Восьма річниця авіакатастрофи МН17: вирок чекаємо цього року
17 липня 2014 року під Донецьком було збито малайзійський Boeing, який прямував рейсом MH17 із Амстердама в Куала-Лумпур. Усі 298 людей, які перебували на борту, загинули. Катастрофа рейсу MH17 увійшла до десятки найбільших авіакатастроф за всю історію і стала найбільшою авіакатастрофою на пострадянському просторі.
Нагадаємо, що провідну роль у розслідуванні обставин авіакатастрофи взяли на себе Нідерланди, бо її громадян було найбільше на збитому літаку. Кримінальне розслідування проводила Об'єднана слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів.
Версія України
Україна звинуватила в трагедії Росію та проросійських сепаратистів. Президент України Петро Порошенко у своїй заяві, зробленій відразу ж після катастрофи, звинуватив Росію та збройні формування «ДНР», посилаючись на перехоплені СБУ переговори лідера бойовиків із полковником Головного розвідувального управління Росії (ГРУ) Василем Гераніним.
Відповідно до інформації СБУ, у перехоплених переговорах брав участь Ігор Безлер, який доповів «своєму кураторові полковнику ГРУ РФ В. Гераніну про щойно збитий бойовиками цивільний літак».
Голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив, що зенітний ракетний комплекс «Бук», який збив літак, було переправлено із території Росії разом із екіпажем, що підтверджується перехопленими розмовами. МВС України заявило, що є докази причетності до катастрофи російських кадрових військових.
Керівник департаменту контррозвідки СБУ Віталій Найда заявив:
- У нас є беззаперечні докази того, що терористичний акт було сплановано та вчинено за участю представників Російської Федерації. Слідство чітко знає, що членами екіпажу установки "Бук" були громадяни РФ.
СБУ повідомила, що є ймовірність того, що замість малайзійського Boeing 777 російські військові хотіли збити літак Airbus A320 російської авіакомпанії «Аерофлот», що прямував рейсом SU2074 Москва – Ларнака, з метою знайти привід для початку війни проти України, проте бійці «ДНР» переплутали селища. Як планувалося, ЗРК «Бук», за задумом кураторів із Росії, повинен був бути біля населеного пункту Первомайське, що знаходиться менше 20 кілометрів на північний захід від Донецька, але розмістився неподалік іншого селища Первомайське - на відстані більше 70 кілометрів на південний схід від Донецька.
Згідно з заявами розвідки США, зробленими відразу після катастрофи, малайзійський лайнер був збитий ракетою «земля-повітря». Єдине, в чому розходилися американські спецслужби, так це в тому, хто саме збив літак: російська армія чи сепаратисти, які, на думку офіційних осіб США, не мають у своєму розпорядженні необхідних знань і вмінь, щоб збити авіалайнер.
Судді та адвокати оглянули уламки рейсу МН17 Malaysian Airlines. Photo by Piroschka van de Wouw - Pool/Getty Images
Версії Росії
Москва та сепаратисти видали одразу цілий букет версій. Начебто лайнер міг збити український штурмовик Су-25. Цей варіант було спростовано під час міжнародного розслідування.
За іншою версією, лайнер могли збити українські військові за допомогою системи "Бук". Ще в березні 2014 року з'явилися повідомлення про те, що на Донеччині йде передислокація ЗРК «Бук», а незадовго до падіння малайзійського літака (зокрема і 16 липня, тобто за день до катастрофи) було знято на відео присутність ЗРК Збройних сил України у зоні бойових дій.
Але, як заявила представник США в Раді безпеки ООН Саманта Пауер, США не вважають причетними до інциденту українських військових:
- Українські військові мали системи SА-11 («Бук») на своїх складах, але поряд із цим районом такої зброї не було. А з початку кризи ППО України не випустило жодної ракети, незважаючи на те, що їхній повітряний простір порушувався. Українська сторона, крім того, вказувала, що не мала причин запускати ракету «земля-повітря», бо не було повітряних цілей - у збройних формувань самопроголошених республік була відсутня авіація, - повідомила Пауер.
З'явилася нова версія. За повідомленнями російських ЗМІ з посиланням на анонімне «джерело в силових відомствах України», причиною падіння малайзійського «Боїнга» на Донеччині могла стати позаштатна ситуація на тренуванні підрозділу ППО української армії. Міністерство оборони України, коментуючи це, заявило, що "про жодні навчання ППО у зв'язку з цим не може бути й мови. Це абсолютна маячня".
