Завантажити ще

«Армія відновлення»: безробітні можуть отримувати більше, ніж «мінімалку»

«Армія відновлення»: безробітні можуть отримувати більше, ніж «мінімалку»
Фото: REUTERS

Багато українців досі не знають про проєкт «Армія відновлення», в якому може взяти участь будь-хто. Особливо це стосується офіційно зареєстрованих безробітних чи тих, хто перебуває у безоплатній відпустці. Адже це широкомасштабний проєкт, покликаний вирішити одразу дві проблеми: поки наша армія відстоює нашу ж країну – українці її відбудовують та зводять з руїн. При цьому безробітні отримують оплачувану роботу (причому розмір оплати – вищий, ніж допомога з безробіття) і одразу можуть бачити результати своєї праці на благо країни.

Що таке "Армія відновлення"?

Так назвали механізм залучення українців, які залишилися без роботи, до виконання суспільно корисних справ заради відновлення країни. Оплата - вища за мінімальну заробітну плату. Причому йдеться не про «добровільно-примусову» працю, а про можливість заробити, навіть не маючи специфічних навичок та умінь.

Туди відправляють усіх безробітних?

Ні, коли людина прийшла до центру зайнятості, то перші 30 днів після того, як вона отримає статус безробітного, їй шукатимуть місце за спеціальністю. Якщо за цей час знайти роботу не вдалося, то придатною для такої людини вважатиметься будь-яка, яка не потребуватиме кваліфікації чи професійної підготовки. Або ж можна буде пройти первинну профпідготовку.

Які саме це роботи?

Це не найскладніші дії переважно фізичного характеру. Вони можуть мати оборонний характер або це можуть бути роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

Також громадяни можуть бути спрямовані на закриття потреб ЗСУ, інших військових формувань та сил цивільного захисту, забезпечення загальних потреб економіки та життєдіяльності населення. Наприклад:

  • обладнання та зміцнення блокпостів, вирубування дерев для формування окопів;
  • заготівля дров для військових та населення;
  • розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених внаслідок бойових дій;
  • зміцнення дамб;
  • розчищення автомобільних шляхів від завалів;
  • розвантаження гуманітарної допомоги;
  • обладнання підвальних приміщень у багатоповерхових будинках та школах під укриття;
  • ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери;
  • допомога ВПО, людям з інвалідністю та похилого віку.

Це орієнтовний перелік робіт – все залежить від конкретних потреб у кожному регіоні. Не варто думати, що робота в «Армії відновлення» – це виключно важка фізична праця. Регіони залучають безробітних для плетіння маскувальних сіток, фасування гумдопомоги, приготування їжі для військових і т.д.

І скільки українців уже працюють в «Армії відновлення»?

Із 250 тисяч безробітних, зареєстрованих у службах зайнятості по всій Україні, за проєктом «Армія відновлення» працевлаштовано понад 81 тисячу осіб.

За даними Державної служби зайнятості України на 15 січня 2024 року, найбільше працевлаштованих в «Армії відновлення» у Харківській області – понад 16 тисяч осіб. Потім йдуть Донецька (10 301 особа), Полтавська (9816), Київська (9795) та Чернігівська області (8959 осіб). Загалом залучено до цього виду робіт 19 регіонів України.

Так, у Сумській області громадяни займаються зміцненням дамб, розчищенням узбережжя водойм та річок, заготівлею дров для населення, розвантаженням гуманітарки для населення, ремонтують приміщення соціальної сфери.

На Чернігівщині загони «Армії відновлення» займаються благоустроєм міст, ліквідацією стихійних звалищ та облаштуванням полігонів ТПВ. Плюс ремонти у житлових будинках та громадських будівлях.

У Херсонській області десятки людей розбирають завали та відновлюють пошкоджені будинки, упорядковують території, допомагають людям з інвалідністю та похилого віку.

Хто може брати участь у проєкті?

Участь у суспільно корисних роботах беруть працездатні українці, у тому числі ті, хто не підлягає призову на військову службу і хто за віком та станом здоров'я не має обмежень для роботи в умовах військового стану.

Разом з офіційно зареєстрованими безробітними таку роботу можуть виконувати:

  • незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені особи (ВПО);
  • працівники працюючих підприємств (за погодженням з керівництвом), які не залучаються до виконання мобілізаційних завдань (у порядку переведення);
  • особи, які зайняті в особистому сільському господарстві;
  • студенти вузів, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
  • особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Як громадяни оформляються на такий вид роботи?

З усіма учасниками цих робіт укладаються трудові договори відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Ці роботи оплачуються. Спочатку планувалося, що безробітні отримуватимуть мінімальну зарплату по Україні – з 01.01.2024 року вона становить 7100 грн. Проте ще наприкінці минулого року було вирішено сплачувати з 1 січня 2024 року за роботу в «Армії відновлення» 10 650 грн. А з квітня ця сума може зрости до 12 000 грн (у більшості випадків – більше, ніж розмір допомоги з безробіття).

Також місцева влада за рахунок коштів обласного бюджету може збільшити оплату. Але у будь-якому разі працівник отримає гарантовану виплату 10 650 грн із фонду страхування на випадок безробіття.

Якщо людина відмовляється від участі у таких роботах, то що їй загрожує?

Відповідно до ст. 43 Конституції України використання примусової праці в Україні заборонено. Тож жодних кримінальних, адміністративних та будь-яких інших наслідків відмова від участі в «Армії відновлення» не несе.

Водночас відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, відмова від виконання суспільно корисних робіт в умовах військового стану є підставою для припинення реєстрації безробітного у центрі зайнятості. І як наслідок – виплати з безробіття автоматично одразу ж припиняються.

Виплати допомоги з безробіття припиняються, коли громадянин бере участь у громадських роботах чи інших роботах тимчасового характеру чи умовах військового стану – у суспільно корисних роботах. І відновлюються після припинення участі безробітного у таких роботах.