Ексбоєць частини, де стався масовий розстріл: Вишиковували солдатів на плацу і казали: ви – раби!
Після розстрілу на заводі "Південмаш" новий вибух емоцій викликав пост у фейсбуці Олени Липовенко, яка служила у тій же частині №3021 Нацгвардії, що й Артемій Рябчук. Вона написала, що караульна служба була дуже важкою, командування постійно знущалося з молодих солдатів, розповіла про випадки самогубств і про те, що в Нацгвардії існує "мафія, яка має свої закони та правила".
"КП в Україні" вдалося розшукати людину, яка теж служила в частині №3021 і вважає, що та сама "мафія" розправилася з нею через пошуки справедливості. Це Сергій Грищенко, який досі намагається відстояти свої права у судах. Ім'я та прізвище – реальні.
Не помста, а прелюдія?
– Останні роки я служив у званні прапорщика на посаді контролера у 1-му полку охорони особливо важливих державних об'єктів. Тому самому, що охороняє "Південмаш", знав загиблого начальник варти Олександра Буганова. Це була душевна, добра людина, яка ніколи нікого не ображала, - каже Сергій Грищенко. - Думаю, що строковик усунув його як перешкоду, тому що у начальника варти був пістолет, і він міг застосувати його на ураження. Буганов і всі, хто загинули, не були причетні до знущання з цього солдата.
За версією нашого співрозмовника, розстріл у караульному приміщенні був не так помстою, як прелюдією до неї.
- Вважаю, хлопець мав іншу мету, тож зібрав у рюкзак боєприпаси. Можливо, він хотів йти на розбірки у військову частину. Але коли опинився за територією заводу, загубився, охолонув і вирішив здатися. Нещодавно командиром батальйону, де служив цей солдат, поставили майора, який славиться грубим і упередженим ставленням до людей, вимагав робити все на його наказ, навіть якщо порушувався статут. Можливо, це також зіграло свою роль.
(Мама Артема розповідала сусідам, що у сина незабаром має з'явитися новий суворий комбат, який любить дисципліну. – Ред.).
Не давали спати, доки не визубрить
До трагедії на "Південмаші" на території військової частини №3021 Нацгвардії загинули двоє солдатів-строковиків.
У 2018 році, прослуживши менше року після складання присяги, був знайдений застреленим 19-річний Мансур Вержаковський. А у 2019 році за загадкових обставин загинув 20-річний Андрій Кіба. Він прослужив лише 2,5 місяці.
В обох випадках слідство наполягало на версії про самогубство, у що не хотіли вірити батьки загиблих. Наразі відомо про обставини, які підказують, що солдати пішли з життя не з власної волі. Слідство у обох справах триває.
Про загибель цих солдатів Сергій Грищенко знає, але особисто в цей час у частині не був. Під час першого інциденту перебував у лікарні, під час другого – у відпустці. Тому не може сказати, було це самогубством чи ні.
- Товариші у службі говорили, що в одного на військовому квитку були написані імена всього командного складу. Він використав цей квиток як клаптик паперу… Щодо дідівщини між солдатами, то у тому вигляді, в якому її пам'ятають з армії, у нашій частині не було. Тому що служать діти приблизно одного віку. Були психологічний тиск та приниження з боку офіцерів.
Сергій наводить такий приклад:
- Вночі, коли перевіряють варту, солдату наказують доповісти свої обов'язки. Якщо він губиться, а не всі можуть одразу вільно і чітко говорити, командують: раз не знаєш, значить уночі не спиш. І відправляють одразу після варти у наряд. Так не дають спати, доки не визубрить. Я особисто завжди протестував проти цього, говорив, що людина, яка не виспалася, не може засвоїти урок.
Цькували тих, хто говорив правду
Версію про те, що Рябчука цькували через бійку, про яку він доповів командиру, Сергій вважає реальною.
- Якщо хтось відстоював правду та заявляв про це відкрито, одразу потрапляв під жорсткий пресинг. На нього нацьковували весь особовий склад. Так було зі мною та з іншими товаришами у службі. Пів частини брало участь у моєму незаконному звільненні з Нацгвардії. Була дівчинка Олена (автор гучного поста Олена Липовенко. – Ред.), вона теж потрапила під такий самий прес. Олена до мене зверталася по допомогу, я тоді вважався захисником прав. Говорив, що якщо добиватися правди, то все вийде. Але я помилявся.
До примусової госпіталізації, яку згадувала Олена Липовенко, справа не дійшла, але була близько до цього.
- Командування військової частини викликало лікарську комісію, хотіли відправляти до божевільні. Відступили, коли я дістав диктофон і почав усе записувати, - згадує Сергій.
Подвійна політика
Грищенко каже, що хитання почалися, коли командиром полку було призначено Щ. (прізвище не називаємо, оскільки наводимо суб'єктивну думку).
- Року півтора було нічого, а потім розпочалася демонстрація влади. Солдатам командир казав: якщо хтось із офіцерів вас образить, одразу йдіть до мене, я з ними розбиратимуся. Солдати вірили та йшли. Командир збирав офіцерів і починав повчати: ви навіщо зірочки начепили, ви цих строковиків, щоб мовчали, вишколити не можете?! Якщо не можете, то я вас вишколю, всіх звільню. От і починалося цькування.
А ще наш співрозмовник згадує такий момент:
- Строковикыв збирали на плацу і оголошували: ви всі – раби, за вас заплачено. Так і мені казали, як незаконно звільняли. Командир частини прямо сказав, що йому начхати на закон, що закон – це він, і я нічого не досягну.
Сергій стверджує, що наступник Щ. – підполковник К. проводив таку саму політику.
Офіцерів називав батьками
Поки що Сергій Грищенко домігся лише того, що суд визнав незаконним наказ про його звільнення, але на службі не відновив. Колишній військовий претендує на пенсію за вислугою років, інвалідністю, але поки що не отримує нічого.
У той же час наш співрозмовник погоджується з думкою, що Нацгвардія – це все ж таки престижна служба.
- Я починав із призову у внутрішні війська в 1992 році. Отож скажу, що офіцерів я вважав своїми батьками. З рідним у мене були непрості стосунки.
Зараз настрої, звичайно, не такі ліричні. Сергій вважає, що відставки командувача Нацгвардії Миколи Балана та інших командирів мало що змінять.
- Тому що на місце звільнених поставлять їх наступників, і ті мститимуть за наставників.
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
У ніч проти 27 січня військовослужбовець частини №3021 Артемій Рябчук заступив на варту з охорони заводу "Південмаш" у Дніпрі. Близько четвертої ранку він відкрив вогонь з автомата по своїх товаришах у службі. П'ятьох убив, п'ятьох поранив. Останньою жертвою стала співробітниця відомчої охорони, яка не хотіла випускати військового із території підприємства.
Завод Артемій Рябчук залишив через огорожу. Близько дев'ятої ранку він попросив у перехожої жінки телефон і здався поліції.
За версією слідства, причиною трагедії могли стати нестатутні відносини. ДБР зареєструвало кримінальне провадження за статтею про службову недбалість керівництва Нацгвардії, 28 січня в частині провели обшуки.
- З метою перевірки обставин, які могли стати передумовами чи причиною скоєння злочину, слідчі ДБР проводять невідкладний обшук у військовій частині Національної гвардії України, де проходив службу підозрюваний у вбивстві товаришів у службі на "Південмаші" А. Рябчук, - зазначено в повідомленні.
Командувач Нацгвардії Микола Балан подав у відставку, яку президент відразу підписав.
