Повідомлення Національної поліції про тортури дітей у столичному приватному корекційному дитячому садку сколихнуло суспільство. І дуже обурило відео, де вихователька силою утримує на підлозі малюка, притиснувши його вагою свого тіла і заламуючи дитині руки.
Утім, думки розділилися: одні засуджують вихователів, які жорстоко ставилися до дітей з особливими потребами, інші виправдовують їх, вважаючи, що кримінальна справа спровокована. KP.UA вислухала кілька точок зору.
Йдеться про один із дитячих садків громадської організації “Центру АВА-терапії”, який у 2012 році створила киянка Олена Цимбаленко. Це мережевий заклад, який має свої відділення в столиці, Вишгороді та Чернігові. До садків приймають дітей з розладами аутичної спектру. Вартість навчання та корекції становить від 8 до 15 тисяч гривень, і це ще далеко не найвищий цінник на ринку подібних послуг.
Як свідчать в поліції, саме фізичні особливості дітей, які не в змозі розповісти, а подекуди й зрозуміти, що з ними коїться, дозволяли вихователям знущатись з них. Малюків зачиняли у шафах, наступали ногами їм на руки, зв’язували скотчем, придушували, застосовували больові прийоми, висміювали і ображали.
- Інформацію про фізичні і моральні знущання над дітьми отримали співробітники міграційної поліції, були проведені оперативно-розшукові дії. Наразі встановлено три постраждалі дитини, чотирьом вихователям пред’явлено підозру в катуванні. Всі факти мають підтвердження через відеодокази, які пройшли державну експертизу. Оприлюднене відео – це лише один фрагмент, таких моментів багато, - каже спікер Київської міської прокуратури Надія Максимець.
У прокуратурі підкреслюють, що не мають питань до фукціонування дитячого садка та до освітніх методик, які там використовувались. Цьому оцінку мають дати фахівці.
- Кримінальна справа порушена проти конкретних людей, які вчиняли дії, неприпустимі до дітей взагалі, байдуже, який у них вік та стан здоров’я, - каже Надія Максимець
Наразі усім чотирьом вихователькам суд обрав найсуворіший запобіжний захід - тримання під вартою без альтернативи.
За інформацією, отриманою від батьків, зараз дитячий садок, навколо якого спалахнув скандал, не працює. Свою версію подій виклала у фейсбуці засновниця “Центру АВА-терапії” Олена Цимбаленко. За її словами, експертний висновок зроблений на підставі розповідей “стороннього хлопчика, який не є фахівцем", є "ніким” і був “внєдрьон” (ймовірно, йдеться про агентурного працівника поліції). А доказів, що було правопорушення, немає.
- І завтра ця ситуація може повторитись у будь-якому закладі абсолютно. Тому боремось, бо за нами люди, за нами діти, за нами сім’ї. Ми маємо надзвичайні результати, наші результати є безпрецедентними, - заявила керівник центру.
У Олени Цимбаленко є група підтримки. В мережі можна знайти багато схвальних відгуків батьків, які вдячні закладу за роботу з дітьми.
- Моїй дитині допомогли у цьому центрі. І я повністю на боці Олени. Те відео, яке демонструють як жорстокі знущання, може бути стриманням дитини під час істерики, - розповідає KP.UA Вероніка Лук’янчикова. - У мого сина десь у 3 - 4 роки теж таке траплялося, коли йому щось не подобалося. Нині синові 10 років, він провів у дитячому садку Олени 2,5 роки. Там йому поставили мову, бо він нічого не говорив, соціалізували, підготували до школи. Останній рік я віддала дитину в типовий дитячий садок, бо саме Олена сказала, що настав час рухатися далі.
За словами Вероніки, її син пішов у звичайну школу, зараз говорить чотирма мовами, має феноменальну пам’ять і чудово ладнає з однолітками.
- Ніхто ніколи не здогадається, що він був аутистом. Завдяки Олені моя дитина отримала шанс на майбутнє, на розвиток, освіту. Я їй дуже вдячна! Вона допомогла багатьом дітям та батькам. Кримінальна справа проти виховательок садка сфабрикована, я певна! Жодного насильства над моєю дитиною не було, він залюбки ходив до садка, любив педагогів. Я бачила у садку різних дітей з проявами аутизму. Деякі кричали, кусалися, не реагували на пояснення, кидалися на підлогу і билися головою. Але й таким допомагали! Якщо закриють центр Олени, то відберуть надію у багатьох сімей.
Була задоволено роботою центру і Анна Дубчак, яка віддала туди свого сина Андрія. Допоки... не побачила в мережі те саме оприлюднене поліцією відео.
- Приблизно о п’ятій вечора відкриваю публікацію поліції, дивлюсь відео, а на ньому мій син! Лежить на підлозі, на ньому якась тітка сидить і заламує сину руки. Дитина кричить: «Боляче!», - з жахом згадує Анна Дубчак. - Щоб ви розуміли, у сина труднощі з мовленням, він не розуміє до кінця емоцій, як і будь-яка дитина з аутизмом. Відповідно, якщо він кричав «боляче», то йому дійсно було дуже боляче! Уявіть мій стан, я ледь свідомість не втратила.
З Оленою Цимбаленко Анна і її дитина працюють давно.
- До цієї людини у мене була дуже велика повага. Вона нам сильно допомогла у 2018 році, коли ми приїхали у її центр у Чернігові. Але там я була залучена в процес, мене навчали, як з дитиною займатися. Покаранням за істерики було присідання, але в цьому я поганого не бачила. Фізкультура знижує кортизол, і син заспокоювався, - продовжує мама хлопчика. - В Чернігові ми пробули 8 місяців, у мене не було ніяких претензій, я завжди рекомендувала цей центр.
