати на облік, зробити закордонний паспорт чи отримати банківську картку стає невирішуваною проблемою.
Світлана Андрійчук просить лише поміняти їй дату народження. Фото: особистий архів Світлани Андрійчук
В Україну Світлана Андрійчук (у дівоцтві – Шарговська) переїхала вже після школи. Батьки рано розлучилися, мати померла. Бабуся та дідусь продали трикімнатну квартиру за Північним полярним колом і переїхали до Луцька. До них же вирушила і Світлана. Тато повернувся до своїх рідних – на Житомирщину.
У Луцьку Світлана вступила до училища, вийшла заміж, виховала трьох дітей. Нині вона вже сама бабуся – п'ять онуків.
Виправити помилку у даті народження вона вирішила у 2005 році, коли втратила паспорт. Але при отриманні нового дату відмовилися змінювати: «Ставимо ту ж, що у свідоцтві про народження». З того часу «народжена 31 червня» оббиває пороги установ, щоб довести й так очевидне: вона не могла народитися в день, що не існує в календарі.
Щоб скоротити терміни тяганини, Світлана Андрійчук навіть вирішила стати на місяць старшою – просить змінити дату на 30 червня, а не 31 липня. Вважала, що на це чиновники підуть швидше – все ж таки різниця в один день, а не місяць. Але і це не вдалося зробити – адже жодних доказів для суду, що вона з'явилася 30 червня, немає. Як, зрештою, немає і не може бути доказів її народження 31 червня. Але в цьому ніхто, окрім Світлани та її адвоката, проблеми не бачить.
Допущена 51 рік тому помилка у свідоцтві про народження так і залишається невиправленою. Фото: особистий архів Світлани Андрійчук
Ходіння по муках почалися з отримання довідок. Отримати підтвердження дати свого народження з лікарні №23 імені Калініна у Києві не вдалося – до 2005 року не залишилося ні лікарні, ні архівів, які, як їй пояснили, зберігаються лише 25 років. Із загсу в Мурманській області, де видали свідоцтво про народження, надіслали відповідь: «Звертайтеся до загсу за місцем проживання».
– А за місцем проживання відправили до суду, – зітхає Світлана. – Ось так і живу – «без папірця я ніхто».
Пройшло вже кілька судів – усі жінка програла. Адвокат Олександр Повх подає скарги та апеляції, але справа не рухається з мертвої точки – потрібні докази, що вона народилася в інший день.
- Я хочу поїхати на роботу за кордон – мені потрібно заробити на лікування, а тут зарплати самі знаєте які, - зазначає Світлана. – У мене група інвалідності через перенесений у 2015 році інсульт, зараз здоров'я вже більш-менш відновилося. Але зробити закордонний паспорт я не можу, відповідають: "Нічим не можемо допомогти, змінюйте документи". На біржу праці не ставлять із тієї ж причини.
Раніше жінка працювала на текстильному підприємстві, потім двірником та прибиральницею. Зарплату видавали на руки за відомостями, тоді як усім іншим платили на картку. Пенсію з інвалідності отримувала поштою.
Світлана Андрійчук зверталася до мерії – звідти також відправляють до загсу. Тільки зараз мер погодився зустрітися з нею – можливо, справа зрушить із мертвої точки. Зустріч призначено цього тижня.
Адвокат Олександр Повх:
– Суддя відмовила у встановленні датою народження іншого числа, оскільки ми не надали доказів, що вона не народилася 31 червня, а народжена в інший день. Щоб змінити дату, потрібно мати хоч якісь дані, що вона народилася в інший день. Таких даних немає – і паспортна служба, і ми робили запити до архівів. А без даних цього не можна зробити. У суді треба надати докази.
Що робити? Можна й надалі звертатися до суду – хоч десятки разів. Можливо, буде інший суддя та інше рішення. Але Феміда може відмовити на підставі того, що таке звернення від нас уже було. І все можна розпочати знову.
Незважаючи на невірну дату, паспорт український у Світлани чинний. Якщо нею будуть робитися якісь дії, наприклад, подасть на приватизацію квартири, і там відмовлять – тоді ми подамо до суду і точно виграємо.
Якби в загсі заплющили очі і видали... Знають чудово, що такої дати немає. Але видали українське свідоцтво про народження з тим же неіснуючим числом, що і в російському. Воно у всіх документах – у свідоцтві про шлюб, у паспорті, у всіх посвідченнях… Бюрократи.