Особливості сучасного рекету: дружба з поліцією, юридичні хитрощі, гуманні суди
Відкочуємось у кримінальні 90-ті… Так заведено говорити, коли йдеться про рекет. І справді, останніми роками правоохоронці все частіше повідомляють про викриття злочинних угруповань, які займаються здирством, тероризують фермерів та підприємців, не гидують викраденнями, тортурами людей під виглядом вибивання боргів.
А те, що перед очима лежить, як ми знаємо, лише верхівка айсберга, основний масив під темною водою.
Це тільки стрілки годинника можна перевести назад, а час йде вперед і змінює все, аж до прикмет злочинності. Про те, які корективи він вніс до рекету, «КП" в Україні» розповіли експерти.
За межами злодійських законів
Якщо судити лише за офіційною інформацією, географія сучасних рекетирів охоплює практично усі регіони України. На Дніпропетровщині вони шляхом погроз і навіть убивств тероризували місцевих фермерів, на Тернопільщині обкладали даниною перевізників, на Івано-Франківщині полювали за підприємцями, на Київщині викрадали бізнесменів, вимагаючи несусвітні викупи під виглядом боргів, на Житомирщині «вирішували» силовим чином надумані конфлікти.
А днями в Сумській області СБУ та поліція повідомили про нейтралізацію великої кримінальної спільноти, яку курирував сухумсько-кутаїський клан «злодіїв у законі». Здобуті шляхом здирництва кошти банда направляла до «общака» - злодійської каси, яка підтримувала засуджених соратників у місцях позбавлення волі і таким чином сприяла поширенню там кримінального впливу.
Кілька разів за останні 20 років влада та МВС рапортували, що з основними рекетирськими угрупованнями покінчено, але щоразу вони відроджувалися в новому складі, новій якості та охоплювали нові види бізнесу.
- Рекет невикорінний так само, як будь-який інший вид злочинності, - каже колишній перший заступник міністра внутрішніх справ та колишній начальник Головного управління боротьби з організованою злочинністю Михайло Корнієнко. - Це філософія життя: доки існують люди, які мають гроші, будуть і ті, хто ці гроші захоче відібрати. Інша річ, що у різний час форми рекету дещо змінювалися. Якщо раніше угруповання здирників намагалися позиціонуватися від "беззаконного" криміналу, то сьогодні все це існує впереміш і виходить за межі навіть старих злодійських законів.
Накопичували капітал
Прийнято вважати, що рекет в Україні зародився у 90-х роках, але це не так. Це явище, як і усі інші, родом із Союзу, де «блатні» міцно тримали під пресом так званих цеховиків – підпільних виробників дефіцитних товарів – та фарцівників – продавців імпортної контрабанди. З них стягували данину в обмін насамперед за мовчання, бо приватному бізнесу при "совєтах" загрожували не менші терміни, ніж бандитам. І просто тому, що треба ділитися.
У період переходу від соціалізму до капіталізму підприємництво було легалізоване, але старі правила криміналу залишилися. З'являлися нові кооперативи, нові продовольчі та промтоварні ринки, МАФи, паливні бази, яким нав'язували "кришу". У гру стали залучати хлопців зі спортивних секцій, які не знали, де ще можна задіяти накачані м'язи. Між «кришами», а простіше, організованими злочинними угрупованнями розгорталися кровопролитні війни за зони рекету.
- Це був період первинного накопичення кримінального капіталу, який потім вкладався у великі підприємства та монополії. Керівники ОЗУ, яким вдалося вижити у кримінальних бійнях, пішли у велику економіку чи політику, а їхні підручні здебільшого отримали терміни, - каже Михайло Корнієнко.
Тому середину – кінець 2000-х вважають періодом відносного затишшя. Хоча саме тоді почали відбуватися інші дуже важливі процеси.
Зростання по вертикалі
Рекетирські угруповання зменшилися в розмірах і розосередилися за географією. Період війн за зони впливу минув чи майже минув. Рекетири стали розвиватися по вертикалі - обростати покровителями та друзями з-поміж місцевої влади та міліції. Одним допомагали, пресуючи конкурентів, іншим допомагали під час виборчих кампаній. Натомість отримували «кришу» на свою «кришу», стаючи менш уразливими до закону.
– Про такі зв'язки братки з 90-х могли лише мріяти, – констатує Михайло Корнієнко.
Паралельно зміцнювалося співробітництво з міліцією, яка теж була зацікавлена як у бізнесі, так і у своїй частці. Про те, що після перейменування на поліцію мало що змінилося, може свідчити повідомлення СБУ від 7 травня цього року. У Київській та Чернігівській областях було затримано угруповання рекетирів, які так тісно товаришували з поліцією, що отримували доступ до кримінальних справ і звідти черпали інформацію про «багатеньких Буратіно». Задокументовано, що із двох жертв вони вимагали 35 тисяч доларів, для чого одного з фігурантів викрали та били.
У скупому повідомленні СБУ є маленька деталь: четверо із семи затриманих були учасниками добробатів.