Про київський період співпраці з центром Анна зараз згадує з підозрою.
- Рівень довіри був такий, що я не звертала увагу на нюанси. За певний час Андрій двічі приходив із садочку з порваним рукавом. Спочатку на одному светрі, потім на другому. Виховательки сказали, що він сам одяг подрав. Я ще здивувалася, як дитина може розідрати на собі в’язаний светр. Я постійно питала сина, як справи у садку. А він вивчив одну фразу – “все добре”, так і говорив. Абстрактні поняття для нього дуже складні.
Мама хлопчика попросила директорку центру пояснити опубліковане правоохоронцями відео.
- Вона мені передзвонила і сказала: «Аню, а що вас бентежить? Це відео вирвано з контексту. Він істерив, хотів нанести собі шкоду, а ми його зафіксували, щоб він не зробив собі лиха». Мене збентежила її позиція, натомість щоб бути зацікавленою у всьому розібратися, вона вважає це нормальною методикою виховання. Я з цим не згодна, бо маю свій досвід і досвід інших спеціалістів. Хтось задумувався про те, що таке стримуюча фіксація дитини? Сідати на неї і викручувати руки? Це взагалі якийсь жах, це не по-людськи! Корекційний педагог не може спокійно до такого ставитися.
Анна також вирішила звернутися до поліції і написала заяву.
Консультант «Аутизм-Європа» Інна Сергієнко висловила свою думку про ситуацію, що склалась у “Центрі АВА-терапія”:
- З людьми, які мають ментальні потреби, будь-якого віку - що з дітьми, що з дорослими, іноді буває дуже важко. Вони можуть робити щось, що може нести загрозу їхньому життю. Наприклад, якщо дитина біжить через дорогу з автомобільним рухом, її потрібно зупинити у будь-який спосіб.
Звісно, не можна, щоб вихователь сидів верхи на дитині – це виключено. Але ми не знаємо, чому це відбулося. А раптом дитина могла зашкодити собі? Так, зазвичай, при цьому використовуються спеціальні ковдри, але їх могло не бути під рукою, а дитина, наприклад, б’ється головою об стінку. Навіть 2-річну дитину зупинити буває непросто, а якщо вона старша? Розумієте, ми не можемо судити по відео, що оприлюднили. Ми не знаємо, що цьому передувало. Можливо, це перевищення повноважень вихователя, а можливо, рятування життя дитини.
Експерт наводить приклад іншого садка, де самі засновники поставили камери.
- Вони пишуть все. Це закриті канали – тільки для батьків. Якщо у батьків виникають питання, вони приходять до директора і кажуть, що і де було не так. Перевіряють ситуацію разом, директор пояснює, чому сталося саме так. Але, як і будь-яка додаткова річ, камери це додаткові витрати. Якісний сервіс – це дуже дорого.
На думку експерта, є системні проблеми, які потребують вирішення.
- Є виші більш прогресивні, де викладачі відслідковують сучасні методики і навчають їм. Є виші, де викладачі вважають, що методики 50-х років минулого сторіччя мають працювати і зараз. Я багато років б’юся над тим, що спочатку треба якісно навчити тих, хто навчає педагогів. Та мій голос не додає проблемі сили. Ми не можемо вийти з замкнутого кола.
У підсумку батьки дітей часто навчаються самі, бо вони не можуть знайти у державі сервісів відповідного рівня. Деякі з таких батьків стають навіть дуже хорошими спеціалістами - отримують іноземні дипломи. Але в Україні є проблема з визнанням цих дипломів.
У нас також проблема з введенням іноземних практик у наше правове коло. Я знаю як навчаються фахівці з АВА (див. Довідку). Той АВА, що був 10 років назад, і той АВА, що є зараз, це дві різні практики. Тому що раніше АВА був більш таким жорстким методом. Саме жорстким. Там допускалися не тільки позитивна мотивація, а й покарання. Наразі це змінено, АВА змінюється в бік більш м’яких тактик.
І що важливо: АВА – це модульне навчання, воно потребує практики. Людина отримує інформацію, працює під наглядом, отримує сертифікат, потім наступний модуль і т.д. Паралельно працює й сама. І таких модулів дуже багато.
А у нас не існує градації. У нас фахівець, який пройшов один модуль, і фахівець, який пройшов 20 модулів, однаково вважаються спеціалістами з АВА-терапії.
Інна Сергієнко звертає увагу, що якісне навчання – це дорого, а зарплати педагогів на це не розраховані.
- На семінарі у гарного фахівця зазвичай не буває багато людей, бо він коштує дорого. А коли приїжджає фахівець кількома рівнями нижче і за невеликі кошти розказує якусь лайтову версію, приходить купа народу. І всі слухачі потім вважають, що знають методику. Це глобальна наша проблема.
Треба надати право сертифікувати корекційних педагогів професійним асоціаціям, а не державі.
АВА-терапія, побудована на принципах біхевіоризму (напрям в психології, що вивчає поведінку людини). В її основі — позитивне підкріплення “правильної” поведінки. Правильна — це не та, яка влаштовує батьків, а та, яка допомагає дитині адекватно реагувати на стимули навколишнього світу, зокрема спілкуватися з іншими людьми.
Спеціаліст з ABA-терапії має працювати не лише з дитиною, а й навчати батьків. Саме батьки повинні зрозуміти основні принципи терапії. Наприклад, те, що у кожної поведінки є своя мета і свої передумови.
Найкраще АВА-терапія працює з дітьми від 3 до 5 років. У цьому віці мозок і психіка досить пластичні, щоб адекватна поведінка формувалася без особливих труднощів.