Жителька Часового Яру: Сьогодні їздили на впізнання. Але чи це моя бабуся – не зрозуміти…
Розбір завалів у місті Часів Яр, де рашистські ракети суботнього вечора зруйнували п'ятиповерховий гуртожиток, триває. На даний момент виявлено тіла 26 загиблих. 9 людей вдалося врятувати.
«КП в Україні» поспілкувалася з місцевою мешканкою, чия бабуся живе у зруйнованому гуртожитку, і її доля наразі невідома.
— Близько дев'ятої вечора я почула звук, ніби летів літак. Потім побачила яскраву заграву. Я живу в приватному будинку недалеко від селища Південне, де й стояв цей гуртожиток. Була на городі, – розповідає мешканка Часового Яру Дар'я Тарабан. - Чула три гучні вибухи. Злякалася, почала дзвонити бабусі, але вона вже була не на зв'язку. За годину мені зателефонували знайомі й сказали, що гуртожитку більше немає. Це навіть не теракт, це гірше: холоднокровне знищення мирних людей. Вони такого не заслужили.
Бабусю Дар'ї звуть Віра Іванівна, їй 82 роки. Уродженка Часового Яру. Працювала на місцевому вогнетривкому комбінаті та на полі. А 12 років тому отримала кімнату у гуртожитку і переїхала туди.
- Бабусю, на жаль, поки що не знайшли. Її немає ані серед живих, ані серед мертвих. Пошуки продовжуються, - каже Дар'я. - Сьогодні їздила на впізнання тіла, сказали, що дістали жінку, але чи це моя бабуся, сказати важко. Тіло сильно понівечене. Схоже і на бабусю, і на її сусідку. Стверджувати точно ми не можемо.
По місту ширяться чутки, що з-під завалів долинають голоси тих, що вижили. Чи це так насправді – дівчина не береться стверджувати: на місце трагедії сторонніх не пускають.