Частка для героїв
Якщо у 90-х у складі рекетирських ОЗУ можна було зустріти ветеранів Афганістану, то сьогодні, на жаль, їхнє місце посіли учасники АТО. Усі пам'ятають скандал, який вибухнув цього літа в Харкові навколо затримання ОЗУ, яке, згідно з офіційним повідомленням Генпрокуратури, регулярно вимагало гроші у підприємців, супроводжуючи це погрозами, насильством, підпалами автомобілів. Резонанс виявився сильнішим, коли серед затриманих виявилися активісти "Національного корпусу". У тому числі лідер місцевого осередку, учасник АТО Сергій Величко, який вигадав популярну кричалку про Путіна.
- Хто говорить про розквіт рекету в останні роки, той має рацію. Але це інший рівень, ніж у 90-ті. Тоді у рекета з міліцією була хоч якась біполярність. Сьогодні вона розмилася. Колишні учасники бойових дій заходять у все, що раніше «кришували» правоохоронці. Логіка така: вони приїхали з фронту, захищали країну. Чому «менти» старого формату чи кримінальні авторитети мають отримувати свою частку з якогось бізнесу, а герої – ні? Зрозуміло, я кажу не про всіх, а лише про деяку частину ветеранів. І ось ця частина зараз входить до всього сірого бізнесу, де раніше була поліція чи прокуратура, і навіть "віджимає" зони впливу кримінальних авторитетів. Це вже не чистий рекет, це більш удосконалена форма, – каже колишній співробітник київської міліції Денис Ярославський.
За сьогоднішній день не скажемо, але ще два-три роки тому процвітав такий вид здирництва, як збір грошей на «допомогу АТО». Із підприємців вимагали живі кошти чи товари під виглядом благодійності. У квітні 2017 року об'єктом таких наїздів став навіть колишній боєць антитерористичної операції, засновник Veterano Pizza Леонід Остальцев.
[/quote_kp]
Не кастет, а пістолет
Експерти зазначають, як змінилася «візитна картка» рекетирів. Якщо раніше це були кастет та бита, то наразі – пістолет, автомат, граната. У вікна магазинів та автомобілі кидають не камені, а «коктейлі Молотова». І підключають до цього юридичну машину.
- У моїй практиці були звернення підприємців, які страждали від здирництва. Здебільшого це стосувалося готового чи майже готового врожаю або рейдерських захоплень фірм чи компаній. Це складна процедура, яка не обходиться без юристів, нотаріусів, експертів, оцінювачів, – каже адвокат Іван Ліберман. - Дуже часто вона має передісторію: хтось комусь позичив, зробив чи не зробив якусь роботу, і піднімається тема грошей. Якщо раніше здирництво існувало у чистому вигляді, то нині найчастіше подається під виглядом цивільно-правових відносин. Люди звертаються до поліції, а та відмахується: йдіть до суду, не намагаючись розібратися, був борг чи ні. Так здирництво підживлюється юридичними хитрощами.
На волю під заставу
Але навіть там, де відбувається наїзд у «чистому вигляді», рекетири почуваються у більшій безпеці, аніж у 90-ті. Нема вже такого страху перед холодною камерою СІЗО.
- Після ухвалення Кримінально-процесуального кодексу 2012 року суди почали активно використовувати альтернативні арешту запобіжні заходи. Навіть у тяжких злочинах можуть призначити заставу, якщо жертва залишилася живою, - каже адвокат Олексій Сиротін. - Походження грошей, як правило, не перевіряється, хоча це досить пристойні суми та явно здобуті незаконним шляхом. Перебуваючи на волі, підозрювані можуть роками затягувати суди та впливати на перебіг слідства.
Так, у серпні цього року Житомирський суд випустив під заставу двох із трьох нападників на 37-річного підприємця. Чоловіка виманили під виглядом вирішення ділових питань та жорстоко побили, вимагаючи 50 тисяч доларів.
Схожа історія була у Вінниці, щоправда, там підозрювані відсиділи у СІЗО два місяці, але потім також вийшли під заставу. А невдовзі після того, як внесли до державної скарбниці гроші, підприємець відкликав із поліції свою заяву. Як кажуть, життя дорожче.
Окрема думка
Йдеш у кримінал - від нього ж і постраждаєш
Якщо якесь явище існує, значить, є поживний ґрунт. На це вказує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко:
- У нас дві крайнощі. Одна – це скарги на рекет та рейдерство, інша – небажання щось змінювати. Дуже багато фермерів нелегально розорюють чужі паї землі і отримують від цього дохід. Починається конфлікт: ви неправильно поділили, ми хочемо переділити – і пішло-поїхало. Коли всю землю скуплять великі холдинги, то такого не буде. На великого господаря, який працює відкрито, важко «наїхати», а на дрібного, котрий сам займається махінаціями, легко.
Експерт каже, що те саме відбувається з торговими та іншими комерційними підприємствами.
[quote_kp type="inr_right" text="Це класика детективного жанру: якщо сам свідомо йдеш у кримінал, то рано чи пізно від криміналу і постраждаєш- Половина товару або контрабанда, або фальсифікат. Де торговець його бере? У "пацанів". Але забув «пацанам» заплатити чи вирішив обдурити. Ті привели бригаду, щоб вибити гроші. Це класика детективного жанру: якщо сам свідомо йдеш у кримінал, то рано чи пізно від нього і постраждаєш. Так само було і в 90-х роках, коли половину, а то й більше бізнесу приховували від податкової. Якщо людина використовує тіньові схеми, вона обов'язково буде у полі зору рекету. Хто допомагає йому відмивати гроші, той же перший і здасть бандитам.