Об'єднана слідча група подає перші результати розслідування. 28 вересня 2016, Нідерланди. Photo by Freek van den Bergh/Getty Images
Офіційна версія міжнародної групи
За офіційною версією Міжнародної слідчої групи, малайзійський Boeing збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який був доставлений в Україну з російської військової частини під Курськом і належав 53-й зенітно-ракетній бригаді Міноборони Росії.
Національна прокуратура Нідерландів висунула звинувачення чотирьом фігурантам справи про знищення пасажирського літака. Імена підозрюваних у справі МН17 було названо влітку 2019 року. Це росіяни Ігор Стрєлков (Гіркін), Сергій Дубинський та Олег Пулатов, а також українець Леонід Харченко. На думку прокуратури Нідерландів, Гіркін запросив поставку "Бука"; Дубинський відповідав за транспортування установки Донбасом, Пулатов та Харченко на місці допомагали «Буку» йти наміченим маршрутом і потім повернутися до Росії. Тобто усі четверо обвинувачених «спільно керували планом знищення літака».
У суді прослухали перехоплені Службою безпеки України телефонні розмови людей із голосами Пулатова, Гіркіна, Дубинського та Харченка.
В одній із таких розмов за добу до падіння «Боїнга» людина з голосом Пулатова говорила Дубинському: «Танки не потрібні, потрібна лише далекобійна артилерія та гарна ППО». У відповідь людина з голосом Дубинського вимовила: «Постараюсь сьогодні, якщо вночі притягнуть "Бук-М", прийде відразу туди до тебе». «Бо більше там нічого робити, тільки на «Бук» сподіватися», - додає на записі ця людина.
Підозрювані ховаються в Росії
Розгляд справи про МН17 у суді розпочався у Нідерландах навесні 2020 року. Слухання проходять в судовому комплексі «Схіпхол», розташованому поблизу однойменного аеропорту Амстердама. Суд проходить за законами Нідерландів, оскільки більшість із 298 осіб, які перебували на борту літака, були громадянами цієї країни. Веде засідання колегія із п'яти суддів – трьох постійних та двох резервних.
Ніхто з обвинувачених не погодився виступити перед судом, тож у більшості випадків суд брав за основу їхні публічні виступи. Ігор Гіркін кілька років обмежувався фразою: «Ополчення «Боїнг» не збивало». Але у травні 2020-го він в інтерв'ю іноземним журналістам заявив, що несе «непряму відповідальність» за загибель пасажирів та екіпажу рейсу МН17. Він також підтвердив, що просив голову анексованого Росією Криму Сергія Аксьонова допомогти з отриманням зенітно-ракетних комплексів із екіпажами.
Колишній голова розвідки «ДНР» Сергій Дубинський в інтерв'ю російській службі Бі-Бі-Сі назвав висунуті проти нього звинувачення «маячнею», але у листуванні на одному з форумів визнавав, що причетний до транспортування «Бука».
На суді ніхто з них не присутній, усі четверо оголошені у міжнародний розшук. Взаємодіяти із судом погодився лише Пулатов, його адвокати присутні у залі суду.
- Ми маємо сумніви, що обвинувачені відбудуть свій строк покарання, оскільки Росія не екстрадує своїх громадян. Але ніхто не знає, що несе майбутнє, а ми зі свого боку докладемо всіх зусиль до їхнього арешту, - підсумував прокурор.
9 березня 2020 року. У Нідерландах розпочинається судовий процес над чотирма обвинуваченими. Photo by Pierre Crom/Getty Images
Що далі?
Судовий процес відновився у березні 2022 року, коли на суді почала виступати сторона захисту Пулатова. На її виступ відводилося до 12 судових засідань. У червні цього року в суді показали відеозвернення Олега Пулатова, в якому він заявив про свою непричетність до авіакатастрофи та попросив суд виправдати його. На цьому судовий процес завершився. До кінця поточного року очікується вирок.
Для оголошення рішення суду заброньовано три дати: 22 вересня, 17 листопада або 15 грудня. Очікується, що суд завершиться до січня 2023 року. Загалом звинувачення вимагає довічного ув'язнення для всіх підсудних.
Нідерланди також виступили із пропозицією створити міжнародний трибунал при ООН для кримінального переслідування винних у катастрофі авіалайнера. До цієї вимоги приєдналися Австралія, Бельгія, Великобританія, Нова Зеландія та Україна. Але Росія своїм правом вето заблокувала створення такого суду.
